"Дзвінків було дуже багато, ми не встигали реагувати". Рятувальник з Херсона про перший день повномасштабного вторгнення

24 лютого о 05:00 співробітникам ДСНС повідомили про повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Серед тих, хто того дня після дзвінка відразу вирушив на роботу, був і старший помічник начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Володимир Богдан. Він розповів Суспільному про те, що відбувалось у перші дні у Херсоні та як війна змінила роботу рятувальників.

"Для нас це було дуже дико, незрозуміло", — згадує Володимир. Вони всі зібрались на роботі, перевірили наявність необхідних речей. Частина співробітників, говорить, заступила на чергування, решту — відпустили. О сьомій ранку почали надходити перші повідомленні про пожежі.

"Було чути вибухи, але дуже далеко. Ракети перелітали за місто. І в місті були вибухи. Дзвінків було дуже багато, ми не встигали на них реагувати. Їздили на адреси, за якими були виклики й оцінювали ситуацію — що ми можемо зробити. Якщо була можливість зупиняли пожежу і її розповсюдження. Але були й такі об'єкти, на які нас навіть не допускали", — розповів Богдан.

Рятувальник згадує, що першого дня з сьомої ранку і до ранку наступного дня підрозділи не заїжджали на місце дислокації. Настільки багато було викликів. Наймасштабнішою, розповідає Володимир, була пожежа на центральному ринку.

"Площа загоряння була дуже великою, понад тисячу квадратів на момент прибуття. Залучили три підрозділи: вісім одиниць техніки й понад сорок рятувальників. Пожежу ліквідували аж на ранок. Вона була дуже складна: горіли матеріали, які знаходились на ринку. Це вагонка, бутики, це одяг, який знаходився всередині, це взуття, яке інтенсивно горить. І все це супроводжував вітер. Але найголовніше — не давали нам справно працювати постійні обстріли, коли особовий склад потрібно було відводити від місця пожежі, а вона розгоралась", — розповів рятувальник.

Зараз рятувальникам щоденно доводиться працювати під обстрілами. Бувають випадки, говорить Володимир, коли через масовані атаки військ РФ доводиться залишали місце пожежі й повертатись знову, коли вони стихають. За його словами, за час повномасштабного вторгнення змінились і умови роботи.

"Зараз для нас побутова пожежа — це дрібниця. З закритими очима пройшлися, розібрались, провели, щоб менше шкоди робити людям. На даний час рятування людей взагалі на першому плані нашої роботи. Найскладніші моменти — це коли людина знаходиться під завалами. І дістати її звідти без якоїсь техніки дуже складно. Оце і є ускладнення. У нас є підрозділи, які мають спеціальну техніку зі спеціальними інструментами гідравлічними. Дістаємо, рятуємо. Дуже багато випадків.", — говорить рятувальник.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну

21 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін визнав правосуб'єктність "ЛНР" і "ДНР" і заявив, що їх визнають у межах Донецької та Луганської областей. Він додав, що це означає крах

Мінських домовленостей.

За три дні, 24 лютого 2022 року, Путін заявив, що Росія вводить війська на територію України з метою проведення “військової операції з денацифікації та демілітаризації”. Одразу після цього звернення близько 5 ранку війська РФ почали обстрілювати об’єкти інфраструктури по всій Україні, а також житлові квартали.

За даними ООН, станом на кінець листопада 2022 року у зв’язку з російським вторгненням в Україну загалом загинули чи дістали поранення близько 16,7 тисячі цивільних українців.