Археологи дослідили сарматську могилу віком близько 2 тисяч років, яку раніше виявили на Херсонщині

Українські археологи дослідили сарматське поховання в кургані бронзової доби на Арабатській стрілці Херсонської області. У могилі знайшли останки чоловіка віком близько 25–35 років, якого поховали зі зброєю та поховальними дарами.

Про це пише ua.news з посиланням на дослідження Інституту археології НАН України.

Зазначається, що курган розташований у північній частині Арабатської стрілки, неподалік тимчасово окупованого Щасливцевого. Його досліджували у 2018–2019 роках.

Спочатку курган спорудили ще у бронзову добу. На момент дослідження його висота становила близько 1,3 метра, а діаметр — приблизно 42 метри. Через тривале розорювання він був значно пошкоджений.

У кургані археологи виявили 36 поховань різних історичних періодів — від бронзової доби до пізнього Середньовіччя. Сарматська могила була розташована майже біля вершини кургану.

Поховання являло собою вузьку яму завдовжки близько 1,8 метра та завширшки 0,6 метра. Чоловіка поклали на спину, головою на північний захід, руки були витягнуті вздовж тіла. Кістки збереглися у дуже поганому стані.

Однією з основних знахідок став залізний кинджал завдовжки близько 45–47 сантиметрів. Він мав кільцеподібне навершя та прямий перехрест. Частини руків’я лежали біля грудей похованого, а лезо — біля правого стегна. Під кинджалом археологи виявили сліди дерев’яних піхов.

Біля ніг чоловіка залишили кістку ноги та лопатку вівці, а також невеликий залізний ніж. Зверху поховання стояв червоний глиняний глечик з однією ручкою.

Дослідники зазначають, що м’ясні пожертви були характерними для поховальних традицій кочових спільнот раннього залізного віку.

Точну дату поховання встановити не вдалося. За особливостями кинджала та керамічного посуду його датують періодом від I століття до нашої ери до I століття нашої ери.

Орієнтація похованого головою на північний захід також має значення. За даними дослідників, сарматські поховання цього періоду з північною орієнтацією в Україні переважно пов’язують із роксоланами — одним із сарматських племен.

Автори дослідження припускають, що похований міг належати до спільноти, яка контролювала цю ділянку узбережжя Чорного моря. Серед важливих ресурсів регіону були сіль та прісна вода. Згодом ця територія могла бути пов’язана з торговими маршрутами між Боспором та поселеннями Нижнього Дніпра.

Таким чином, курган на Арабатській стрілці використовували для поховань протягом кількох тисячоліть. Сарматська могила стала одним із найпізніших поховань у ньому.