Лента новостей

События

"Хочу, щоб люди не страждали". Історія хлопчика з Херсона, який мріє стати військовим

25 августа 04:30

1163

"Хочу, щоб люди не страждали". Історія хлопчика з Херсона, який мріє стати військовим

Вові — 10 років. Разом з мамою, двома сестрами й братом він виїхав з Херсона до Одеси близько місяця тому. Родина Житарів пережила окупацію та не витримала щоденних обстрілів міста. Діти бачили, як фосфорний снаряд зруйнував дитячий майданчик, де вони грались, навчились не спати ночами та реагувати на тривоги. Вова розповів Суспільному, що дуже мріє стати військовим, а поки допомагає мамі утримувати сім'ю.

Десятирічний Вова Житарь власноруч робить самохідні машинки, використовує для цього підручні матеріали: кришки від пляшок. Щоб допомогти родині, хлопчик вирішив їх продавати.

Робити машинки Вова навчився самотужки, розповідає його старша сестра — 13-річна Діана. Дроти на поробки припаює мама.

"Він зі своїм другом створив такий ліхтарик, що працює на дротах. Втикаєш у розетку і він світиться. Дуже класно, яскраво. Після цього вирішив спробувати зробити машинку. У мами був випадок, коли треба було полагодити розетку, Вовка сів коло мами і сказав, давай поможу" — розповіла дівчина.

Першу саморобну машинку у Вови придбав волонтер, голова громадської організації “Менше слів — більше дій” Ігор Катихін. Хлопчик правив за неї 400 гривень.

"Я виходив з магазину і до мене підійшов Вова. Трошки інакша машинка у нього була. Він запропонував мені її купити. Це перший випадок у моєму житті, коли дитина таке пропонує", — розказав волонтер.

Улюблена гра Вови та його сестер — LEGO. До повномасштабного вторгнення діти займалися футболом. З Херсона виїхали через те, що російські військові постійно гатили по місту.

"В наш будинок та двір прилетів фосфорний снаряд та ракета. Також зруйнований майданчик, де ми грались. Щоночі там починається обстріл, до бомбувань ми вже звикли. Спати вночі не лягаємо, теж вже звикли", — каже Вова.

Під час інтерв'ю хлопчику прийшло повідомлення від українського захисника, який захотів придбати машинку. У кожну посилку Вова вкладає записку із побажаннями.

"Я пишу побажання здоров'я, щоб куля не поранила військових, щоб мирні українці не постраждали, щоб Україна перемогла. Слава Україні! Героям Слава!", — розказує хлопець.

За словами волонтера Ігоря Катихіна, мама Вови перекладачка з англійської мови. Виховує дітей самотужки.

"Історію їх родини я розказав у своїх соцмережах. Перший ролик з Вовою, де ми познайомилися біля супермаркету набрав понад три мільйони переглядів. Їх історія розчулила підписників, вони почали писати і допомагати цій родині", — каже волонтер.

За допомоги соцмереж та розголосу Вова Житарь зміг продати 46 машинок і заробив 18 тисяч 400 гривень. На прохання волонтерів громадської організації “Менше слів - більше дій” хлопчика взяли до інженерінгвої школи, де він зможе безплатно навчатися до 11 класу. Коли виросте, розповідає маленький винахідник, планує стати військовим.

"Коли я побачив, як в Україні багато людей страждає, вирішив, що хочу бути легендою України — піти воювати, щоб побачити своїх дітей, щоб ніхто не страждав і на рідній землі настав мир, щоб українська земля була чистою. Я мрію скоріше повернутись туди, де народився", — говорить Вова Житарь.