Долар по 46, євро по 51: експерт пояснив, чому МВФ "топить" гривню

Європейський Союз наближається до угоди про надання Україні кредиту у €140 млрд за рахунок заморожених активів РФ, тоді як Міжнародний валютний фонд закладає "плавну" девальвацію гривні у новій програмі підтримки. Ці два фактори стануть ключовими для валютного ринку України в найближчі роки, але їх реалізація має свої нюанси.

Про це розповів фінансовий експерт Олексій Козирев у новому випуску для YouTube-каналу "Мінфін".

€140 мільярдів від ЄС: надія та реальність

За словами експерта, прогрес у питанні використання заморожених російських активів є позитивним сигналом для фінансової стабільності України. Йдеться про надання кредиту, який забезпечуватиметься цими активами.

"Україна отримає близько 140 мільярдів євро у вигляді нових кредитів за рахунок тих активів Російської Федерації, які зараз заморожені", — пояснив Козирев.

Важливою умовою є те, що повернення кредиту буде вимагатися лише у випадку, якщо Росія погодиться виплатити Україні репарації за завдані війною збитки. В іншому випадку, ці кошти фактично стануть безповоротною допомогою.

Водночас експерт закликає не очікувати швидкого надходження грошей. Європейська бюрократія працює повільно, і реальні механізми виділення коштів можуть бути розроблені лише до другого кварталу 2026 року.

Тиск МВФ та "плавна" девальвація

Другим важливим фактором є позиція МВФ щодо курсу гривні. Фонд наполягає на поступовому ослабленні національної валюти, що, за словами Козирева, є вимогою, яка базується на класичних економічних теоріях.

Експерт пояснює логіку МВФ: девальвація потрібна для стимулювання українських експортерів та зменшення величезного негативного сальдо торговельного балансу, яке, за прогнозами, може сягнути $38-40 млрд до кінця року.

"МВФ прогнозує середній курс долара на 26-й рік на рівні 45,4 гривні за долар", — зазначив Олексій Козирев, посилаючись на оновлені прогнози фонду.

Таке ослаблення гривні також допоможе наповнити бюджет за рахунок збільшення митних зборів (які часто прив'язані до курсу євро) та позитивної переоцінки золотовалютних резервів НБУ.

Борги, ризики та баланс інтересів

Попри рекомендації МВФ, уряд та Нацбанк не зацікавлені у стрімкій девальвації. Основна причина — структура державного боргу України. Більша його частина номінована в іноземній валюті, а отже, різке падіння курсу гривні призведе до катастрофічного зростання боргового навантаження у гривневому еквіваленті.

"Якщо буде значна девальвація, то це призведе до того, що наш зовнішній борг в гривневому еквіваленті суттєво зросте", — підкреслив експерт.

Крім того, значне ослаблення гривні може спровокувати паніку серед населення, яке тримає на рахунках до 1,4 трлн гривень. Масова скупка валюти ще більше розкрутить інфляційну та девальваційну спіралі, що є небажаним сценарієм для регулятора.

Прогноз курсу до кінця 2026 року

Підсумовуючи, Олексій Козирев вважає, що українська влада буде змушена йти на компроміс: проводити девальвацію, але робити її плавною та контрольованою.

"Девальвація гривні до долара буде в межах десь 45-46 гривень на кінець 26-го року... По євро я б орієнтувався зараз на рівень в межах до 50-51 гривні за євро на кінець 26-го року", — спрогнозував він.

Головними ризиками для цього сценарію залишаються продовження війни та можливе збільшення військових видатків, що вимагатиме нових фінансових рішень від уряду та НБУ.