Держпродспоживслужба вимагає пояснень від херсонської блогерки через відео в TikTok
Головне управління Держпродспоживслужби у Херсонській області вимагає пояснення від блогерки з Херсона Анастасії Вербовської через відео у TikTok, у якому вона рекламувала власну кавʼярню.
Про це блогерка розповіла представнику Інституту масової інформації у Херсонській області Сергію Нікітенку.
Лист з вимогою орган контролю надіслав Анастасії Вербовській на електронну пошту.
У службі зазначають, що у відео блогерки містилася реклама “з використанням нецензурної брані та недержавною мовою”.

Йдеться про відео, де Вербовська розповідає про каву та тістечка у формі статевого органу, який є фірмовою “фішкою” херсонської кавʼярні Black kava.
Посадовиця Держпродспоживслужбі Марина Малахова, за підписом якої надійшов лист, вимагає від блогерки надати:
- свідоцтво про державну реєстрацію;
- документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами;
- усні або письмові пояснення.
Сама Анастасія Вербовська каже, що не розуміє, чому відео взагалі вважають рекламою.
“Мені не зовсім зрозуміло, яким чином ці люди побачили рекламу в цьому іронічному відео. І тим більше, як вони собі уявляють, що я платила сама собі за рекламу своєї ж кавʼярні? Щодо нецензурних слів, які чиновниця почула у відео, то там фігурувало слово “член”. Пропоную їй оштрафувати власну партію “Слуга народу”, яка, відповідно до статуту, веде облік своїх “членів”. Ми, по суті, як і її партія, ведемо облік одного і того ж, але наші вироби ще й смачні”, – прокоментувала вона.
Водночас блогерка погодилась, що у відео звучала російська мова, але пояснила це тим, що ще вчить українську.
“Щодо російської мови, тут я погоджуюся, що маю проблему. Я тільки вчу українську мову, тому блог повноцінно вести цією мовою не можу. Але це поки що, невдовзі пані Малахова буде дивитися мої відео і українською. Думаю, вони будуть ще цікавішими”, – розповіла блогерка.
Крім того, Вербовська додала, що не розуміє, чому Держспоживслужба звертається до неї як до фізичної особи, але при цьому посилається на закон “Про рекламу”.
“Я не рекламне агентство, не медіа. Тож не надаю ніяких рекламних послуг”, – сказала блогерка.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук пояснив, що рекламне законодавство України поширюється і на блогерів, стрімерів та контент-мейкерів, навіть якщо вони рекламують власний бізнес.
За його словами, випадки, коли рекламодавець і поширювач реклами можуть бути однією і тією ж особою, називаються саморекламою. Проте вимоги до самореклами такі самі, як і до будь-якої іншої оплачуваної реклами — винятків для фізичних осіб закон не передбачає.
Юрист звернув увагу на мову реклами: в рекламі забороняється використання будь-яких мов, крім української, офіційних мов Європейського союзу, мов нацменшин та корінних народів.
“Росіяни не є нацменшиною та корінним народом України, а тому використання російської мови в рекламі є порушенням рекламного законодавства”, – зауважив юрист.
Зеленчук зазначив, що Держпродспоживслужба можуть вимагати документи та штрафувати порушників рекламного законодавства, незалежно від того, чи це компанія, чи окремий блогер.
“Органи контролю за дотриманням рекламного законодавства (в цьому випадку – Держпродспоживслужба) можуть як витребовувати документи у осіб, що причетні до виготовлення чи поширення реклами, так і штрафувати їх за порушення. Блогери, стрімери і контент-мейкери також підлягають контролю Держпродспоживслужби”, – сказав Зеленчук.