Екологічні злочини окупантів: як війна впливає на екологію Херсонщини

Під російською окупацією у 2022 році була майже вся територія Херсонщини. У жовтні того ж року Силами оборони України в області було звільнено понад 90 міст і сіл. А вже 11 листопада ЗСУ деокупували Херсон. Відповідно ці населені пункти понад вісім місяців не контролювалися українською владою, через що постраждала й екосистема регіону. Як війна впливає на екологію Херсонщини, — читайте далі в матеріалі.

Частка окупованих територій України станом 13 вересня 2022 року

Навіть після деокупації частини області на цих територіях відбуваються постійні обстріли, які призводять до викиду великої кількості хімічних речовин. На лівому березі Дніпра на Херсонщині російські окупаційні війська активно споруджують фортифікаційні споруди, зокрема, й на територіях природних об’єктів, які мають статус заповідних і природоохоронних.

На території біосферного заповідника «Асканія-Нова» російські окупанти розмістили свою військову техніку. Минулого року там сталося три пожежі на загальній площі майже 1,4 тис. га внаслідок дій російських військових, повідомили у Всеукраїнській екологічній лізі.

«Військова авіація, яка працює над природоохоронною територією спричиняє паніку у диких тварин і навіть призводило до їхньої загибелі. Азово-чорноморське узбережжя України загалом відіграє ключову роль для збереження популяцій багатьох видів птахів. Бойові дії ставлять під загрозу існування рідкісних видів, порушують спокій птахів та заважають гніздуванню та міграціям. Створені тут Чорноморський біосферний заповідник, НПП „Азово-Сиваський“, „Джарилгацький“ та інші опинились у зоні бойових дій та гуманітарної кризи», — пояснила голова ВЕЛ Тетяна Тимочко в коментарі телеканалу I-UA.tv.

Національний парк «Кам'янська Січ» у Херсонські області — це степи, понад 50 кілометрів берегової лінії Дніпра, місце охорони більш як 90 видів рідкісних тварин. За словами експертки, у середині жовтня 2022 року завдяки супутниковому аналізу було визначено, що вигоріло майже 635 гектарів цінних ділянок, де зростали червонокнижні види. З 24 лютого до 18 жовтня 2022 року пожежі знищили в межах парку рідкісні рослини.

«Російські окупанти продовжують нищити унікальну флору і фауну національного природного парку „Нижньодніпровський“. У березні 2023 року на території природного парку виникло декілька пожеж у плавнях. Чим довше триматиме російська агресія, тим масштабнішими будуть збитки для довкілля», — повідомила вона.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги фіксують екологічні злочини російських окупантів. У перші дні повномасштабної збройної агресії окупанти захопили Північнокримський канал та Каховську ГЕС, а вже в жовтні росіяни замінували дамбу станції. У січні 2023 року внаслідок обстрілу російськими військовими греблі Каховської ГЕС пошкодження зазнали її затворні шлюзи. Це призводить до надто швидкого руху води з водосховища й обміління мілководних частин Каховського водосховища, зазначили у ВЕЛ.

У лютому цього року внаслідок дій російських окупантів відбулося неконтрольоване скидання води на тимчасово окупованій Каховській ГЕС.

«Стрімке зниження рівня води в Каховському водосховищі створювало нові ризики для ядерної безпеки України, оскільки рівень води у водоймі-охолоджувачі Запорізької АЕС пов’язаний з наповненістю Кременчуцького водосховища. З 16 травня 2023 року окупанти здійснюють скидання дніпровської води, внаслідок чого відбувається підтоплення узбережжя Нової Каховки і затоплення їх військових позицій. Зміна гідрологічного режиму штучної водойми призводить до масового мору риби, який може призвести до спалахів інфекцій у населених пунктах розташованих на березі водосховища. Це спричиняє порушення екологічної стійкості техгеосистеми Каховського водосховища», — пояснила голова ВЕЛ.19 травня доктор біологічних наук Павло ​Гольдін повідомив, щ​о росія засипала перешийок між островом Джарилгач та окупованою частиною Херсонщини піском для його використання у військових цілях.

Тетяна Тимочко повідомила, що окупанти облаштували на острові військовий полігон. Ці території входять до національного природного парку «Джарилгацький», а цей острів до російської військової агресії був найбільшим незаселеним островом України, де зберігся первинний нерозораний степ.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують на тому, що порушення водообміну з відкритим морем вплине на стан води у Джарилгацькій затоці. Це, відповідно, негативно вплине на біорізноманіття національного парку.

«Ці унікальні природні комплекси нещадно руйнують російські окупанти! Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву і посилює вітрову та водну ерозії. Бойові дії порушують спокій диких тварин», — підсумувала Тимочко.