Невідомі сторінки історії Херсонщини

Краєзнавці продовжують відкривати невідомі сторінки історії Херсонщини. Проте далеко не всі з них готові робити це глибоко і неупереджено

Мету — розкрити таємницю назви міста Каховки — поставила перед собою місцевий краєзнавець, засновник музею історії села Малокаховки Алла Яблонська. Результатом її багаторічних пошуків та роботи в архівах стало публіцистичне видання, яке було презентоване на першій Всеукраїнській науково-практичній краєзнавчій конференції «Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка», що проходила у Каховці й Новій Каховці 16 і 17 вересня.

— Коли я починала працювати над цією книгою, ніхто до пуття не знав, на честь кого була заснована Каховка. Щоб докопатися до цього, я почала з 1990-х їздити до музеїв і архівів. Це було непросто, особливо мало було інформації про Василя Каховського — першого правителя Таврійської області з 1783 до 1794 року. Далеко не всім було відомо, що саме він заснував столицю Криму — Сімферополь — і зробив великий внесок у розбудову та благоустрій міста Катеринослава (нині — Дніпро). Саме в Катеринославі він і був похований, а поряд із могилою вдячні жителі міста побудували Воскресенську церкву. В радянські часи її зрівняли з землею, могилу знищили і на її місці побудували стадіон «Дніпро-Арена», — розповіла Алла Яблонська.

— Ви не уявляєте, як було складно знайти портрети братів Каховських — Василя і Михайла. Ніхто в радянські часи не займався цими дослідженнями, — констатує завідувачка Каховської філії Херсонського обласного краєзнавчого музею Світлана Сидьолкіна. — Ми почали це робити з 1978 року, піднімали старі описи з фондів

Московського історичного архіву, і з'ясувалося, що потрібні нам портрети були давно списані та передані до іншого музею. В останньому нас перенаправили до вже неіснуючого Музею Тавриди. Тривалі пошуки привели до Сімферопольського краєзнавчого музею, однак у відповідь на наш запит вони повідомили, що портрети Каховських передані до «музею Новоросії», якого теж у СРСР не існувало. Згодом виявилося, що вони зберігалися в Одеському художньому музеї. У конференції взяли участь археологи, етнографи, історики, музеєзнавці, краєзнавці з багатьох областей України. 60 їхніх доповідей увійшли до спеціально підготовленого збірника. Щоправда, рівень деяких робіт бажав бути кращим.

Так, у керівника Новокаховського військово-історичного клубу «Каховка» Анатолія Обельця багато запитань викликали роботи, присвячені Другій світовій війні — зокрема, про події на переправі між Каховкою і Бериславом та про пошуки захоронень у братській могилі Соломки в Горностаївському районі.

— Дуже дивно читати такі тексти, враховуючи, що в тих же Соломках давно ведуться дуже серйозні дослідження. А текст про переправу взагалі створений на підставі сумнівних джерел — якихось статей і матеріалів радянських часів, ще й з використанням ідеологічних штампів, що не мають жодного відношення до історичних фактів. Приміром, як можна всерйоз писати про «героїчний подвиг радянських військ» на переправі, якщо оборона Дніпра в цих місцях була організована неналежним чином. Все це детально, практично погодинно розписано в багатьох армійських німецьких журналах, є безліч німецьких джерел з описом втрат нацистів, описами кожного їхнього літака.

Є, зрештою, ґрунтовна книга на цю тему Пауля Карелла. Натомість автор «дослідження» навіть не намагається глибше вивчити свою ж тему. Якби історики справді професійно підійшли до цього, то з'ясувалося б, що не було всього того, що приписують Герою Радянського Союзу Івану Золіну, котрий повторив так званий подвиг Гастелло. Не було «багатьох німецьких танків та іншої ворожої техніки», яку нібито відправив на дно Золін разом із іншими членами екіпажу свого літака. Адже виникає питання: де ж ці тайки в Дніпрі, і чому їх досі так ніхто і не знайшов?

Щоб підвищити якість досліджень, авторам необхідно глибше вивчати історію і цікавитися різними джерелами інформації, вважає Анатолій Обелець. Утім, підняти краєзнавство на більш високий рівень і поставили собі за мету організатори конференції. «Нам би хотілося, щоб усі, хто цікавиться історією, мали можливість поринути в науковий світ і поспілкуватися між собою, набути нового досвіду, — зазначив начальник відділу освіти Каховської міськради Михайло Гончар. — Серед завдань конференції якраз є створення вільного майданчика для дослідників, аби вони могли ділитися своїми відкриттями і напрацюваннями».