На Херсонщині закрили 4 протитуберкульозних лікарні: що буде далі

На Херсонщині вже ліквідовано три протитуберкульозні лікарні — Новотроїцьке, Новозбур'ївське фтизіатричні відділення та Дитяча туберкульозна лікарня в Олешках. Майже всіх хворих перевели на амбулаторне лікування.

Навіщо потрібна оптимізація

До початку медичної реформи у нас в країні було більше 90 профільних установ, що займалися лікуванням туберкульозу. Зараз це число скоротили.За даними з НСЗУ у відповідь на запит журналістів «на лікування туберкульозу НСЗУ уклала договір з 45 медичними установами — історичними тубдиспансерами. У листопаді минулого року Кабінет міністрів схвалив Концепцію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню. Вона передбачає злиття всіх тубдиспансерів області в єдиний регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр. Туберкульозні диспансери, власниками яких є місцева влада, повинні реорганізовуватися і з 1 квітня отримувати гроші від НСЗУ не за кількістю ліжок, а за послуги надаються пацієнту. Це передбачає скорочення кількості ліжок, оскільки лікування туберкульозу вимагає нових сучасних і ефективних підходів".

Саме діти одними з перших потрапили під медичну реформу в сфері фтизіатрії (розділ клінічної медицини, що займається вивченням, діагностикою, лікуванням і профілактикою туберкульозу).52-х пацієнтів Олешківської Обласної дитячої туберкульозної лікарні відправили лікуватися додому.

Серед них і 14-річний Олексій (з етичних міркувань ім'я хлопчика було змінено ), який проживає в одному з селищ Білозерського району Херсонщини. У хлопця гостра форма хвороби-мультирезистентний туберкульоз, який нечутливий до традиційних препаратів. Його з братом виховує тільки мама, у якої немає постійного місця роботи. Сім'я потребує матеріальних засобів. Щоб дістатися до Білозерської центральної районної лікарні, за якою закріплений Олексій, потрібно їхати в обласний центр і там пересідати на автобус, щоб потрапити до лікаря. Хоч і відстань між селом та райцентром не надто велика, для матері з хворим сином кожна така поїздка є справжнім випробуванням. Зараз, під час карантину, на громадському транспорті доїхати до лікувального закладу взагалі неможливо, а на таксі сім'я не має коштів.

Олексій приймає протитуберкульозні препарати резерву II ряду, які застосовуються при мультирезистентному туберкульозі. Вони агресивні і мають сильну побічну дію, особливо на організм підлітка. Це препарати суворого обліку, Херсонський обласний центр громадського здоров'я (колишній обласний протитуберкульозний диспансер) видає районним лікарням. У селі Олексія відсутній профільний медичний працівник, який би видавав ліки, тому хлопчик повинен щодня їздити в районну лікарню.

Ці ліки безкоштовні. Але крім них необхідні ще гепатопротектори, тобто препарати, які захищають печінку, які підтримують серцевий ритм, вітаміни, оскільки у дитини виникають побічні ефекти від основних препаратів. Це все сім'я повинна купувати за свій рахунок, але платити нічим.

Дитячий фтизіатр Білозерської центральної райлікарні Тетяна Махоніна каже:

"Дитині треба оформляти інвалідність, але для цього необхідно пройти повне обстеження. В умовах цього села немає можливості проводити аналізи в повному обсязі, брати печінкові проби або навіть зробити рентген. Пацієнта з такою важкою хворобою тільки потрібно везти в область. І лікування необхідно проводити не нижче, ніж на районному та обласному рівнях. Це все чималі гроші, а мама дитини нічого не отримує, матері одиночці без роботи дуже складно утримувати двох дітей».

Сама жінка відмовилася коментувати свою складну ситуацію. Але незважаючи на те, що у матері хворого хлопчика немає коштів, медпрацівники району і села намагаються допомогти їй своїми силами.

Однак дитячий фтизіатр Білозерської центральної райлікарні повідомила, що вихід все ж був знайдений і основне лікування він все ж отримує щодня в амбулаторії села від місцевого фельдшера.

«Ми його хочемо покласти в стаціонар в Херсонський обласний центр громадського здоров'я, - розповідає Тетяна Махоніна. - Але там зараз йде ремонт дитячого відділення, а хлопчик потребує термінового обстеження. Ми не можемо чекати, поки завершиться той ремонт. В кінці нам все ж дозволили його привезти. Тепер буду говорити, щоб головний лікар амбулаторії в селі знайшов бензин, щоб відвезти цю маму з дитиною в Херсон».

Лікарі навіть не беруться прогнозувати, що далі буде з Олексієм, якщо його зараз не врятувати.

Більше половини колишніх маленьких пацієнтів Олешківської Обласної дитячої туберкульозної лікарні можуть залишитися без допомоги

На жаль, така ситуація типова для багатьох колишніх маленьких пацієнтів цієї лікарні.

Як розповіла екс-головний лікар закладу Тетяна Гурова, лікарню ліквідували місяць тому. Почалося все з того, що Кабмін розробив і затвердив Стратегію розвитку фтизіатричної допомоги населенню. Вони взяли за основу зарубіжний досвід боротьби з туберкульозом, тобто амбулаторне лікування. Також в кожній області були створені єдині центри лікування хворих на туберкульоз. У нас це колишній обласний тубдиспансер. Зараз він називається КНП» фтизіопульмонологічний медичний центр " Херсонської обласної ради.

«Ми думали, що нам залишать хоча б 30 ліжок, адже з 55 пацієнтів у нас 23 дитини хворі на активний туберкульоз, з них 18 – з мультирезистентним, тобто нечутливим до традиційних ліків, який лікується 20 місяців - каже Тетяна Миколаївна, - Таких дітей не можна переводити на амбулаторне лікування. Це велика відповідальність зокрема для батьків, адже їм необхідно щодня возити дитину на прийом дорогих препаратів до прикріпленого медпрацівника. Більше половини дітей нашого закладу з малозабезпечених та асоціальних сімей, де батьки самі хворіють на туберкульоз, мають алкогольну та наркотичну залежність. За таких умов вони навряд чи їздитимуть щодня в пункт, до якого закріпили їхню дитину. До того ж не в кожному районі є дитячий лікар фтизіатр, який би коригував це лікування. Дитячий організм дуже крихкий, а препарати доводиться приймати досить агресивні. Нерідко виникають побічні реакції. Це все повинен коригувати фахівець, тому що мама не в змозі зорієнтуватися, чому погано її дитині, або це побічна дія, або якесь отруєння і т.д.».

Тільки трьох дітей з мультирезистентним туберкульозом перевели в інфекційну лікарню, оскільки у знову відкритому центрі йшли ремонтні роботи. Решту маленьких пацієнтів, у тому числі з гострою формою хвороби, відправили на амбулаторне лікування.

Фтизіатричні установи ліквідують через зниження рівня захворюваності на туберкульоз?

Кардинально протилежна позиція в КНП"Херсонський обласний центр громадського здоров'я". Як повідомила редактор прес-центру "Медицина" цього відомства Тетяна Лозова, питання з ліквідацією фтизіатричних установ обумовлено стійкою тенденцією до зниження рівня захворюваності на туберкульоз. За її словами, за останні 15 років захворюваність і смертність від цієї хвороби знизилися втричі, тому виникла потреба в закритті багатьох протитуберкульозних установ. У знову відкритий фтизіопульмонологічний медичний центр переведені на амбулаторне лікування 600 осіб. Крім того, заклад містить 240 ліжок для стаціонарного лікування хворих на туберкульоз. Є всі необхідні препарати для лікування. За офіційними даними місць у фтизіопульмонологічному центрі вистачить: "тривале стаціонарне лікування зайве і навіть може підвищити ризик виникнення мультирезистентних форм захворювання. У більшості країн світу в стаціонарі хворі з туберкульозом проводять в середньому 2 тижні. Після такого лікування вони не становлять небезпеки для оточуючих і можуть продовжувати боротися з туберкульозом амбулаторно за місцем проживання».

Директор КНП" Херсонський обласний центр громадського здоров'я", доктор медичних наук Юрій Ромаскевич навідріз відмовився висловити свою думку щодо доцільності закриття протитуберкульозних закладів на Херсонщині.

З офіційно оприлюдненої позиції відомства випливає, що туберкульозні лікарні в деяких районах Херсонщини дійсно не потрібні, в тому числі віддалених, такх, як Новотроїцький. А хворі з відкритою формою, серед яких чимало колишніх ув'язнених, ВІЛ-інфікованих, наркозалежних та безробітних, мають дисципліновано лікуватися амбулаторно, дотримуватися рекомендацій лікарів та регулярно їздити до обласного центру за майже 200 км.

У завідувача відділу торакальної хірургії Херсонського облонкодиспансеру Олександра Сташенка невтішний прогноз наслідків закриття протитуберкульозних закладів:

"В Україні та в Херсонській області з 1995 р.лютує епідемія туберкульозу. А в умовах епідемії ні в якому разі не можна закривати протитуберкульозні установи і руйнувати налагоджену систему лікування. Такі дії неминуче призведуть до швидкого зростання захворюваності на туберкульоз в рази».

Не у всіх протитуберкульозних закладах України Медичні послуги надавалися належним чином.

Результати досліджень ПРООН свідчать, що багато пацієнтів стикалися з корупцією в тубдиспансері. Кошти вимагали за отримання тижневої норми ліків» на руки", додаткову їжу в їдальні та за дозволи візитів додому.

Не виключають корупційну складову і ряд незалежних експертів в галузі медицини. Зокрема лікар-інфекціоніст, директор Центру громадського здоров'я у 2018-2019 рр. Володимир Курпіта зазначає:

«На даний момент один лікар-фтизіатр за рік проліковує приблизно 7 пацієнтів. Здавалося, що при такому навантаженні повинні бути дуже хороші результати, але насправді 40% пацієнтів з резистентними формами туберкульозу припиняють лікування».

За словами експерта з громадського здоров'я, засновника го " PH Capital. Public Health Experts " протягом тривалого часу головні лікарі збільшували до 500 і більше кількість ліжкомісць у протитуберкульозних закладах, щоб отримувати за них державні кошти. З нею солідарна і директор Департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко. Вона стверджує, що за штучно збільшеною кількістю ліжок закріплювалися ставки медперсоналу. Але тільки на папері, реальних лікарів не було. І закладам було вигідно утримувати хворих якомога довше, бо від цього залежав Кошторис.

Незважаючи на значне фінансування галузі, багато диспансерів були в занедбаному стані, не створювалися умови для належного догляду за хворими, нерідко пацієнти ставали жертвами принижень з боку медперсоналу, - свідчать дані досліджень ПРООН.

Також Володимир Курпіта каже, що часто хворі, перебуваючи тривалий час на стаціонарному лікуванні, повторно заражаються один від одного:

"Більшість туберкульозних диспансерів, особливо, що знаходяться в містах і містах, абсолютно непридатні для лікування хворих на туберкульоз або інфекційних хворих, оскільки там знаходиться по 4, 5, а іноді і 8 пацієнтів в одній палаті. Коли ми говоримо про резистентність, то це фактично різні форми туберкульозу. І досить часто на початковому етапі пацієнтів об'єднані в ці палати за незрозумілим принципом. Таким чином, якщо я лікуюся від туберкульозу і лежу в цій лікарні вже 4 місяці, а потім до мене підселяють нового пацієнта, ймовірно, що я інфікуюся новим туберкульозом від цього пацієнта, оскільки він ще не починав лікування».

На думку експертів всі ці складові стали вагомими аргументами про необхідність реформування фтизіатричної галузі і, як наслідок, закриття багатьох протитуберкульозних установ.

НСЗУ: "лікування старими методами небезпечне для пацієнтів і для епідеміологічної ситуації в Україні»

Те, що лікування в багатьох тубдиспансері України неефективне, відзначають і в Національній службі здоров'я України. На запит про ситуацію з ліквідацією протитуберкульозних закладів, у відомстві відповіли, що лікування старими методами небезпечне для пацієнтів і для епідеміологічної ситуації в Україні:

"Надмірне лікування в стаціонарі сприяє внутрішньому інфікуванню хворих, викликає стійкість до протитуберкульозних препаратів, призводить до надмірних витрат бюджетних коштів, ізолює людину і обмежує її права. Є тенденція до зниження захворювання. Але зростає кількість випадків мультирезистентного туберкульозу через застарілу систему", - йдеться у відповіді.

Про вирішення проблеми лікування дітей, які виховуються в малозабезпечених або асоціальних сім'ях або батьками, які мають або мали проблеми з вживанням наркотиків, у відомстві запевнили, що оплатять лікування кожного пацієнта з туберкульозом, який звернеться за допомогою:

"НСЗУ зі свого боку, як стратегічний закупник гарантує, що обсяг медичної допомоги не зменшується і кожен пацієнт, якому потрібна допомога, її отримає.

НСЗУ оплатить медичну допомогу в тому обсязі, який потрібен пацієнту - якщо потрібна госпіталізація - пацієнт отримає її. Якщо пацієнт може лікуватися амбулаторно-НСЗУ не стимулюватиме надмірне і примусове утримання в стаціонарі".

Разом з тим зазначають, що НСЗУ закуповуватиме виключно Медичні послуги. Це її завдання за законом. А виконання регіональних соціальних функцій лікарнею може бути профінансовано місцевою програмою. Наприклад, догляд за соціально незахищеними людьми, яких залишають в стаціонарах туберкульозних або психіатричних лікарень.

Довідка. За даними прес-центру» Медицина " Херсонського обласного Центру громадського здоров'я до початку 2020 р.з туберкульозом в Херсонській області живуть 887 осіб, з них 23 дитини і 7 підлітків. У 2019 році діагностовано 631 випадок туберкульозу. Кожен п'ятий хворий ВІЛ-інфікований. 117 випадків захворювання закінчилися летально. Порівняно з минулим роком у 2019 р.захворюваність на туберкульоз по області знизилася на 7,3%. Показники поширеності та смертності від туберкульозу також знизилися на 11,6% і 7,4% відповідно.

Туберкульоз є однією з 10 провідних причин смерті у світі. За оцінками ВООЗ близько 25% населення світу є носіями латентної туберкульозної інфекції. За інформацією ДУ» Центр громадського здоров'я МОЗ України " на Січень 2020 р.від туберкульозу лікувалося 18472 жителів України.

За даними НСЗУ, всього на лікування туберкульозу в програмі медичних гарантій на 9 місяців 2020 року передбачено 916 168 066 грн. Лікарні вже отримали перші виплати від НСЗУ в якості авансу в квітні.

Татьяна Назаренко, "Вгору"