Лента новостей

События

Чому Путін не зупиниться на Донбасі: експерт розкрив справжні цілі Кремля щодо України

26 октября 02:03

302

Чому Путін не зупиниться на Донбасі: експерт розкрив справжні цілі Кремля щодо України

Мета кремлівського диктатора — не Донбас, а вся «Новоросія» від Харкова до Одеси, причому саме Одеса є для нього найважливішою територією. Цей план був затверджений ще у 2008–2009 роках, і Путін від нього не відмовився.

Про це в інтерв’ю для «24 Каналу» розповів історик Ярослав Грицак.

Він пояснив, що стратегічні плани Путіна були розроблені одразу після грузинської війни. Їхня мета — анексувати більшість української території, повністю захопивши Причорномор’я.

«Україна має бути відрізана від Причорномор’я та свого індустріального серця, тобто Донбасу й Харкова», — зазначив історик.

Водночас він підкреслив, що Донбас ніколи не був головною ціллю для Росії. «Для нього Донбас — це, як кажуть американці, small fry, тобто дрібна рибка», — вважає Грицак.

Цікаво, що, за словами історика, Путін свідомо не хоче захоплювати західну частину України. У його способі мислення щось змінилося, і тепер він вважає цей регіон «дуже токсичним» для так званого «руского міра».

«Він не хоче повторити помилки Йосипа Сталіна, який приєднав цю частину 1939 року і створив постійне джерело проблем для Москви», — пояснив Грицак.

Згідно з планом Путіна, те, що залишиться від України (центрально-північна частина з центром у Києві), мало б перетворитися на маріонеткову державу.

«Це буде така собі нова Білорусь, Малоросія, де при владі буде хтось сумирний — такий собі український Лукашенко. Оце й були стратегічні плани», — заявив історик.

Грицак визнає, що зараз Путін навіть близько не підійшов до реалізації цих планів, але головне — він від них не відмовляється. Доказом цього є постійна зацикленість диктатора на історії.

«З того, що ми зараз знаємо, він уже занудив Дональда Трампа своїми розмовами про історію на Алясці. Якщо Путін досі говорить про історію, це означає, що він не змінився», — каже історик.

Він підсумував, що через цю зацикленість Путіна на Україні та її історії «не варто сподіватися, що мир буде швидким і приємним для нас».