Історія фірми на Херсонщині

Не віриться, що ще всього 12 років тому на цих безкрайніх степах, розташованих за якихось два десятки кілометрів на північ від Каховського моря, розкошували бур’яни, наче пальми на модних курортах. Сум і відчай охопив селище Новорайськ — центральну садибу колишнього радгоспу «Бериславський», до якого входило ще три села: Вовківське, Нова Костирка, Заможнянське і хутір Краснянський.

Невідомо, чи повернулося б до цих степів дане Богом призначення — родити «жито-пшеницю і всяку пашницю», якби сюди, на цю розграбовану і покинуту землю не прибули справжні господарі. Прийшли не на рік-другий, аби посіяти соняшник, виснажити землю і знову… покинути, а на десятиліття і десятиліття.

Знайомтесь:

ТОВ «ЮТС-Агропродукт»

Адреса реєстрації: Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вулиця Промислова, 3.

Рід занять: вирощування зернових і технічних культур.

Фронт робіт: 61 тисяча гектарів орендованої приватної і державної землі на територіях 37 сільських рад.

Зайнятість: 400 постійних працівників і 150 сезонних.

Фіксований сільськогосподарський податок на 2018 рік: 16 215 000 гривень.

Оновлену вивіску «Новорайськ» видно здалеку. Помічаємо, що на асфальтівці, яка по-весняному весело біжить до села, чимало, наче у жнива, різних автомашин. Чого б то?..

Виявляється, понеділок у Новорайську — базарний день. Базарувальників чимало, значить, є чим торгувати, а головне — за що купувати.

«Є, аякже!» — чи то всерйоз, чи, може, жартома кажуть селяни. Та ж таки є! Значить, у людей, подумалося, є де заробляти гроші, попри те, ще канув у Лету колишній головний роботодавець — радгосп «Бериславський». Не забрав він із собою і одвічних у цих краях лих — засух і сильних вітрів-суховіїв. Сказано: зона ризикованого землеробства. І хоч земля тут — не з гірших, але ж безводдя. Та люди тут загартовані, і до труднощів їм не звикати.

Весна іде — весні дорогу!

Поки в центрі села гомонять його мешканці, за селом, на машинно-тракторному дворі дільниці № 1 ТОВ «ЮТС-Агропродукт» механізатори поспішають зустріти весну у всеозброєнні. Командує «парадом» керуючий дільницею Сергій Януш, чоловік діловий і розпорядливий.

Механізатори «ЮТС-Агропродукт» Віталій Мамай, Олександр Ахотніков, Валентин Климентенко, Віктор Калашнік і керуючий дільницею № 1 Сергій Януш (зліва направо)

— Готові до битви за врожай? — запитуємо.

— Авжеж! — впевнено відповідає Сергій. — Ось-ось завершуємо підготовку до виходу в поле. А зараз оце встановлюємо варіатор, міняємо передній міст «Нью-Холанда»…

— Самі?

— Майже все робимо самі, та якщо є необхідність (техніка, як бачите, складна), то кличемо представників допоміжної сервісної служби. Фронт робіт попереду великий — за відділком закріплено 14 тисяч гектарів землі. Це за площею колишніх півтора колгоспи! Але двома «Нью-Холандами», двома «Джон Дірами», «Кейсом» встигаємо все робити в строк і якісно. Нинішні умови роботи з колишніми (хто працював на старій радянській техніці — знає) не порівняти! Як і зарплати, які оце недавно підвищилися зразу на 70%. Заробити в середньому за день 400 гривень чистими — чи багато таких фірм на Херсонщині та й в Україні?..

Степ уже б давно пробудився, якби березневі морози і сніги не «приспали». Одначе і природа своє бере, і люди, котрі живуть на цих просторах довше, ніж удома. Своє святе, заповідане батьками, покликання — обробляти землю і ростити хліб — вони виконують з достоїнством, гідним справжніх господарів землі.

У Європі — по-європейськи

ТОВ «ЮТС-Агропродукт» — це наочний приклад того, як можна і потрібно господарювати на землі, а особливо у зоні ризикованого землеробства, де манна з неба ніколи не падала…

Очолює агрофірму з першого ж дня її створення Володимир Яровой. (на фото)

— «ЮТС-Агропродукт» нині структурно входить у відомий в Україні і за кордоном агрохолдинг «Укрлендфармінг». Зареєстровані ми не в Києві чи Херсоні, а тут, на місці — у селищі Новорайську. І всі податки платимо у місцевий бюджет. Працюємо, як і належить чесному бізнесу, відкрито: вся заробітна плата — офіційна, ні про які конверти і мови немає.

Спочатку товариство взяло в обробіток 42 тисячі гектарів як приватної, так і державної землі на територіях 22 сільських рад Великоолександрівського і Бериславського районів. Найбільші площі агрофірма відводить під озиму пшеницю, озимий ріпак і соняшник, зовсім невелику частину займають соя, льон і озимий ячмінь, але стратегічною культурою є ріпак.

— У 2006 році тодішній голова облдержадміністрації Борис Сіленков запросив нас створити агропідприємство нового типу саме у Бериславському районі, бо тут було 30 тисяч гектарів вільної землі, —  розповідає Володимир Яровой. — Ми його і створили. Зараз у «ЮТС-Агропродукт» 6 дільниць: Новорайське, Максимо-Горьківське, Брускинське, Львівське, Щасливське і Рози-Люксембурзьке. Торік у нас відбулася реорганізація, і якщо раніше ми були представлені у двох районах області — Великоолександрівському і Бериславському, то нині до них додалися Нововоронцовський, Каховський, Олешківський і Чаплинський райони.

— Ви сказали, що прийшли здебільшого на вільну землю. Це не та земля, що роками стояла у бур’янах?

— Саме так. Сьогодні не те що гектар — жодна сотка землі не пустує! Загалом наше поле діяльності на Херсонщині (а це, зауважу, зона ризикованого землеробства) становить понад 61 тисячу гектарів. За обсягом оброблюваної землі рівних нам в області та й, напевне, на Півдні України, немає. В структурі орендованих земель державні становлять 7 тисяч гектарів, решта площ — приватні. Обробляємо орендовану землю, засіваємо її, доглядаємо за посівами, використовуючи лише власну техніку. А от комбайни і авіацію для обробки посівів, а також техніку для перевезення врожаю наймаємо.  Трактори в основній масі — «Джон Діри» потужністю 300—350 кінських сил, три «Кейси» і один «Джон Дір» потужністю 500 «коней». Одним словом, технічний парк досить великий — 36 одиниць різних імпортних сучасних машин. Ремонтна база своя, а послугами дилерів і ремонтних майстерень користуємося лише у крайніх випадках, і то в основному для проведення діагностики. Техніку в разі необхідності потихеньку обновлюємо — треба йти в ногу з часом!

— Такі потужні фірми, як ваша, вирішують, крім власних комерційних завдань, ще одну дуже важливу проблему на селі — зайнятості.

—  Це справді так. На постійній основі у нас працюють 400 чоловік, а у сезон залучаємо до роботи ще півтори сотні селян. Однак проблема кваліфікованих кадрів існує. При тому, що у Бериславському районі є аграрний ліцей, доводиться вчити людей механізаторському ремеслу (у більшості це  молодь) на місці. Прикріплюємо новачків до досвідчених трактористів, а цього року організували навчання кадрів спільно з компанією «Агротек».

— Стосунки з власниками земельних паїв рівні, без питань чи питання бувають?

— Звичайно, бувають, а де їх, скажіть, немає? Але ми намагаємося оперативно реагувати на них. Найголовніше тут — авансування за оренду землі. Це тоді, коли в силу різних обставин людям вкрай потрібні кошти. Йдемо назустріч, аякже!

— Що можете сказати про орендну плату?

— Орендна плата у нас скрізь конкурентна. Становить вона від 4 і вище відсотків від вартості земельного паю, а по деяких сільрадах вона і до 6,5% доходить. Із пайовиками розраховуємося лише живими грошима.

— Є люди, котрі з різних причин забирають у вас свої паї?

— Мало, але є. Одначе немало з «відхідників» потім повертаються, тому що відносини з орендарями у нас прозорі й стабільні. До речі, ми не зареєстровані десь у Києві чи Херсоні і всі податки платимо у місцевий бюджет. Не всі люди це розуміють і клюють на фермерські гроші в «конвертах», а потім, коли діло до пенсії доходить, потилиці чухають… Та й сільські ради у збитку — бюджет недоотримує кошти, необхідні для утримання шкіл, дитсадків, ФАПів… А потім і самі села вимирають, бо діти, покидаючи батьків, виїжджають на заробітки…

— Ми проїжджали повз землі, на яких ви господарюєте. Скажемо відверто: замилуєшся! Такі поля можна бачити хіба що на лакованих обкладинках іноземних журналів…

— Дякую за добре слово, але якщо ми йдемо у Європу, то і господарювати маємо по-європейськи!

— І з дотриманням рекомендованих сівозмін.

— Обов’язково! Скажу так: у нас є бажана сівозміна, до якої прагнемо. Під пар, пшеницю, ріпак і соняшник відводимо практично по 25% площ. Як бачите, практикуємо чотирипільну систему сівозміни. Зауважу, що пар ми практикуємо четвертий рік і вважаємо таке рішення дуже правильним, сказати б — сильним.

— Ми вже згадували про зону ризикованого землеробства. До всього все відчутніше дає про себе знати глобальне потепління. А канали напевне сухі — зрошення у багатьох районах (Великоолександрівський чи Бериславський — не виняток) практично зруйноване. У минулому загальновідома аксіома: зрошуваний гектар працює за 2—3 богарних…

— Зрошення у нас мало — діючих всього 3 тисячі гектарів. На 60 тисяч гектарів, які ми обробляємо, це мізер. Однак ми вже почали відновлення зрошувальних мереж, зокрема Качкарівської мережі, яку в цьому році обов’язково запустимо. А це плюс до діючих ще півтисячі гектарів.

Щодо окупності зрошення, то у нас є кілька проектів. Відновлена Качкарівська система окупиться за 2—3 роки, Новорайська (обсягом близько 1000 гектарів) — десь за 6 років, а Зміївська — за 12, оскільки ця система повністю знеструмлена і фактично списана. Як тільки погода почне дозволяти, почнемо вкладати в траншеї труби.

За 12 років діяльності товариство «ЮТС-Агропродукт» зазнало кілька різних трансформацій. Зараз «ЮТС-Агропродукт» є єдиною юридичною особою, яка увібрала увесь земельний банк і всі активи попередніх роздрібнених підприємств.

— Укрупнення дало змогу підвищити рівень управління, а також ефективності виробництва, яке сягнуло 80% запланованого максимуму, — зауважує Володимир Яровой.

— Але ж цей максимум не лише від вас залежить. У зоні ризикованого землеробства фактор «небесної канцелярії» грає далеко не останню роль…

— Безперечно! Взяти 2007 рік. Він для нас видався дуже складним. Ми тоді обробляли всього-на-всього 12 тисяч гектарів землі, із них на 5 тисячах гектарів посіяли озиму пшеницю. Із названої площі зібрали лише 120 тонн зерна. 120 тонн! Уявляєте?.. А ми ж у той рік для збирання хлібів купили 10 нових комбайнів, і перший сезон вони відпрацювали не у нас, а в Черкаській області.

— Неврожай вибив з колії?

— Як сказати… Коли ти працюєш у великому агрохолдингу, то плече допомоги підставить і управляюча компанія, і підприємства, які входять в цю компанію.

Соціальна сфера — не другорядна

Новорайськ, для якого «прискорені реформи» на селі стали несподіванкою, потроху оживає. І оживає завдяки тому, що за будь-яких обставин свої зобов’язання перед бюджетом ТОВ «ЮТС-Агропродукт» виконує.

— Це для нас закон! — зауважує директор фірми Володимир Яровой. — Торік, наприклад, на розвиток соціальної сфери села ми виділили десь мільйон гривень. Тримаємо постійний контакт із кожною сільською радою, враховуючи їхні побажання і прохання. Кошти виділяються з розрахунку по 20 гривень із кожного гектара орендованої землі. Свіжий приклад. У минулому місяці за нашою допомогою облаштоване опалення у сільській  православній церкві Святого апостола Андрія Первозванного Київського патріархату. Цей проект нам обійшовся на суму близько 56 тисяч гривень. У цьому році на соціалку плануємо виділити десь півтора мільйона гривень для всіх сільрад.

— Будь-яка солідна фірма, займаючись аграрним виробництвом, орендуючи землю у селян і сільських рад, обов’язково бере участь у соціальному розвитку сіл, — долучається до розмови виконавчий директор «ЮТС-Агропродукт» Віктор Шарга.

— Не вважайте за нескромність, але бюджет Новорайської сільради завдяки нашому підприємству досить вагомий і, можна сказати, самодостатній. Ми — одне з небагатьох підприємств, яке не оптимізує свої податки. Ми добре розуміємо: живе село, розвивається — нам працювати спокійніше. Це одна зі складових соціально-економічної політики нашої фірми. «ЮТС» для двох десятків з лишком сільських рад кількох районів області стовідсотково є бюджетоутворюючим. Скажу більше, щороку у село на збирання врожаю прибувають з інших регіонів країни з півсотні комбайнів плюс 250—300 вантажних автомобілів. Для приїжджих тут заробітки, а для селян — бізнес. Люди здають їм житло, облаштувавши його на зразок міні-готелів, готують постояльцям їжу, а ми оплачуємо ці послуги з каси нашого підприємства.

Голова Новорайської сільської ради Олександр Шокуров, як завжди, весь у клопотах. А зараз він переймається ще й тим, щоб належно провести вибори у об’єднану територіальну громаду. Що він думає про діяльність бюджетоутворюючої не для однієї Новорайської сільради — всієї округи! — агрофірми?

— «ЮТС» протягом багатьох уже років є головним підприємством, яке суттєво впливає на формування бюджету сільської ради, сприяючи повноцінному розвиткові Новорайська. Це перше. Друге, що не менш важливе: завдяки такій потужній агрофірмі люди мають постійну високооплачувану роботу. Безробіття? У нас його практично немає! Всі, хто хоче працювати, працюють. І в центрі на дошці постійно висить оголошення: «Потрібні робітники…».

— Відзначу дуже важливу складову співпраці місцевої влади з підприємством, яка з минулого року відбувається згідно з договором про соціальне партнерство, — продовжує співрозмовник. — Так, торік, не враховуючи податків, агрофірма офіційно переказала сільській раді 114 тисяч гривень, які пішли й на облаштування сільського будинку культури, придбання холодного асфальту «Рокфальт», яким (з настанням тепла) будемо ремонтувати дороги… «ЮТС» також торік допоміг транспортом для підвезення щебеню, доставка якого з Іванівського кар’єру коштує дорожче, ніж сам щебінь. Словом, агрофірма не залишається осторонь будь-яких проблем, які виникають на селі, особливо забезпечення села водою.

 — Незабаром на базі вашої сільської ради буде створена об’єднана територіальна громада.

— Дуже великою складовою майбутньої нашої громади є повернення у місцевий бюджет податку ПДФО (податку з фізичних осіб), — наголошує сільський голова Новорайська. — Ця сума від «ЮТС» становитиме 4—5 мільйонів гривень. Хочу наголосити на тому, що це підприємство офіційно працевлаштовує людей, офіційно платить податки, що є доленосним для розбудови даної території. Нам залишається подякувати керівництву «ЮТС-Агропродукт» за те, що воно є, діє, працевлаштовує людей, платить податки, сприяючи тому, що вся земля обробляється, що територія села не перетворилася на депресивну, що люди вірять у майбутнє нашої держави.

І справді: якщо на землі є господар, і господар надійний, у цьому майбутнє сумніватися не доводиться. Принаймні у Новорайську не сумніваються. Скрізь би так!

Анатолій ЖУПИНА,

Василь ПІДДУБНЯК.

Фото авторів і з архіву ТОВ «ЮТС-Агропродукт».