Берегиня Одеси родом з Херсонщини вціліла після ракетного обстрілу

Вночі 23 липня росіяни жорстоко обстріляли Одесу, завдавши руйнувань портовій інфраструктурі, житловим будинкам та пошкодивши Спасо-Преображенський кафедральний собор.

Із-під завалів дістали Касперівську ікону Божої Матері, яка є покровителькою Одеси.

Проте мало хто знає, що “берегиня Одеси”, як називають ікону, родом з Херсонщини, з маленького села Кізомис, яке зараз потерпає від російських обстрілів.

Історія створення ікони датується 18 століттям, у період, коли російська влада намагалася витіснити з Північного Причорномор’я запорозьких козаків і кримських татар і заселити ці терени колоністами з-за кордону. З цією метою утворили Нову Сербію та Слов’яносербію.

Так, один із колоністів, серб із Трансільванії, привіз з батьківщини ікону Богородиці.

Згодом, вже у 19 столітті, ікона опинилася в поміщиці Іуліанії Касперової, яка жила в селі Касперівка або Ново-Іванівка неподалік від Херсону на березі Дніпровського лиману. Згодом це село увійшло до складу села Кізомис.

Одного зимового дня 1840 р. Касперова довго молилась перед іконою. На той час ікона потемніла настільки, що важко було пізнати риси Божої Матері та Спасителя.

Однак під час молитви Касперова зауважила, що лики святих роз’яснилися й ікона дивним чином оновилася. Про це пішов поголос по всій окрузі. До ікони почали стікатися богомольці, і чимало з них діставали зцілення й допомогу в скорботах. Вивчивши ці випадки, церковна влада визнала ікону чудотворною.

Поміщиця віднесла ікону до Свято-Миколаївського храму.

На прохання мешканців Херсону у 1852 році Священий Синод дозволив проводити хресний хід зі святим образом по головним містам Херсонської єпархії, куди крім Херсона входили Миколаїв та Одеса. Це стало щорічної традицією, в хресному ході завжди приймали участь багато вірян.

Мешканці Херсона кожен рік до початку повномасштабного вторгнення активно брали в одній із головних релігійних подій міста.

Однак навіть попри жорстокі російські обстріли ікона вціліла. На кадрах можна побачити, що реліквія вкрита пилом від уламків, на ній потріскалося захисне скло, проте сама ікона залишилась неушкодженою.

Ми вбачаємо в цьому певний символізм. А як думаєте ви?