Медсестра хоспіса описала поведінку собак, коли їхній господар ось-ось помре

Собаки живуть не так довго, як люди, тому всі переживають через втрату свого вихованця, але іноді буває, що собакам доводиться переживати втрату свого господаря.

41-річна медсестра хоспісу Джулі Макфадден стверджує, що собаки не залишаються осторонь смерті господаря, коли той іде з життя з природних причин, оскільки вони відчувають його проблеми зі здоров'ям, розповіла вона у своєму відео в TikTok.

"Як медсестра хоспісу, я не тільки вважаю, що тварини сумують, а й думаю, що вони знають, коли їхні господарі помирають", - зізналася Джулі.

Вона розповіла, що бачила подібне.

"Я бачила, як тварини, домашні улюбленці, захищають своїх вмираючих господарів, лягаючи з ними у ліжко, облизуючи їх, щоб заспокоїти, обіймаючи їх, сплять під їхнім ліжком, ніколи не покидаючи свого господаря", - поділилася Джулі.

За її словами, тварини "переймали симптоми свого господаря": у них була нудота, блювота, втома, вони кульгали або відмовлялися ходити, коли їхній господар не міг ходити, а також відмовлялися від їжі, як їхні господарі.

"Від цього хочеться плакати. Я бачила, як вони виють, видають звуки, коли їхні господарі помирають. Тварини пов'язані між собою сильніше, ніж ми можемо собі уявити", - підсумувала медсестра.

________________________________________________________

Чоловік, який помер на 20 хвилин, розповів, що бачив і як це назавжди змінило його життя

Він пережив клінічну смерть 28 років тому.

Чоловік, який помер на 20 хвилин, поділився, що він бачив.

Про це він розповів в інтерв'ю Prioritise Your Life

Скотту Драммонду було 28 років, коли він вивихнув великий палець під час нещасного випадку на лижах, і йому потрібно було зробити звичайну операцію, щоб швидко виправити травму.

Однак, нещастя сталося за мить після того, як Драммонда поклали на операційний стіл. За словами чоловіка, якому вже за шістдесят, одна з медсестер в операційній ніколи раніше не накладала хірургічний джгут, і лікар запевнив її, що він навчить її цьому. На жаль, під час планової операції клапани джгута були неправильно відкриті, і Драммонд пішов з життя на короткий проміжок часу через ускладнення.

Під час інциденту Скотт чув, як медсестра кричала, коли вибігала з палати: "Я вбила його!" Наступне, що він пам'ятає – це відчуття в руці, яке пронизало його аж до серця, і раптом він опинився в повітрі над своїм тілом, дивлячись вниз на операційний стіл.

Чоловік поділився своїми спогадами: "Я спостерігав за кожним швом, який накладали на мій великий палець".

Він також пам'ятає, що відчував присутність когось поруч з собою, і тепер він вірить, що це був Бог.

З того, що він пам'ятає, Драммонд розповів, як безлика істота перенесла його на поле, повне прекрасних квітів: "Мені сказали, що час йти".

Під час зустрічі з таємничою людиною поруч з ним Скотт зазначив, що жодного слова не було сказано вербально — а фактично подумки.

"Я пам'ятаю це так яскраво, що я не міг озирнутися, або мені було наказано ніколи більше не озиратися, і наступне, що я пам'ятаю — і це було схоже на мигтіння ока — я стояв у полі, де людина, яка була зі мною, була поруч зі мною, але я не міг її бачити", — поділився він.

Драммонд продовжив: "Я подивився ліворуч і побачив великі, високі дерева, і я пам'ятаю, що це були дуже незвичайні дерева, з довгим стовбуром і листям на верхівці, і їх було дуже багато. А праворуч від них, тобто ще лівіше від мене, були польові квіти, прекрасні польові квіти, вони були мені до пояса. І я просто пам'ятаю, як дивився і бачив, які гарні були квіти, тому що я дуже люблю працювати на подвір'ї і в саду, і я просто запам'ятав, що яскраві кольори були чудовими. Наступне, що я пам'ятаю, це те, що людини, яка супроводжувала мене туди, вже не було, і я був сам по собі, але було так спокійно".

Щойно він досягнув хмари, з неї вискочила рука і сказала йому: "Твій час ще не настав. Ти маєш ще багато чого зробити". Коли рука повернулася назад до хмари, Драммонд опинився у власному тілі і "зрозумів, що має зробити щось краще зі своїм життям".