Інший. Все про новий випуск нашого журналу
Непросте життя на підконтрольній Україні, але прифронтовій правобережній частині Херсонської області. Життя мешканців Херсона – людей, які свідомо вирішили залишатися у вкрай небезпечному, понівеченому, але рідному місті. Бойова робота та побут українських військових, які захищають Херсонщину. Сюрреалістичні, абсурдні, але при цьому реальні історії з життя колаборантської еліти на тимчасово підконтрольній Росії лівобережній частині Херсонщини.

Це – черговий номер журналу МОСТ, який нещодавно вийшов друком. Ті, хто бачив журнал вживу, читали передмову, де ми кажемо про те, що це – не другий журнал. Це – інший. Потримавши його в руках, ви зрозумієте чому.

На його сторінках ми закарбували тисячі кілометрів дорогами Херсонщини, якою вона є сьогодні. З руйнуваннями, пустими селами, високою травою, залишеними снарядами. З жагою до життя. З людьми, які попри все.

Люди – ось основа нашого нового журналу. У малих громадах, у Херсоні чи Івано-Франківську; люди, які пройшли пекло російських тюрем і повернулися; люди, які вибирають не здаватися і робити свою справу – ми відбирали матеріали про тих, хто своїм прикладом викликає бажання переосмислити.
Відкривається журнал інтерв’ю з ексмером Херсона Володимиром Миколаєнком – важкою, відвертою та чесною розповіддю про майже 3,5 роки перебування у російській неволі. МОСТ був першим медіа, якому Миколаєнко дав інтерв’ю, зробивши це невдовзі після повернення, попри великі проблеми зі здоров’ям.

Якщо у попередньому журналі ми публікували репортажі та інтерв’ю, то у цьому ви також знайдете два розслідування: про еліту ТОТ Херсонщини і про земельні оборудки, у яких фігурували дуже відомі херсонці.
Обов’язково зверніть увагу на статті про військових. Прочитати їх варто не тільки тому, що такі матеріали – колосальний ризик для їх авторів, бо потребують виїзду у зону активних бойових дій. Найголовніше тут те, що це – історія України, яка твориться тут і зараз, і за допомогою журналу МОСТ можна «поспілкуватися» з учасниками подій, які неодмінно увійдуть у підручники історії.

Як і у попередньому журналі, у цьому можна знайти багато репортажів та інтерв’ю. І деякі з них, на жаль, стали свого роду меморіалами на честь мешканців Херсонщини, які зробили для області чимало, але загинули внаслідок російської агресії.
Це фермер з Бериславського району, голова Асоціації фермерів Херсонської області, Герой України (посмертно) Олександр Гордієнко, вбитий росіянами 5 вересня 2025 року під час роботи в полі. Це Олександр Гудима – водій автобуса з Херсона, який брав участь у евакуаційних заходах; росіяни вбили його 25 листопада 2025 року під час обстрілу міста.


Наостанок – Херсонщина є і Херсонщина буде, а ми будемо її хронікерами стільки скільки нам стане сил. Бо хто як не ми?

Ми щиро вдячні кожному, хто підтримує нас. Завдяки вам це видання стало можливим.
Доєднуйтеся до нашої спільноти, читайте та діліться своїми думками.
Попереду ще багато роботи, і ми продовжуємо її разом із вами.