Дипломи не рятують: яку роботу пропонують українським біженцям у Чехії

Після початку російського вторгнення в Україну Чехія прийняла величезну кількість українських переселенців — їхня кількість становить значну частку від загального населення країни (близько мільйона при 11 мільйонах населення Чехії). Це стало безпрецедентним припливом іноземців у країні.

Хоча присутність українців підтримала чеську економіку, вони опинилися в надзвичайно вразливому становищі на ринку праці. Українські мігранти інтегрувалися в робочу силу, однак переважно виконують фізично важку і низькооплачувану роботу — будівництво, клінінгові послуги, допомога літнім людям, вантажоперевезення.

Парадокс ситуації полягає в тому, що навіть високоосвічені українці з університетськими дипломами часто не можуть знайти роботу за фахом. Вони змушені братися за будь-яку доступну працю, яка кардинально не відповідає їхній кваліфікації та досвіду.

Таке становище зумовлене кількома факторами: недостатнім знанням чеської мови, складними процедурами підтвердження освіти та професійних навичок, адміністративними перешкодами, а також готовністю чеських роботодавців використовувати дешеву робочу силу.

Відсутність мовних навичок, бюрократичні складнощі й соціальна ізоляція створюють умови для недобросовісного ставлення до українських працівників. Різноманітні посередницькі структури часто користуються цією вразливістю, створюючи додаткову залежність.

Чехія вирізняється серед європейських країн тим, що показник працевлаштування іноземних громадян там перевищує аналогічний серед корінного населення. Але за цими цифрами ховається проблемна реальність: мігранти зосереджені в найменш престижних і найменш оплачуваних сферах діяльності, виконуючи найвиснажливішу роботу. Дослідження Карлового університету показують, що чеська економічна модель суттєво залежить від дешевої та витривалої іноземної робочої сили.

Серйозне занепокоєння викликає поширення посередницьких послуг, де агентства обіцяють українцям комплексне вирішення питань працевлаштування, розміщення й транспортування. У реальності такі схеми часто перетворюються на інструмент експлуатації працівників. Їх розміщують у неприйнятних житлових умовах, незаконно утримують заробітну плату, створюють перепони для доступу до медичних і соціальних послуг.

Правозахисні структури, зокрема організація Diakonie Západ, фіксують численні порушення трудових прав: необґрунтовані грошові штрафи під надуманими приводами (наприклад, за "невідповідне робоче взуття"), залякування співробітників, систематичні затримки виплат, антисанітарні умови проживання.

Така експлуатаційна модель заважає повноцінній соціальній адаптації українців у чеському суспільстві й блокує їхній професійний розвиток. Хоча офіційна влада декларує політику підтримки біженців, фактично українські переселенці часто опиняються в ролі дешевої робочої сили без належного правового захисту.