Мобілізація в Україні: названо хвороби очей, з якими не заберуть до армії

В Україні питання придатності до служби визначається чіткими вимогами, закріпленими в законодавстві та спеціальних нормативних актах Міністерства оборони. Наказ Міноборони №402 детально описує правила військово-лікарської експертизи та містить перелік захворювань, за якими призовника можуть визнати обмежено придатним або повністю непридатним. Серед них — цілий ряд серйозних порушень органів зору.

Які проблеми із зором виключають службу

У списку підстав для зняття з військового обліку зазначені тяжкі патології, що заважають нормальній роботі очей. До них належать виражені анатомічні зміни повік, орбіти та кон’юнктиви, які ускладнюють рух очей або суттєво погіршують якість зору. Також сюди входять прогресуючі хвороби рогівки і склери — від рубців і помутнінь до уражень райдужки, кришталика чи судинної оболонки, особливо якщо вони загострюються та призводять до стійкого зниження зору.

Абсолютним протипоказанням вважається розрив або відшарування сітківки — незалежно від причини. Не можуть служити й ті, у кого діагностовано будь-які стадії глаукоми, тяжкі захворювання склоподібного тіла та очного яблука, а також неврити зорового нерва і порушення зорових шляхів. Стійкий параліч очних м’язів, що викликає постійне двоїння, також виключає можливість служби.

Додаткові стани, що впливають на придатність

Наказ №402 також враховує низку захворювань, які або різко обмежують, або повністю виключають проходження служби. Серед них — зрощення повік, тяжкі форми виразкового блефариту з рубцевими змінами, хронічна трахома, а також ураження слізних шляхів, які не піддаються лікуванню навіть у стаціонарі.

Птоз (опущення повіка) теж може стати проблемою: якщо повіко закриває більше половини зіниці на одному оці або третину — на обох, і це неможливо компенсувати роботою лобного м’яза, призовника можуть визнати непридатним.

Чи може гострота зору стати причиною непридатності

Служба неможлива, якщо в людини короткозорість або далекозорість від 12 діоптрій і вище в будь-якому меридіані, або астигматизм понад 6 діоптрій. Підставою для непридатності стає і низька гострота зору: 0,2 і менше на обох очах, нижче 0,1 на одному оці або повна сліпота. Якщо одне око відсутнє або зовсім не бачить, друге повинно мати показник не вище 0,3.

Також критичними вважаються тяжкі, прогресуючі хвороби, які погано піддаються лікуванню. Це спадкові дегенерації сітківки, кератоконус III–IV ступеня на обох очах, ускладнення після кератопластики або кератопротезування. Підставою для непридатності можуть бути і виражені порушення периферичного зору (наприклад, геміанопсія) та атрофія зорових нервів, підтверджена об’єктивними дослідженнями.