Під час повітряної тривоги жителям Києва варто спускатися до підземних укриттів, а не залишатися у квартирах. Найкращим варіантом захисту під час ракетних атак залишаються споруди подвійного призначення — метро, підземні паркінги, переходи та підвали.

Про це повідомив експерт з безпеки та керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб» Ігор Молодан в коментарі для ТСН.ua.

В умовах війни, за словами Ігоря Молодана, найбільш небезпечними під час повітряних атак залишаються панельні будинки. Експерт пояснює, що у разі прямого влучання руйнування у таких спорудах можуть бути масштабними через особливості конструкції та важкі бетонні перекриття.

«У випадку влучання руйнується все відразу, тим більше там плити, перекриття, вони важкі і тиснуть одна на одну. Тому найбільш небезпечні будинки — це панельні, вони не міцні самі по собі. Більш міцні — це цегляні будинки, до речі, і „хрущовки“ бувають цегляні. А найбільш надійні — це будинки, які стоять на монолітних фундаментах», — розповів експерт.

За словами фахівця, одним із варіантів укриття можуть бути підвали монолітних будинків. Водночас він звертає увагу, що далеко не всі такі приміщення у столиці придатні для перебування людей під час атак. Частина підвалів не облаштована як укриття, деякі перебувають у приватній власності або взагалі занедбані.

«Влада повинна постійно перевіряти стан таких приміщень. А щодо перебування під час тривоги, то звичайно, що підвальне приміщення більш безпечніше, ніж знаходитися під час атаки в квартирі. Тому громадянам варто знаходити такі приміщення і спускатися до них під час повітряних атак, тим більше, що ворог б’є ракетами переважно вночі, а останнім часом тероризує і вдень, і вночі», — наголосив експерт.

Молодан звертає увагу, що через постійні атаки люди дедалі частіше ігнорують правила безпеки та залишаються вдома під час повітряних тривог, незалежно від типу будинку. Водночас експерт радить не нехтувати власною безпеко.

Найнадійнішими місцями для захисту експерт називає споруди подвійного призначення. Йдеться про підземні або наземні об’єкти, які у мирний час використовуються за своїм основним призначенням, але під час війни можуть слугувати укриттям для населення. Це, зокрема, станції метро, підземні паркінги, складські приміщення, підвали та торговельні центри з підземними рівнями.

«Споруди подвійного призначення — це більш безпечно, ніж сидіти в квартирі під час атаки. Я б радив громадянам спускатися до підземних паркінгів, ТЦ, станцій метро. Все, що розташовано під землею — більш безпечніше. Навіть якщо поруч є підземний перехід, то краще вже туди спуститись, бо там принаймні є два виходи, а конструкція переходу дуже міцна. Логіка проста — ракета не буде летіти у підземний перехід, хоча таке теж можливо, але більша вірогідність, що вона влучить у будинок, ніж у перехід. Туди можуть лише долетіти уламки від неї», — додав Молодан.

Окремо фахівець прокоментував правило «двох стін». Він зазначив, що люди, які під час тривоги залишаються у панельних будинках та ховаються у ванній кімнаті, туалеті чи коридорі, все одно ризикують, однак у деяких випадках це може врятувати життя.

За словами Молодана, найбільшу небезпеку у квартирі становлять вікна, оскільки вибухова хвиля може вибити скло, а уламки — травмувати людей. Саме тому варто перебувати у приміщеннях, які відділені від вулиці щонайменше двома стінами. Це можуть бути коридори, ванні кімнати, комори чи туалети.

«Тисячі наших людей саме у таких місцях рятувались. Навіть коли „Шахед“ влучав у квартиру, людина, яка ховалася у ванній кімнаті, залишалася неушкодженою», — підкреслив експерт.

Водночас він визнає, що у разі прямого влучання ракети у панельний будинок правило «двох стін» може не допомогти. За його словами, у таких випадках конструкції можуть просто скластися.

«Так, на жаль, такі випадки трапляються, але їх значно менше, ніж просто влучання і руйнування квартир від уламків, таких значно більше. Під час війни ризик існує для кожного. Траплялося, що люди гинули навіть коли переховувалися у підвальних приміщеннях будинків, але відсоток такої загибелі і травмувань значно менший, ніж у квартирах. Тому тут складно щось радити. Можу лише сказати, що у спорудах подвійного призначення таких випадків не було. Тому громадяни можуть зробити для себе висновки», — наголосив Молодан.