«Дуже хочеться, щоб міжнародні партнери поставили себе на місце цих людей»: Омбудсман України – про ситуацію в Олешках

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець на початку місяця звернувся до Міжнародного Комітету Червоного Хреста та до РФ через ситуацію в місті Олешки. Нині він констатує: майже за місяць після його звернення нічого не змінилося.

На початку березня «Гривна» розповідала, що українські волонтери намагаються створити «зелений коридор» для масової евакуації жителів Олешків. Нагадаємо, окуповане місто потерпає від гуманітарної катастрофи, яку організували російські терористи, заблокувавши в’їзд і виїзд.

Волонтерка Ксенія Архіпова просила земляків писати запити про створення «зеленого коридору» – щоб за участі Червоного Хреста вивезти людей з міста Олешки великими автобусами на підконтрольну Україні територію. Ясності щодо цього питання досі немає.

Відповідні звернення до Червоного Хреста, а також напряму до РФ надсилав і український Омбудсман Дмитро Лубінець. Про висунуті заклики та вимоги він повідомив на своїй сторінці в соцмережі. Уповноважений з прав людини також констатував: за місяць – ніякої реакції не отримав…

Далі – пряма мова.

Місто Олешки – не живе, а виживає!

Я звернувся до МКЧХ та російської сторони.

У місті – катастрофічний дефіцит питної води, відсутні стабільні електро- та газопостачання, обмежена медична допомога. Люди змушені економити кожен ковток води та кожну крихту їжі. А спроби доставки продуктів обертаються загибеллю водіїв або зривами перевезень через смертельну небезпеку на дорогах!

Це не просто гуманітарна криза. Це свідомий тероризм Російської Федерації проти мирного населення.

Ще на початку місяця я вже звернувся до уповноваженої з прав людини в РФ та до Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

У зверненні до російської сторони – закликав забезпечити гуманітарний коридор для безпечної евакуації цивільних з Олешок і навколишніх населених пунктів. А також – про необхідність дотримання норм міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення.

У зверненні до МКЧХ – вимога використати їхній мандат для сприяння встановленню гуманітарного діалогу між українською та російською стороною, організації безпечного маршруту для евакуації цивільних, а також забезпечення доступу гуманітарної допомоги для осіб, які фактично залишилися без їжі та води.

Майже за місяць ситуація не змінилася! Хоча держава-окупант відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, а саме положень статей 55 та 59 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, має забезпечувати цивільне населення продовольством, медичними засобами та сприяти доставці гуманітарної допомоги.

Україна бореться за кожного свого громадянина. І світ має дати чітку оцінку цим діям! А МКЧХ повинен перейти від спостереження до рішучих дій – бо ціна зволікання вимірюється людськими життями.

Насправді мені дуже хочеться, щоб міжнародні партнери поставили себе на місце цих людей. Коли до 2022 року це було звичайне місто, де люди прокидалися вранці, вели дітей до школи, працювали. А сьогодні – вони прокидаються з єдиною думкою: чи вистачить води, щоб прожити ще один день. Сьогодні вони ще досі переживають терор, досі переживають наслідки підриву Каховської ГЕС…

І тоді постає питання: це просто наслідок війни? Ні. Це не випадковість, а свідомі дії Росії!

***

Додамо, що окупаційна влада ТОТ Херсонщини намагається перекласти провину на створення окупантами гуманітарної кризи та катастрофи в Олешках на Збройні сили України. Загалом ситуацію в місті гауляйтер Сальдо цинічно називає «об’єктивними складнощами».