Черги в ТЦК по всій Україні не через велику кількість добровольців, - нардеп

Черги в ТЦК по всій Україні сформувалися не через велику кількість добровольців: у військкомати пішли ті, хто «не буде призваний».

Про це заявив секретар оборонного комітету Ради Роман Костенко.

«Зараз прийшли до ТЦК, переважно, оновлювати дані, особи, які мають броню або якісь питання щодо здоров'я, які впевнені, що вони практично не будуть покликані. Тому це питання, яке ми, до речі, обговорили на комітеті, це питання, яке треба буде порушувати», – зазначив Костенко

На думку Романа Костенка, черги можуть частково "розвантажити" електронний кабінет, який дозволить людям реєструватися дистанційно.

"Нам учора його презентували, там є до нього деякі питання, але загалом він може це зробити", - вважає нардеп.

"Але після цього все одно людям доведеться йти у військкомат", - підсумував він.

_______________________________________

Рада ухвалила закон про мобілізацію засуджених

Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №11079-1 про мобілізацію деяких категорій засуджених. Про це у середу, 8 травня, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

"Законопроект №11079-1 про мобілізацію засуджених осіб прийняли в цілому. За - 279. Ризики щодо антикорупції, на яких наголошував антикорупційний комітет, частково прибрали. Зокрема, право мобілізуватися з тюрми прибрали для депутатів та частини топ-корупціонерів (з винятками), а також винних у тяжких злочинах (на кшталт вбивства, зґвалтування)", - йдеться в повідомленні нардепа.

Раніше повідомлялося, що журналісти незалежного антикорупційного центру NGL.media виявили. майже 11 тисяч випадків, коли обвинувачені у кримінальних злочинах добровільно мобілізуються, а суди, відповідно, зупиняють розгляд їхніх справ.

_______________________________________

Рада розглядає дві моделі економічного бронювання - Арахамія

Парламент розглядає дві моделі економічного бронювання. Нині щодо цього питання тривають дискусії. Про це заявив голова парламентської фракції Слуга народу, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Давид Арахамія під час брифінгу в парламенті в середу, 8 травня.

"З одного боку, ми розуміємо, що не можемо жодного долара з міжнародної допомоги витратити на зарплати військовим. Будь-які зарплати військовим, а ми хочемо їх піднімати, хочемо більше військових, - це наші гроші у вигляді мит і податків. З іншого боку, щоб ці гроші зʼявлялися, економіка має працювати. Але тут питання справедливості. Багато опонентів кажуть, що багаті не служать, а бідні йдуть до армії", - розповів політик.

Перша модель передбачає, що розмір податків із зарплати військовозобовʼязаного має бути 35 тисяч гривень, яких вистачатиме для утримання одного бійця, зазначив він.

Друга модель передбачає квоту на підприємство для військовозобовʼязаних, додав Арахамія.

"Наприклад, медіа. Умовно кажучи, у вас є 10% людей, яких можете забронювати. Хто це буде – керівник вирішуватиме самостійно. За цих людей сплачується мінімальну зарплата бійця щомісяця. Нині мінімальна – 20 тисяч гривень, тобто 20 тисяч гривень за кожну заброньовану особу сплачується щомісяця. Це окремо від податків", - додав голова фракції.

На його погляд, якась із моделей економічного бронювання "все-таки буде запроваджена".