ЄС вирішить долю мільйонів українців: коли ухвалять рішення щодо біженців

Європейська комісія готує пропозицію щодо подальшої долі Директиви про тимчасовий захист для українців, яку очікують на початку червня. Механізм, запроваджений у березні 2022 року як екстрене рішення для біженців з України, наразі тестує межі європейського права.

За інформацією Euractiv, обговорення ведуться навколо можливого однорічного продовження директиви, потенційно з неконституційною заявою держав-членів про поетапне скасування захисту. Питання може розглядатися вже 12-13 червня під час засідання Ради з внутрішніх справ та юстиції.

На межі правових можливостей

Спочатку директива передбачала лише два продовження, обмежуючи захист трьома роками до березня 2025 року. Комісія пізніше розширила термін до березня 2026 року, застосувавши більш вільну інтерпретацію закону.

"Ми вже на тонкому льоду з останнім продовженням", — зазначив Мартін Вагнер, старший радник з політики Міжнародного центру розвитку міграційної політики. "Пряме прочитання директиви означало б, що після трьох років все закінчилося".

Більшість держав-членів підтримують поновлення, проте експерти попереджають про обмежені правові можливості для подальшого продовження.

Стратегії виходу на порядку денному

За кулісами набирають обертів розмови про "стратегії виходу", зазначив один з дипломатів ЄС, посилаючись на зміни геополітичного ландшафту.

"Якщо ми не надамо варіант виходу із захисту, ми ризикуємо перевантажити національні системи надання притулку — саме те, чого мала запобігти директива", — попередив інший представник ЄС.

Вагнер підкреслив необхідність розроблення стратегії переходу від тимчасового захисту як для тих, хто бажає залишитися, так і для тих, хто планує повернутися. "Потрібні певні вказівки від Комісії та Ради, щоб допомогти державам-членам керувати цим переходом".

Альтернативні сценарії

Одним із сценаріїв може стати звуження сфери захисту. Це може означати виключення осіб, які назавжди повернулися в Україну, від повторного входження до схеми через місяці або блокування нових прибулих від отримання пільг за чинними правилами.

Експерти також розглядали варіант бездіяльності, проте попереджають про високу вартість такого підходу. "Ми подивилися, скільки бенефіціарів директиви наразі перебуває в ЄС, а потім на те, що це означатиме, якщо 25% або 50% з них залишаться", — пояснив Вагнер.

Порівнявши це з кількістю заявок, які держави-члени реально можуть обробити, та кількістю дозволів, які вони можуть видати щорічно, "навантаження буде неймовірним", — додав експерт. У деяких випадках цифри будуть "у рази більшими за те, з чим країни зазвичай справляються".

Створення нового правового інструменту, хоча й вважається малоймовірним, є ще однією альтернативою. Ідею вперше висунув Лодевейк Ашер, колишній міністр Нідерландів та спеціальний радник Комісії з питань України, який запропонував так званий "дозвіл на реконструкцію" з тимчасовим правом проживання до 10 років.

Кожен варіант, чи то звуження сфери дії, чи запровадження нового інструменту, обов'язкового або необов'язкового, має свої складності. "Це буде нелегко", — підсумував Вагнер. "Зрештою, нам доведеться запитати: що відбувається після тимчасового захисту? Від цього нікуди не дітися".

Нагадаємо, що Європейська комісія спрогнозувала початок поступового повернення українських біженців на батьківщину вже протягом 2025 року, незважаючи на відсутність явних сигналів про швидке завершення російсько-української війни.

Як повідомлялося, адміністрація Трампа розробила плани використання $250 млн для фінансування процесу повернення біженців з активних зон конфлікту в їхні країни, що охоплює близько 700 тисяч українських та гаїтянських мігрантів у США.

Варто додати, що українці можуть отримати більше 50 тисяч гривень допомоги від Норвезької ради у справах біженців, при цьому загальна сума для однієї сім'ї не може перевищувати 54 000 гривен.

Крім того, українці в Польщі отримають гранти до 200 тисяч гривен від Польського Червоного Хреста в рамках програми "Новий Старт", яка допомагає українським біженцям відкрити свій бізнес у Польщі.