Бронь від мобілізації. Хто може її отримати

Верховна Рада розглядає два варіанти економічного бронювання від мобілізації, у суспільстві вже виникли суперечки через це.

Законом про мобілізацію визначено, що уряд має переглянути порядок бронювання військовозобов'язаних. Глава фракції Слуга народу Давид Арахамія повідомив, що у Раді розглядають дві моделі економічного бронювання від мобілізації. Перша модель передбачає можливість бронювання співробітника у разі сплати податків від зарплати щонайменше 35 тисяч гривень. Друга - квотне бронювання по галузях, від 10% військовозобов'язаних. У такому разі керівник самостійно вирішуватиме, кого слід забронювати. За цих людей щомісяця має виплачуватись мінімальна зарплата військового, яка зараз становить 20 тисяч гривень.

 

Концепції щодо бронювання працівників від мобілізації шляхом сплати певних коштів розглядаються, зокрема, й тому, що в українському бюджеті недостатньо грошей для забезпечення зарплат військових. До того ж держава не може утримувати бійців за рахунок міжнародної допомоги.

 

 

“Війна – це дуже дорого, і Україна має фінансувати її із власних ресурсів. Тому держава має бути ефективною, насамперед, відкидати будь-який популізм і бути ефективною”, — пояснює потреба в економічному бронюванні економіст Сергій Фурса.

Перша модель бронювання, яку розглядають у Раді, передбачає, що будь-яка компанія зможе забронювати певну частину працівників, які мають зарплату понад 35 тисяч гривень та сплачують усі необхідні податки.

 

Друга модель пропонує надавати квоту для компаній, при якій керівник може самостійно вирішити, кого не слід мобілізувати. За таких працівників має сплачуватись 20 тисяч гривень умовного додаткового військового збору щомісяця. Депутати зараз обговорюють, яка частка працівників може підпадати під таке бронювання — зараз пропонується від 10% до 50%.

 

Нардепи більше схиляються саме до другої моделі, яка включає окремий додатковий збір, адже його простіше розрахувати та адмініструвати.

Арахамія зауважив, що у питанні бронювання вивчався досвід інших країн, проте хоч би яке рішення було обрано "є багато людей, які "за", а є ті, хто "проти".

"Десь посередині, я думаю, все одно якась модель з'явиться, тому що у цих дискусіях з'явиться якась модель, яка викликає найменше обурення", - зазначив нардеп.

 

 

Головна претензія до економічного бронювання – заяви, що тоді воюватимуть лише бідні.

Заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін різко

розкритикував пропозицію влади про можливість бронювання для тих, хто офіційно отримує понад 35 тисяч гривень.

"Замість того, щоб змінити підхід до рекрутингу та підготовки - вирішили узаконити принцип війна тільки для бідних", - вважає офіцер.

Ветеран війни, голова ГО Українське об'єднання Мрія Юрій Гудименко нагадує приклади з історії, коли “війна для бідних” не дала країнам нічого доброго.

 

“Це не нова ідея. Декілька країн в історії пробували її імплементувати і закінчувалося це зазвичай однаково: звичайні громадяни розуміли, що тепер війна тільки для бідних і відчужувалась від неї, переставали сприймати війну як свою. Як наслідок – проблеми з мобілізацією, зростання протестних настроїв, бунти. Кому цікаві приклади, гугліть Draft Week – так назвали бунти у Нью-Йорку під час Громадянської війни у США. Однією з причин бунтів було невдоволення комутаційними платежами — можливістю заможних людей за $300 (великі гроші на той час) не йти до армії, а відправити замість себе іншу людину. Ну чи просто подивіться Банди Нью-Йорка, там саме цими бунтами фільм закінчується. Другий аргумент – психологічний. Війна всім. Ми маємо бути єдиним соціумом, з єдиними викликами та спільною роботою над їх подоланням, як це було наприкінці лютого 2022 року, коли всі ми допомагали один одному, коли у чергах у військкомат стояли один за одним працівники заводів і цих заводів власники, айтішники та механіки, студенти та люди пенсійного віку”, - зазначає Гудименко.

 

На його думку, вирішувати завдання наповнення бюджету за рахунок того, що заможніші не підуть на фронт, це неефективне вирішення завдання.

 

 

“Ефективніше провести судову реформу, спростити податкову систему, сприяти прозорості та легкості ведення бізнесу, залучати іноземні інвестиції і зрештою зробити те щоб фахівці у чомусь, наприклад у логістиці, мали змогу в армії займатися тим, що можуть найкраще. Це дасть плюс — економічне зростання без мінусу соціальної напруги. Хоча, звичайно, ухвалити будь-який ідіотський закон набагато легше, ніж провести будь-яку системну реформу. А наслідки — адже вони не сьогодні, а завтра. А коли там це завтра настане, так?”, - упевнений Гудименко.

 

Водночас економіст Фурса пропонує поглянути на це питання з іншого боку: “Якщо одна людина сплачує податки, а інша уникає їхньої сплати? Ми ж знаємо, що дуже багато людей в Україні працюють неофіційно та сплачують мало податків. Це справедливо? Напевно ні. Тому тоді такі критерії через оподаткування одразу показують справедливість”.