Між економікою та екологією: що тепер робити з Каховським водосховищем і чому в Дніпро повернулися осетри

Нещодавно під островом Хортиця затримали браконьєра, який упіймав двох двадцятикілограмових осетрів. Які, зі свого боку, припливли нереститися на стародавні угіддя предків – природа тепер дозволяє. Яких збитків для екології та економіки України завдав підрив російськими агресорами греблі Каховської ГЕС і чи треба її відновлювати, розповідає OBOBOZ.UA.

Природа повертається у звичне річище

6 червня 2023 року о 2 годині 50 хвилин ночі російські агресори підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. У гирло Дніпра пішло 18 кубічних кілометрів води, до 9 червня водні маси з уламками приватних житлових будинків, трупами тварин та річкової риби досягли узбережжя Чорного моря. 11 червня солоність морської води впала вчетверо.

"Навпроти Коблева плавали трупи карасів, сонячного окуня і товстолобів. За 10 діб аномалія потрапляння в морську екосистему річкової води, з підвищеним вмістом забруднювальних речовин і сторонніх предметів, склала 650%. Знищено такий ендемічний вид, як морський судак. Загинуло близько 105 мільйонів мідій загальною вагою 3,7 тисячі тонн. Морська вода біля берегів цвіла: чисельність синьо-зелених водоростей зросла у 2 тисячі разів!" – розповідає OBOZ.UA заступник директора Інституту морської біології НАН України Віктор Демченко.

Проте, за його словами, хоча навколишньому середовищу й було завдано великих збитків, але вони були короткострокові та разові, і зараз ситуація стабілізувалася. Природа повертається у своє звичне річище разом із руслом Дніпра. Тепер там максимальна глибина не 16 метрів, а п'ять-шість.

"Особисто я не прихильник будівництва нової дамби та гідроелектростанції. Совєти у 1956 році завдали величезних збитків екології України. Було затоплено величезні території, знищено Великий Луг. Зараз природа бере своє. Прогноз, що дно Каховського водосховища (а це 80 тисяч гектарів) перетвориться на мертву пустелю, не виправдався. Там тепер зарості верб, справжні джунглі. Для охолодження реакторів Запорізької атомної електростанції цілком вистачає артезіанських свердловин. А нещодавно у Запоріжжі під Хортицею зловили браконьєра з двома двадцятикілограмовими осетрами – припливли нереститися на батьківщину предків", – каже Віктор Демченко.

Потрібно визначитися

З думкою колеги не цілком погоджується директор Інституту водних проблем НАН України Михайло Ромащенко.

"Тут треба розуміти, що ми хочемо в перспективі. Приділяти підвищену увагу екології – це одне. Розвивати після війни сільське господарство, знову стати світовою житницею – це інше. Каховське водосховище було головним джерелом води для потреб сільського господарства всього півдня України, завдяки якому відбувалося зрошення близько 1 млн гектарів сільськогосподарських земель. Щорічний забір води з водосховища для потреб регіону становив до 8 млрд кубометрів, у Крим каналом йшло 2 млрд кубів. Руйнування Каховської ГЕС залишило без джерел води 94% зрошувальних систем у Херсонській області, 74% – у Запорізькій, 30% – у Дніпропетровській. Окрім того, Каховське море було основним джерелом питної води для Запорізької, Херсонської, частини Миколаївської та Дніпропетровської областей. Каналом прісна вода йшла аж до Маріуполя", – розповідає у коментарі OBOZ.UA Михайло Ромащенко.

На його думку, побудувати нову гідроелектростанцію буде коштувати до 2 мільярдів доларів.

"Каховська ГЕС – досить унікальний проєкт, станція побудована на рівнинній частині річки, що у світовій практиці – велика рідкість. Але тут треба враховувати, що головною функцією гідроелектростанції з самого початку було не виробництво електроенергії (сама станція не дуже потужна), а акумуляція великих запасів води", – каже Михайло Ромащенко.

Від нестачі води мешканці населених пунктів, розташованих біля колишнього Каховського водосховища, особливо не страждають.

"Рибалки, звичайно, страждають, рівень води впав сильно, затоки обміліли. Але жити можна. З Кривого Рогу вода йде, є артезіанські свердловини, колодязі. У принципі, можна було б трубу в русло кинути: раніше відразу набережна була й пляжі, зараз вода відступила метрів на сто (тепер там ліс). Але головна проблема не в цьому: москалі обстрілюють", – розповідає уродженець Нікополя Павло Кудін.

А в принципі, є цілком нормальний варіант, щоб і осетра з'їсти, й економіку зберегти. Тобто обійтися без нового будівництва греблі та гідроелектростанції.

"В Еміратах проблему з прісною водою вирішили за допомогою атомних електростанцій, які опріснюють морську воду. Але там собівартість – два долари за кубометр. Одним словом, треба рахувати економіку", – резюмує Михайло Ромащенко.