МВС оприлюднило унікальні документи з канібалізму в період Голодомору (відео)

Міністерство внутрішніх справ оприлюднило унікальні кримінальні справи щодо канібалізму в період Голодомору 1932-1933 років.

Про це повідомляє сайт МВС .

Документи оприлюднено у проекті "Реальна історія".

У державному архіві МВС зберігаються 1022 кримінальні справи з канібалізму в 1932-1933 роках, відкриті радянською міліцією.

"Я дуже хотіла б, щоб ті матеріали, які сьогодні відкриті, дали поштовх для серйозних історичних правових та інших наукових досліджень. Це дуже серйозний пласт для досліджень фізіологів, психіатрів. Це доведення людини до канібалізму.

Я дуже хотіла б, щоб наше суспільство через таку призму прийняло ці факти. Люди, які вдавалися до канібалізму – це жертви Голодомору", - каже держсекретар МВС Інна Ящук.

Серед оприлюднених документів – справа Сторчеуса Ганни Іванівни. Через голод помер її чоловік і троє дітей. Останню четверту дитину, дівчинку на ім'я Надія, жінка вбила і з'їла.

Особливість усіх справ полягає в їхній політизації та фальсифікації, зазначає МВС. Тобто зовні вони відповідали законодавству, формально було проведено розслідування, встановлено факт злочину, виявлено винних. Однак жертв, людей, доведених режимом до канібалізму, засуджували за вбивство.

Механізми штучного голоду та факт доведення людей до відчаю та божевілля у матеріалах справ не документується. Психіатричні експертизи майже не проводяться, натомість медики у висновках пишуть "вигляд тупуватий, очі блищать". Так, наприклад, йшлося у справі від травня 1933 року за звинуваченням жінки на ім'я Марцеліна Антонівна.

Крім того, серед архівних справ – чимало стосуються трупоїдства. Так було у справі Ярової М. К. У матеріалах справи зазначено, що після смерті малолітньої дитини від голоду, замість поховання було виявлено факт трупоїдства.

"Явлення канібалізму набуло поширення у пік Голодомору, однак у справах голод замовчується, як такий. Натомість у матеріалах справ простежується очевидний фокус режиму – люди, які звинувачуються в канібалізмі, не хотіли вступати в колгоспи або мали недостатньо трудоднів. Також жертвами режиму ставали українці. , які мали "невідповідне" класове та соціальне походження", - зазначають у МВС.

У документах наголошується, зокрема: "має 30 трудоднів, декласований, дефективний елемент, що розклався", "українка, безпартійна, малограмотна, ледар".

Усього з понад тисячі справ є поодинокі випадки, коли людину спрямовували на психіатричне лікування. Абсолютна більшість – відправляли до таборів НКВС на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу.