Хто стоїть за медіа Херсонщини: понад половина інформаційних ресурсів мають критично низьку прозорість

Понад половина інформаційних ресурсів Херсонщини мають критично низький рівень прозорості. Найбільшою мірою ця проблема стосується Telegram-каналів, більшість із яких не розкривають інформації про власників, керівництво, редакційну команду та авторів публікацій. Натомість серед традиційних онлайн-медіа ситуація помітно відрізняється: значна частина сайтів відкрито повідомляє про свою діяльність, хоча навіть серед них є ресурси, структуру власності яких неможливо встановити без додаткового дослідження.

Такими є результати моніторингу інформаційних ресурсів Херсонської області, проведеного за методологією оцінювання прозорості медіа Інститутом масової інформації у вересні 2026 року .

Під час цього дослідження ІМІ використовував власних ШІ-асистентів, що працюють на базі великої мовної моделі (LLM), для структурування й аналізу масиву даних, пошуку і опрацювання інформації, збігів та інших закономірностей. Усі результати роботи ШІ перевіряли й затверджували експерти ІМІ. Методологію дослідження, інтерпретацію даних, висновки та остаточний текст визначає і затверджує ІМІ. 

Загалом до вибірки увійшли 57 ресурсів: 25 онлайн-медіа, 2 телевізійні медіа та 30 Telegram-каналів. Повноцінно оцінити вдалося 54 ресурси. Два сайти були технічно недоступними для перевірки, а для одного Telegram-каналу  бракувало даних.

Кожен ресурс оцінювався за сімома критеріями: розкриття інформації про суб’єкта медіа, кінцевого бенефіціара, керівництво, головного редактора, редакційну команду, авторство матеріалів та контактні дані. За кожним критерієм можна було отримати від нуля до одного бала. Максимальна оцінка становила сім балів.

Ресурси, які отримали 6–7 балів, віднесені до медіа з високою прозорістю; 3,5–5,5 бала — з достатньою або частковою; 2–3 бала — з низькою; від 0 до 1,5 бала — з критично низькою прозорістю.

Більше половини досліджених ресурсів мають критично низьку прозорість

Із 54 ресурсів, для яких вдалося розрахувати підсумкову оцінку, 17 медіа, або 31,5%, мають високий рівень прозорості.

Ще 5 ресурсів, або 9,3%, мають достатню чи часткову прозорість.

До категорії низької прозорості потрапили 4 ресурси — 7,4% вибірки.

Найбільшою є група з критично низькою прозорістю — 28 ресурсів, або 51,9% усіх оцінених.

Отже, понад половину вибірки становлять ресурси, з яких користувач практично не може зрозуміти, хто створює інформацію, хто відповідає за редакційну політику та хто контролює медіа.

При цьому середні показники суттєво відрізняються залежно від типу медіа.

Середній показник прозорості сайтів становить 3,98 бала із 7 можливих. Для двох проаналізованих телевізійних медіа він становить 7 балів із 7. Натомість серед 29 оцінених Telegram-каналів середня оцінка — лише 1,90 бала із 7.

Таким чином, саме Telegram є найбільш непрозорим сегментом дослідженої інформаційної екосистеми Херсонщини.

Хто стоїть за медіа

Лише 21 із 54 оцінених ресурсів — 38,9% — достатньо чітко ідентифікують суб’єкта, який стоїть за ресурсом. Йдеться про випадки, коли читач може встановити юридичну особу, ФОП, організацію, публічну установу або конкретну особу, відповідальну за ресурс.

Ще гірша ситуація з кінцевими власниками. Лише 10 ресурсів — 18,5% оціненої вибірки — достатньо прозоро розкривають кінцевого бенефіціара або мають таку структуру, за якої кінцевий контроль зрозумілий без додаткового OSINT-дослідження.

Ці два показники важливо не ототожнювати. Назва юридичної особи сама по собі ще не відповідає на питання, хто, в кінцевому підсумку, контролює медіа.

У низці випадків юридичну особу, засновників або бенефіціарів вдалося встановити лише за допомогою зовнішніх джерел — державних реєстрів, Реєстру суб’єктів у сфері медіа, даних про юридичних осіб та інших відкритих джерел.

Показовим прикладом є Гривна: сам сайт має низький рівень прозорості — 2 бали із 7, однак зовнішні реєстрові дані дозволяють встановити юридичну структуру медіа та його кінцевого бенефіціара. Подібна ситуація з Новим днем: оцінити прозорість самого сайта на момент моніторингу не вдалося через технічну недоступність, однак структура власності встановлюється через реєстрові дані.

Тому щонайменше для двох ресурсів реальний контроль вдалося встановити саме завдяки зовнішнім джерелам, тоді як із самого ресурсу ця інформація не була доступною або не могла бути перевірена. Для частини інших ресурсів зовнішні джерела дозволили лише частково реконструювати структуру, не довівши ланцюг до кінцевої фізичної особи.

Онлайн-медіа МОСТ*, яке отримало 6,5 бала із семи, на сторінці «Про нас»  прямо зазначає, що його реєстрантом та кінцевим власником є Сергій Нікітенко. Також медіа повідомляє свій реєстраційний ідентифікатор R40-01085, дату внесення до Реєстру суб’єктів у сфері медіа та контакти редакції. Таким чином, читач може встановити не лише назву медіа, а й конкретну фізичну особу, яка його контролює. 

Подібну модель використовує Кавун.City, яке також отримало 6,5 бала. На сторінці про редакцію прямо зазначено, що власницею медіа та його головною редакторкою є Євгенія Вірлич. Видання публікує реєстраційний ідентифікатор R40-02028, контакти та інформацію про журналістів. 

Це приклад, коли юридична та редакційна відповідальність, хоч і формально, але  персоніфіковані. 

Іншу модель демонструє Вгору, яке отримало 5,5 бала. Його засновником є благодійна організація Фонд милосердя та здоров’я, ЄДРПОУ 01497439. На сайті названо керівні органи організації, виконавчу директорку Аллу Тютюнник та членів редакційної команди. Медіа має реєстраційний ідентифікатор R40-01561. У цьому випадку дослідження власності має враховувати організаційно-правову форму: благодійна організація не тотожна приватній компанії з акціонерами. Для з’ясування фактичного контролю потрібно аналізувати її органи управління та статутні документи. 

Головного редактора називає лише третина ресурсів

Чітко встановити особу, відповідальну за редакційну політику, вдалося безпосередньо для 18 із 54 ресурсів — 33%.

Ще в окремих випадках редакційну відповідальність можна встановити лише частково — наприклад, відома особа, пов’язана з редакцією, але її статус головного редактора або керівника редакції не сформульований однозначно.

Повноцінну інформацію про редакційну команду публікує 21 ресурс — 38,9% вибірки.

Це означає, що приблизно у шести з десяти досліджених ресурсів читач не бачить повноцінного переліку людей, які створюють контент.

Різниця між професійними редакційними медіа та анонімними Telegram-каналами тут особливо помітна. На сайтах із розвиненою редакційною структурою журналісти, редактори та керівники зазвичай персоніфіковані. У значній частині Telegram-каналів команда не називається взагалі.

Серед сайтів максимальну оцінку отримали МОСТ, Суспільне Херсон, Кавун.City, Bilozerka.info, Нова Каховка.City та п’ять регіональних сайтів мережі Район.in.ua: Район.Херсон, Район.Генічеськ, Район.Скадовськ, Район.Каховка і Район.Берислав.

Серед телевізійних медіа — Херсон плюс та Суспільне Херсон.

У Telegram максимальну оцінку мають офіційні канали МОСТа, Кавун.City, Суспільного Херсон, Нова Каховка.City. 

Таким чином, серед Telegram-ресурсів, які повністю виконали цей критерій, переважають канали вже відомих редакцій та офіційні інформаційні сторінки.

Авторство матеріалів — одна з ключових ліній розмежування

У 22 із 54 ресурсів — 40,7% — більшість проаналізованих редакційних матеріалів має персоніфіковане авторство.

Тобто читач може зрозуміти, хто саме підготував конкретний матеріал.

Водночас у більшості вибірки персоніфіковане авторство або відсутнє, або використовується непослідовно.

Серед позитивних прикладів — Кавун.City, яке отримало максимальний бал. Видання публікує матеріали із зазначенням авторів та має персональні сторінки журналістів, зокрема головної редакторки Євгенії Вірлич.

Аналогічну оцінку отримало Вгору. Редакція використовує авторські підписи, що дозволяє читачам ідентифікувати журналістів, які підготували матеріали.

Максимальний бал за авторство також отримали Bilozerka.info, Нова Каховка.City, Скадовськ.City, Генічеськ.City, Гривна та п’ять регіональних проєктів мережі Район.in.ua.

Обидва досліджені телевізійні медіа — Херсон плюс і Суспільне Херсон — також отримали максимальні оцінки за цим критерієм.

Протилежну ситуацію зафіксовано серед частини сайтів із низькими показниками прозорості.

Зокрема, IPC-Південь, Херсонці, Херсонські вісті, Херсонщина за день та Нижні Сірогози.City отримали нуль балів за критерієм персоніфікованого авторства.

Це не означає, що на цих ресурсах узагалі відсутні авторські матеріали. Оцінка свідчить про те, що під час моніторингу практика зазначення авторів не відповідала встановленим критеріям.

Особливо помітна проблема анонімного авторства серед Telegram-каналів.

Із 29 оцінених каналів лише сім отримали максимальний бал за цим критерієм. Переважно це офіційні канали професійних редакцій, які поширюють матеріали з основних сайтів, де зазначені автори.

Окремий приклад — Telegram-канал Херсонський дизайнер, який отримав максимальний бал. На відміну від більшості досліджених Telegram-ресурсів, він позиціонується як авторський блог, а його автор використовує публічний контакт. Водночас персоніфікація автора не означає автоматичного розкриття юридичної структури каналу.

Натомість 21 Telegram-канал отримав нуль балів. Серед них — Хуевый Херсон, ХЕРСОН: Non Fake, Херсонщина Моніторинг, СКАДОВСЬКИЙ ЗАХИСНИК, База зрадників Херсону, Нова Каховка | Новини, Kherson DRON, Радар Херсон, Типичный Херсон та Кавун INFO.

У таких каналах інформація зазвичай публікується від імені самого ресурсу. Навіть якщо в описі зазначено адміністратора або рекламний контакт, це не дозволяє встановити авторів конкретних повідомлень.

Таким чином, дослідження демонструє дві різні моделі поширення інформації. Перша передбачає персоніфіковане авторство та можливість ознайомитися з іншими матеріалами конкретного журналіста. Друга побудована навколо бренду інформаційного ресурсу, за яким не завжди можна встановити людей, відповідальних за підготовку публікацій.

Відсутність авторських підписів сама по собі не свідчить про недостовірність інформації. Однак вона обмежує можливості аудиторії оцінювати професійну діяльність журналістів і встановлювати персональну відповідальність за оприлюднені матеріали.

Контакти розкривають частіше, ніж власників

Найкращим із семи досліджених показників виявилася контактна інформація.

29 із 54 ресурсів — 53,7% — мають повноцінні контактні дані, тобто щонайменше два зрозумілих і стабільних канали зв’язку або еквівалентний набір контактної інформації.

Однак сама наявність контактів не означає прозорості структури медіа.

Особливо добре це видно на прикладі Telegram-каналів. Частина з них має боти для надсилання інформації, контакти адміністраторів або окремі акаунти для реклами, але при цьому не називає ні власника, ні юридичну особу, ні редакцію.

Отже, можливість зв’язатися з адміністратором і можливість встановити, хто контролює ресурс, — принципово різні показники.

Показовими прикладами є Херсон Онлайн, Український Південь та 0552.ua. За результатами моніторингу, всі три сайти отримали максимальний бал за контакти, але нуль балів за розкриття кінцевого власника.

Серед Telegram-ресурсів аналогічна ситуація спостерігається в каналах Хуевый Херсон, ХЕРСОН: Non Fake, Херсонщина Моніторинг та База зрадників Херсону. Вони надають можливість зв’язатися з адміністраторами, але не розкривають кінцевих власників.

Водночас частина досліджених ресурсів не оприлюднила навіть базових контактних даних.

Серед сайтів нуль балів за критерієм контактної інформації отримали п’ять видань: Нижні Сірогози.City, Херсонці, Херсонські вісті, Херсонщина за день та Херсон Daily.

Серед Telegram-каналів таких ресурсів дев’ять: Kherson DRON, Радар Херсон, Типичный Херсон, Херсонський борщ, Херсон Online, Херсон Санёк, Нова Каховка місто, Південь Інформ та Олешки UA.

Структура власності та незалежність

Раніше МОСТ досліджував відновлення роботи херсонських медіа після початку повномасштабного вторгнення та питання прозорості їхньої власності.

За результатами дослідження щонайменше 18 позицій вибірки можна попередньо класифікувати як незалежні за структурою власності або як ресурси, пов’язані з медіа, які мають таку структуру.

До цієї категорії в таблиці віднесені, зокрема, МОСТ, Вгору, Кавун.City, Гривна, Bilozerka.info, регіональні проєкти Район.in.ua, Нова Каховка.City, Скадовськ.City, Генічеськ.City, Херсон плюс, а також кілька офіційних Telegram-каналів цих медіа.

При цьому визначення «незалежне за структурою власності» не є оцінкою редакційної політики. Воно означає лише, що виявлена структура власності не дає достатніх підстав відносити ресурс до політично або великобізнесово контрольованого медіа. Відсутність встановленої афіліації також не є доказом її абсолютної відсутності.

Окрему категорію становлять суспільні та державні інформаційні ресурси. Суспільне Херсон має публічну інституційну модель власності та управління. Telegram-канали Херсонської ОВА та її голови є офіційними каналами органу влади та посадовця відповідно. Їх не слід механічно відносити ні до приватних незалежних медіа, ні до приховано політично афілійованих ресурсів: їхній інституційний статус є відкритим.

Політичні та бізнес зв’язки

Історичні дані про прозорість місцевих видань МОСТ публікував у попередньому дослідженні.

Моніторинг виявив один чітко задокументований історичний випадок політичної афіліації приватного медіа — Новий день.

Кінцевий бенефіціар медіа Анатолій Жупина у минулому був депутатом Херсонської облради, очолював профільну комісію та пізніше балотувався від партії «Відродження». Йдеться саме про історичний політичний зв’язок. Актуального партійного статусу в межах проведеної перевірки не встановлено.

Щодо 0552.ua у таблиці зафіксовані історичні дані ІМІ про зв’язки місцевого проєкту з регіональним керівництвом або франшизою, однак актуальний політичний контроль не встановлений, тому відносити ресурс до політично контрольованих на підставі лише цих даних некоректно.

Окремо в дослідженні присутні офіційні ресурси органів влади та посадовців. Їхній зв’язок із владою є прямим і публічним, але це інша категорія, ніж прихована політична афіліація приватного медіа.

У межах наявних у таблиці даних не встановлено жодного випадку, щодо якого було б достатньо підстав однозначно стверджувати про контроль медіа великою бізнес-групою.

Це принципово важливе застереження.

Факт того, що власник медіа є ФОП, має інші компанії, займається підприємницькою діяльністю або що ресурс входить до комерційної медійної мережі, сам по собі не означає «великої бізнес-афіліації».

Наприклад, 0552.ua є частиною комерційної мережі CitySites, а частина City-проєктів працює в екосистемі Агенції медійного росту «Або». Це бізнесові або організаційні зв’язки, але наявні дані не дають достатніх підстав автоматично кваліфікувати їх як контроль великого бізнесу.

Відповідно, підтверджених випадків одночасної політичної та істотної великої бізнес-афіліації в дослідженій вибірці також не встановлено.

Де власника встановити не вдалося

Найбільша проблема дослідження стосується Telegram.

Для переважної більшості анонімних або напіванонімних Telegram-каналів кінцевого власника за доступними відкритими джерелами встановити не вдалося.

Це стосується, зокрема, Хуевый Херсон, ХЕРСОН: Non Fake, Херсонщина Моніторинг, СКАДОВСЬКИЙ ЗАХИСНИК, База зрадників Херсону, Нова Каховка|Новини, Kherson DRON, Херсонщина|Олешки/НК, Радар Херсон, Типичный Херсон, Кавун INFO, «Херсон 🇺🇦 шо там», Херсонський борщ, Херсон Online, Херсон Санёк, «Каховка», Зрадники Скадовщини, Генічеськ ua, Нова Каховка місто, Південь Інформ, Олешки UA та інших ресурсів із подібною структурою.

Є випадки непідтверджених даних, як от із  ХЕРСОН:Non Fake. Цей телеграм-канал є повністю анонімним, і позиціонується як такий, що ведеться представниками Сил оборони України. Хоча стаття у Вікіпедії вказує на те, що ним володіє місцевий блогер Костянтин Риженко. Цю версію, частково, підтверджує авторство цієї тези у Вікі. 

Автором цього твердження є користувач з ніком “Захарищеее”, який окрім сторінки Костянтина Риженка, створив  нині видалену статтю “Риженко Захар Олександрович”. Це рідний брат Костянтина Риженка, щоправда, в обговореннях внесків цей користувач пише від імені жінки.

Тож, цілком ймовірно, що саме брат Костянтина Риженка вписав у вікіпедію інформацію про його приналежність до цього каналу. Але зʼясувати це можна тільки таким чином, як це зробили ми. 

Наявність рекламного менеджера, Telegram-бота або адміністратора не є достатньою підставою вважати цю особу власником. Так само не можна встановлювати власника на підставі назви акаунта, доменного імені, характеру публікацій чи припущення про зв’язок із конкретною особою.

Тому для понад двох десятків позицій вибірки кінцевий приватний контроль за наявними даними залишається невстановленим. Точну цифру для всієї вибірки доцільно вважати мінімальною оцінкою, оскільки для частини мережевих сайтів відомий оператор або юридична особа, але ланцюг до кінцевого контролера ще потребує завершення.

Які ресурси потребують додаткового дослідження

Насамперед поглибленого OSINT-дослідження потребують ресурси, щодо яких відомий бренд або проміжний оператор, але не встановлений повний ланцюг контролю.

Це IPC-Південь та Генічеськ.IPC, Херсон Онлайн, «Український Південь», Херсонці, Херсонські вісті, Херсонщина за день, 0552.ua, а також частина мережевих проєктів Район.in.ua та City, де для остаточного висновку бажано встановити юридичний ланцюг до фізичних осіб або підтвердити відсутність юридичного кінцевого бенефіціарного власника.

Окремий великий напрям подальшого дослідження — Telegram. Для багатьох каналів відкритий OSINT дає лише контакт адміністратора, рекламного менеджера, бот або реквізити зборів. Жоден із цих елементів сам по собі не доводить право власності.

Основні тенденції прозорості

Перша тенденція — різкий розрив між професійними редакційними медіа та Telegram. Середня прозорість сайтів становить 3,98 бала із 7, тоді як Telegram-каналів — лише 1,9. Це майже подвійна різниця.

Друга — критично низька прозорість є найпоширенішою моделлю. До цієї категорії належать 28 із 54 оцінених ресурсів, або 51,9%.

Третя — контакти розкривають значно частіше, ніж власність. Повноцінні контакти мають 53,7% ресурсів, тоді як кінцевого бенефіціара достатньо чітко розкривають лише 18,5%.

Четверта — майже дві третини ресурсів не дають читачеві повного розуміння, хто стоїть за медіа. Суб’єкт достатньо чітко ідентифікований лише у 38,9% оцінених ресурсів.

П’ята — персоніфікація редакційної відповідальності залишається недостатньою. Головного редактора або іншу чітко визначену особу, відповідальну за редакційну політику, називає лише третина ресурсів — 33,3%.

Шоста — персоніфіковане авторство є характерною ознакою насамперед професійних редакцій. У 40,7% ресурсів більшість матеріалів має конкретного автора. У Telegram ця практика значно слабша.

Сьома — низька прозорість самого ресурсу не завжди означає неможливість встановити власника. У деяких випадках структура власності відновлюється через ЄДР, Реєстр суб’єктів у сфері медіа та інші відкриті джерела. Тому оцінка прозорості та OSINT-оцінка реальної власності мають залишатися двома окремими етапами дослідження.

Восьма — відсутність інформації не можна трактувати як доказ незалежності. Для значної кількості ресурсів, особливо Telegram-каналів, не встановлено ні політичних, ні бізнесових зв’язків саме тому, що не встановлений власник. Це не дозволяє ані стверджувати про афіліацію, ані виключати її.

Дев’ята — підтверджених зв’язків із великим бізнесом у вибірці мало або немає. Наявність комерційної діяльності, ФОП, рекламної монетизації чи входження до медійної мережі не є достатньою підставою для висновку про великий бізнес-контроль.

Десята — найбільшою «сірою зоною» регіонального інформаційного простору є анонімні Telegram-канали. Частина з них має значну інформаційну активність, рекламу, боти та інші ознаки організованої діяльності, але для читача залишаються невідомими власник, редакційне керівництво, команда та автори. Саме цей сегмент потребує найбільшого обсягу подальшого OSINT-дослідження.

Загальний висновок

Дослідження показує неоднорідну структуру медійної прозорості Херсонщини. Поряд із ресурсами, які відкрито називають редакцію, відповідальних осіб, суб’єкта та власників, існує великий сегмент інформаційних майданчиків, де встановити навіть базову структуру відповідальності складно.

Найбільш прозорими є переважно професійні редакційні та інституційні медіа. Найбільш непрозорим сегментом є Telegram.

Водночас низька прозорість не повинна автоматично трактуватися як доказ прихованого політичного чи бізнесового контролю. У багатьох випадках коректний висновок інший: кінцевого власника за доступними відкритими джерелами встановити не вдалося.

Саме розмежування між «встановлено зв’язок», «зв’язку не встановлено» та «недостатньо даних для висновку» є принциповим для юридично коректного аналізу структури власності регіональних медіа.

Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації у Херсонській області

*Онлайн-медіа МОСТ, співзасновником якого є автор публікації, відповідно до вимог методології моніторингів ІМІ, які передбачають дослідження найбільш популярних медіа регіону, задля уникнення конфлікту інтересів досліджувала регіональна представниця ІМІ з іншої області.