«Будемо жити на зло ворогам»: жителька Херсонщини, яка втратила ногу через атаку дрона, проходить реабілітацію

Підприємиця з Херсонщини Тетяна Заікіна разом із братом прямувала до свого магазину в селищі Білозерка, коли їхнє авто атакував російський FPV-дрон. Внаслідок удару жінка отримала важке поранення і втратила ліву ногу.

Наразі Тетяні зробили протезування і вона проходить реабілітацію в Центрі воєнної травми Superhumans. Своєю історією вона поділилася в інтерв’ю «ELLE Україна» у межах спецпроєкту «Архітектура опори».

«За всіма показниками у мене була клінічна смерть»

Тетяна згадує той день, коли вони з братом їхали Білозеркою. За її словами, вони не бачили й не чули російський дрон, який, як виявилося, обрав їх своєю ціллю. Тому вони навіть не встигли зреагувати, як безпілотник вдарив у лобове скло їхнього авто.

«Брат був за кермом, також отримав сильні поранення. Він був у шоці, побачивши мене, він кричав. Я була спокійною, просто чомусь думала, що вже не виживу. На місці лівої ноги бурлила кров. Я поглянула на свою розірвану праву ногу, думала, що її теж немає. Мені пощастило, що поряд був шиномонтаж. Хлопці швидко прибігли й наклали мені турнікети. Поряд із магазином також знаходилася швидка допомога. Брат подзвонив напряму черговому. Машина швидко прилетіла, і мене встигли довезти до лікарні. За всіма показниками, як казали лікарі, у мене була клінічна смерть. Я бачила той коридор. Помирати не страшно. Після цього стала менше боятися вибухів», – розповіла жінка.

Тетяна додає, що дуже сподівалася, що їй врятують ногу. І коли через декілька днів усвідомила реальність – у неї була депресія. Однак, жінка все ж вирішила не здаватися:

«Я стрепенулася і сказала: «Будемо жити довго, на зло ворогам і на радість мамі. Попереду ще відновлення Херсонщини!».

Наразі вона проходить реабілітацію, і навіть жартує:

«Тепер я тут кажу хлопцям-протезистам: «У вас не можна якусь протидронову пушку мені в протез засунути, щоб я недарма Херсоном ходила?» Зі своїми дівчатами жартую, що в них на старості два коліна крутитиме, а в мене – одне, тому що друга нога залізна».

До повномасштабного вторгнення Тетяна мала, окрім магазину у Білозерці, кафе на лівому березі Херсонщини, у Залізному порту.

«Зараз магазин дуже сильно пошкоджений. Кафе – це мій біль: звідти все винесли, зламали. У нас було, можна сказати, все, і залишилися ми без нічого», – говорить жінка.