Мобілізація у листопаді: кого можуть призвати на фронт

Мобілізаційні заходи в Україні, швидше за все, доведеться посилити: за даними Генерального штабу ЗСУ, в росії та на тимчасово окупованих українських територіях очікується чергова хвиля мобілізації, причому досить потужна: окупанти планують поповнити своє військо, яке постійно зазнає втрат, мінімум на 400 тисяч одиниць гарматного м'яса, а максимум – аж на 700 тисяч. І нам доведеться на це якось реагувати. Якою може бути мобілізація у листопаді – з'ясовував "Апостроф".

Восьма хвиля

Незважаючи на те, що після початку повномасштабної російської агресії минуло вже 18 місяців, за законом військовий стан та пов'язані з нею мобілізаційні заходи можуть тривати максимум 90 діб. Тому їх потрібно постійно продовжувати. Аж до перемоги над рашистами.

Дія сьомого пакету військового стану та мобілізації закінчується 15 листопада 2023 року. Але чи це означає, що мобілізаційні заходи в Україні після цього будуть припинені?

"Звичайно ні, - каже експерт з безпеки Центру Розумкова Олексій Мельник. - Дія попереднього тримісячного терміну мобілізації закінчувалася 18 серпня, а черговий закон "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження терміну дії військового стану в Україні" було опубліковано 17 серпня. Отже, я впевнений, що закон, уже ввосьме, буде підписаний і опублікований не пізніше 14 листопада".

Ресурси поки що не вичерпано

З метою збільшення мобілізаційних ресурсів Верховна рада ще 30 травня ухвалила закон №9281 про внесення змін до закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", згідно з яким граничний призовний вік зменшується з 27 до 25 років. Документ було ухвалено дуже оперативно: на розгляд до парламенту законопроект надійшов 9 травня.

Отже, повністю схвалений закон надійшов на підпис президентові 5 червня. І вже п'ять місяців документ чекає підпису президента.

При цьому ще у серпні Володимир Зеленський заявив, що в Україні можуть мобілізувати більше людей, наголосивши, що з таким проханням до нього звернулися військові. А у вересні секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявив, що в Україні може виникнути потреба збільшити кількість військових, якщо росія мобілізує 700 тисяч осіб.

Перспективи закону №9281 досі не зрозумілі. Документ не підписано, але, з іншого боку, президент його не ветував. Тобто "вистрілити" він може будь-якої хвилини.

"Те, про що нас попросив Генштаб, ми зробили. Наші дії виконані, і давно. Закон ухвалено. А коли він буде підписано – невідомо. За думки та дії президента ми не відповідаємо", – каже член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін.

Цілком можливо, Володимир Зеленський "притримує" закон через те, що наразі ще не вичерпано потенціал мобілізаційних ресурсів.

"Йде оптимізація мобілізаційних процесів, проводиться цифровізація, створюється єдиний реєстр призовників, посилення контролю над потенційними ухилянтами, над роботою територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій. Тому ресурси є. Тим паче треба розуміти, що країні в будь-якому разі необхідно якомога довше зберігати молодіжний потенціал. Це наше майбутнє", – каже політолог Олег Лісний.

Одним словом, поки що у листопаді мобілізаційні процеси нічим не відрізнятимуться від тих, що відбувалися, наприклад, у жовтні. Але про те, що оновлений закон "Про військовий обов'язок та військову службу" президентом не ветовано, і не повернуто до Верховної ради на доопрацювання, забувати не варто.