Лента новостей

Экономика

Арештують квартиру та заборонять виїзд: як податківці змушують українців платити за нерухомість більше

06 марта 17:03

349

Арештують квартиру та заборонять виїзд: як податківці змушують українців платити за нерухомість більше

Українцям дедалі частіше нараховують податок на нерухомість, хоча не завжди законно – юристи повідомляють про помилки й навіть зловживання, одночасно пояснюючи, що людям слід робити в складних ситуаціях. Водночас через війну й з інших причин зростає заборгованість населення з цього виду податку. ДПСУ надала дані про фактично виставлені платіжки, сплачені суми та борги.

Податок на нерухомість, який сплачується фізичними особами і цьогоріч зріс у середньому з 100,5 грн до 106,5 грн за кожен так званий зайвий квадрат: понад 60 кв. м для квартир і 120 кв. м. для будинків, на які діє пільга. Відповідно до чинного законодавства люди мусять сплачувати цей податок за податковими повідомленнями-рішеннями (ППР), які надсилають регіональні податкові органи за місцем реєстрації власника/власників. Це називається податкова адреса.

В.о. директора департаменту оподаткування фізичних осіб Державної податкової служби України Олександр Двірко у відповідь на запит OBOZ.UA надав нам статистику щодо розсилки цих платіжок з податку на нерухомість, з якої видно, що кількість виставлених на громадян ППР трохи зменшилась лише на початку повномасштабного вторгнення, після чого зросла у 3,8 раза:

2021 рік – 1,54 млн податкових повідомлень-рішень;
2022 рік – 1,16 млн;
2023 рік – 1,97 млн;
2024 рік – 4,43 млн.

Він уточнив, що найбільше рішень було сформовано Головним управлінням ДПС у столиці й ще у трьох регіонах:

Київ – 0,6 млн;
Дніпропетровська область – 0,4 млн;
Одеська область – 0,4 млн;
Харківська область – 0,4 млн.

А найменше – у Запорізькій (0,08 млн), Херсонській (0,02 млн) та Луганській областях (лише 7 ППР).

Йдеться про розгалуження в 2024 році. У 2025-му платіжки на цей податок тільки почали готувати: на 1 лютого сформували лише 0,03 млн рішень-повідомлень на загальну суму 0,09 млн грн.

Чим більше податківці виставляли платіжок із податку на нерухомість, тим більше люди його сплачували. З початку великої війни надходження до держбюджету зросли в 3,6 разів:

2021 рік – 1,9 млрд грн;
2022 рік – 1,2 млрд грн;
2023 рік – 2,8 млрд грн;
2024 рік – 4,3 млрд грн.

Є перші показники й за цей рік, хоча й не показові, оскільки вони обраховані тільки із початку січня до 18 лютого – 0,5 млрд грн.
Водночас фіксується й інша, негативна, тенденція – із зростання в 3,2 раза боргів громадян за податком на нерухомість. Це видно із даних ДПСУ, які надав Олександр Двірко:

1 січня 2022 року – 1,3 млрд грн;
1 січня 2023 року – 1,6 млрд грн;
1 січня 2024 року – 2,4 млрд грн;
1 січня 2025 року – 4,2 млрд грн.

У Податковій визнали, що звертаються до судів різних регіонів для стягування заборгованості, однак не змогли надати статистику щодо відповідних проваджень.

Податкових юристів не здивувало значне зростання активності фіскальних органів щодо нерухомості громадян, що переросла у зростання кількості виставлених людям платіжок. Основною з причин цієї тенденції бачать гостру потребу в наповненні бюджетів під час війни.

“Податок на нерухомість належить до місцевих податків, тобто він поповнює місцеві бюджети тих територіальних громад (сіл, селищ, міст), де розміщена відповідна нерухомість. Імовірно, раніше надходжень від інших податків цілком вистачало на “закриття” планових показників податкових органів, і потенційні надходження від податку на нерухомість не розглядалися як такі, що суттєво вплинуть на виконання плану. Але під час повномасштабної війни витрати місцевих бюджетів суттєво зросили, до того ж у них “забрали” частину податкових надходжень (податки на доходи військовослужбовців). Доводиться шукати інші джерела, і податківці починають пропрацьовувати напрями, які раніше залишалися непоміченими: наприклад, заробіток в інтернеті (зокрема, нашуміла історія про масові податкові запити моделям OnlyFans)” – поділився своєю думкою з OBOZ.UA старший юрист податкової практики Asters Юрій Дмитренко.

А молодша юристка юркомпанії “Муренко, Курявий і Партнери” Анастасія Швиткіна зазначила й інший важливий момент – розвиток цифровізації податкового адміністрування. Тобто вдосконалення системи збору та обробки даних про населення. Поступово відбувається актуалізація реєстрів нерухомості, вдосконалення обміну інформацією між ними дозволяє більш точно визначати осіб, які мають платити податок на нерухомість. Донедавна податківці їх “не бачили”, а тепер відслідковують.

Допоміжний фактор – збільшення операцій з майном (купівля/продаж), що відображається у реєстрах. У такий спосіб людина сама звертає на себе увагу фіскальних органів.

“Оновлення інформації про об’єкти нерухомості і є підставою для контролюючого органу для формування податкових повідомлень-рішень. На практиці трапляються випадки, коли особа володіє кількома об’єктами, що підлягають оподаткуванню, але в електронному кабінеті платника податків такі об’єкти не закріплені за особою і податкові повідомлення рішення не надходять особі”, – сказав OBOZ.UA керівник практики податкового права ЮФ “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк.

Водночас експерти назвали кілька причин зростання заборгованості населення з податку на нерухомість. Найперша – безліч людей просто не бачать відповідні податкові повідомлення-рішення. Хтось, на жаль, загинув, після чого не був оформлений спадок, хтось пішов на фронт, хтось поїхав за кордон через війну. Юрій Дмитренко нагадав, що податківці направляють свої ППР за адресою реєстрації місця проживання (за податковою адресою) і часто ще дублюють їх в електронному кабінеті платника податків.

“Очевидно, і до повномасштабної війни не всі люди фактично мешкали за своєю податковою адресою, а зараз тим більше. Свій електронний кабінет також майже ніхто не перевіряє. Утім навіть якщо людина фактично там не мешкає і не отримувала листа, але є поштова відмітка про його повернення (наприклад, у зв’язку із закінченням терміну зберігання), то вважається, що цей лист отриманий, з усіма відповідними юридичними наслідками. Зокрема, саме з цього моменту починається строк на оскарження податкового повідомлення-рішення і строк на сплату податку”, – уточнив він.

Друга поширена причина несплати податку – значне погіршення фінансового стану українців під час великої війни.

Третя – не завжди висока активність фіскальних органів щодо стягування податкових боргів, які накопичуються. Особливо якщо йдеться про невеликі заборгованості, яких стає дедалі більше.

“Оскільки суми податку на нерухоме майно сплачується за “додаткові 1 кв. м.”, то суми можуть бути незначними, податкова не може вживати заходів щодо стягнення податкового боргу, поки сума боргу не досягне 3060 грн (такі вимогу закону)”, – зазначив Іван Маринюк.

Він нагадав, що під час війни податкові органи були звільнені від сплати судового збору за позовами про стягнення податкового боргу, і тому, на думку юриста, таких позовів стало більше.

“Водночас примусове стягнення податкового боргу потребує адміністративного ресурсу і може займати тривалий час, зокрема через завантаженість судів або податкових органів. Тому стягнення не завжди доходить до суду, а податкові органи можуть накласти податкову заставу на майно особи. У більшості випадків накладається на транспортні засоби, нерухомість чи корпоративні права”, – розповів Маринюк.

На четверту (останню) сходинку фахівці ставлять таку причину, як зумисне ухиляння від оподаткування.

“Є й навмисне ухилення від сплати податків, коли власники свідомо ігнорують свої зобов’язання. Наприклад, через бажання зекономити або недостатню перевірку податкових нарахувань. У цьому випадку, навіть якщо повідомлення надходять, платники можуть намагатися уникнути сплати”, – пояснила Анастасія Швиткіна.

Юристи зазначають, що податківці нерідко припускаються помилок під час нарахування податку на нерухомість, що вливає на розмір платіжок надалі.

“Варто зазначити, що й помилки в нарахуваннях та необізнаність громадян про порядок сплати податку також сприяють невиплаті. Помилки можуть бути через некоректну обробку даних, а відсутність роз’яснень про процедуру сплати – через незнання громадянами своїх обов’язків”, – вважає Швиткіна.

Нерідко податкові органи через недогляд чи навіть навмисно (задля виконання плану) виписують людям помилкові повідомлення-рішення. Юристи розповіли, що може траплятися виписка цих ППР навіть за вже продану людиною нерухомість, тобто податкові інспектори керуються застарілими даними про власників. Чи фіскали обходять/забувають про податкові пільги. “Податкові органи все одно надсилають податкові повідомлення-рішення за об’єкти нерухомості, які розміщені на території активних бойових, попри те, що діє звільнення від оподаткування таких об’єктів. Здебільшого податкові органи дослухаються до платників податків, і після листування та доказування податкові повідомлення-рішення відкликаються“, – повідомив Іван Маринюк.

А його колеги навіть навели приклад конкретного кейсу: справа №200/2129/24, розглянута Донецьким окружним адміністративним судом 14 червня 2024 року, в якій оскаржується помилкове та надмірне нарахування податку на нерухомість на суму понад 15 млн грн. Однак суд визнав дії податкових органів, зокрема Головного управління ДПС у Донецькій області, протиправними та зобов’язав виправити помилки в нарахуванні податку.

“Також у платників виникають проблеми із доказуванням, що нерухоме майно було дійсно пошкоджене внаслідок збройної агресії РФ (впали уламки ракети чи “шахеда”), тому застосування звільнення від сплати податку на нерухоме майно є проблематичним. У такому випадку треба приділити увагу документуванню події і збору доказів завдання збитків”, – додав Маринюк.

Хай там як, а юристи радять українцям не опускати руки й досягати врегулювання суперечок із податковими органами. Запевняють, що після надання всіх документів у чиновників можна домогтися визнання їхніх помилок.

“У довгостроковій перспективі неплатежі можуть призвести до накопичення боргу, нарахування штрафів і пені. Можуть виникнути також обмеження на відчуження майна або інші санкції”, – пояснила Анастасія Швиткіна.

Вона нагадала, що фіскали мають право виставляти податок на нерухомість не лише за поточний рік, але й за минулі, проте стягувати борги та штрафи можуть лише за останні три роки. Це обумовлено 3-річною позовною давністю.

“Якщо податкова намагається стягнути борг за періоди, що перевищують цей термін, то це буде незаконно, і стягнення таких сум не має правових підстав. Податкові органи часто нараховують пеню на заборгованість. Якщо нарахована сума податку або штрафу здається неправильною, громадянам слід звернутися до ДПС із заявою про перерахунок боргу. Також трапляються випадки, коли не враховуються пільги, наприклад, для майна, пошкодженого під час війни. У такому випадку варто звернутися до податкової служби для уточнення”, – порадила Швиткіна.

Причому ці рекомендації стосуються не тільки тих, хто лишається українським платником податків, але й тих, хто виїхав і змінив резидентство. Оскільки це не стосується саме податку на нерухомість.

“Податок на нерухомість повинні сплачувати як резиденти, так і нерезиденти України. Навіть якщо людина давно живе в іншій країні, перестала бути податковим резидентом України, але володіє тут нерухомістю – вона не звільняється від цього податку. До неї можуть застосовуватися інші пільги, але сам факт “нерезидентства” не впливає на це”, – зазначив Юрій Дмитренко.

Тож краще врегулювати відносини з ДПС після надходження платіжки з податку. Чи сплатити, чи оскаржити, якщо в повідомленні-рішенні є помилки чи не враховані пільги. Йдеться, скажімо, про нерухомість в окупації чи пошкодження війною. Спочатку звернутися із заявою до податківців, а якщо вони відмовлять – до суду. Інакше фіскали підуть до кінця й стягнуть майно (в рахунок боргу, який вони вважають реальним) чи закриють виїзд за кордон. Не кажучи вже про те, що продаж нерухомості стане неможливим.

“Швидкість розгляду справ залежить від регіону і завантаженості суду (ці справи розглядаються окружними адміністративними судами). У Києві та великих промислових областях такі справи розглядатимуться довше, у невеликих областях швидше. Зазвичай розгляд справи у суді першої інстанції триває від кількох місяців до року. З урахуванням апеляційного і касаційного оскарження весь процес може зайняти від одного до трьох років, хоча насправді “верхньої межі” не існує. Суди зараз перевантажені”, – визнала юристка податкової практики Asters Олена Міцкан.

За її словами, найчастіше підставами для оскарження податкового повідомлення-рішення з податку на нерухомість стають такі:

Органи місцевого самоврядування порушили процедуру встановлення податку. Оскільки податок на нерухомість – це місцевий податок, його встановлюють своїм рішенням органи місцевого самоврядування (місцеві ради). В законодавстві передбачена чітка процедура ухвалення таких рішень, але доволі часто місцеві ради припускаються порушення процедури. Зазвичай суди погоджуються, що в таких випадках вимога про сплату податку є неправомірною.
Людина має право на пільги зі сплати податку, а податковий орган це не врахував. Закон передбачає низку пільг, коли податок не потрібно платити – наприклад, коли майно розташоване на території активних бойових дій. Очевидно, у таких ситуаціях суди скасують неправомірне нарахування податку.

Якщо нарахована сума податку або штрафу здається неправильною

“Податок можна нарахувати за будь-який період у межах трьох років. Закон зобов’язує податкову направити ППР за минулий рік до 1 липня (тобто за 2024 рік має бути скероване до 1 липня 2025 року). Якщо повідомлення-рішення направлено пізніше, але в межах трьох років, податок все ще потрібно буде сплатити, проте штрафи за несвоєчасну сплату не застосовуються”, – підсумувала Міцкан.

expert.in.ua