Арабатська стрілка за рік не стала «новим містом Путіна», тепер це форпост армії РФ на півдні України і у Криму

25 січня 2024 року гауляйтер ТОТ Херсонської області Володимир Сальдо на одному з ефірів  у пропагандистів згадав про будівництво “нового міста”.

«Проектні роботи ведуться. Також ведеться підготовка до прокладання мереж: газомереж, електромереж. Дедалі більше інвесторів заявляють про своє бажання взяти участь у цьому будівництві. Ведеться підготовка до відведення земельних ділянок», – розповів колаборант Сальдо.

Сальдо  бачить “город, которого нет” – це проект на Арабатській стрілці, ідейним натхненником якого,  начебто, виступив Путін.

 І про інвесторів, і про розробку проекту, і про все інше , майже слово в слово, гауляйтер Херсондщини безупину  розповідав ще наприкінці першого року російської окупації, одразу після  втечі росіян та зрадників  зі звільненого ЗСУ Херсона. 

Тему з будівництвом “урядового кварталу” та міста на 30 тисяч мешканців активно розганяли в росмедіа впродовж всієї зими 2022 – 2023.
 “Смотрящим” за проектом був призначений замглави адміністрації президента Путіна Сєргєй Кірієнко –  неофіційний статус “куратор окупованих територій”.

У лютому 2023-го “будівельний” віце-прем’єр  Марат Хуснуллін відвідав удаване будівництво “правітельствєнного квартала”. 

Центр журналістських розслідувань тоді одразу з’ясував, що  бурхливу діяльність окупанти імітували на віджатому  комплексі недобудованого міжнародного реабілітаційного центру професора Володимира Козявкіна.Рішень “окупаціної влади” регіону про визнання комплексу безхазяйним, або про його “націоналізацію ”,  у відкритому доступі немає і сьогодні.

Хуснуллін та Сальдо просто нахабно брехали, що збудували новий «правітєльствєнний квартал», а це може означати лише одне – бюджетні кошти на об’єкт – розпиляли.

З вигаданим “новим містом” у своїх засобах масової дезінформації росіяни носилися як із писаною торбою до квітня минулого року. Так глядачів готували до кульмінації – першого візиту  Путіна на нові окуповані території півдня України, який згодом також виявився одним великим фарсом. 

Без перебільшення, пропагандисти збрехали про кожен крок Владіміра Владіміровіча. Якщо пропустили тоді, то наступним подивіться блог/текстову версію матеріалу ЦЖР “Пригоди Путіна на Арабатці.” Цей візит президента Росії на Арабатську стрілку дійсно був знаковим, як для ворожих Збройних сил, так і для Збройних Сил України. 
Путін фактично “засвітив” штаб угруповання “Днепр” у селищі Стрілкове. Отримавши ракети Storm Shadow,  Сили оборони з перших днів літа 23-го року  почали  випалювати  русню та нищили їхню військову логістику.

 У червні були зруйновані  готелі і бази відпочинку у селищі  Щасливцеве, в яких були казарми і штаби окупантів, зруйновано автомобільні мости біля Чонгара і Генічеська. 
Zона Vідчуження 
У росіян настільки “підгоріло”, що з 31 липня ФСБ закрило доступ цивільним  на косу Арабатська стрілка до “асобава распоряжения”. 
 Станом на сьогодні заборона є діючою, її  ніхто не відміняв і вже більше півроку мешканці відразу декількох курортних селищ фактично живуть на режимному об’єкті. “Ризикнули вийти на Стрілкове, познімати(відео на телефон) ну хоча б берег. Три пансіонати  нам дали ”автварот-паварот”. І ось, через пансіонат @ “Арабатська Стрілка” нарешті пройшли на берег, це єдиний вихід до моря. Пансіонат він, як би, безхазяйним вважається, тому нас пропустили. Багато людей і  не знають, що можна сюди проїхати, хоча б сюди, тому що через інші –  там все закрито, зайнято “кимось”, або “чимось”, – оприлюднила відео з таким коментарем  у своїх соцмережах мешканка Генічеська. 

Запис датований 3 червня 2023 року. Ще не так давно в цей час міста і селища Приазов’я поступово наповнювалися відпочивальниками, а на Арабатській стрілці пляжі порожні, лише подекуди вештаються “колоради”.Мешканці окупованої Арабатки розповідають, російські військові встановили декілька  КПП і не пропускають, ані місцевих, ані туристів  за межі села Стрілкове в бік Криму. Доступ  у цю зону мають тільки спеціалісти газової служби. 

“Поїхали на Арабатську стрілку і зовсім випадково у кадр потрапив військовий об’єкт. Ну, якщо так можна його назвати. У результаті  –  ми пройшли всю ту саму “процедуру”, яку проходили на свято Великодня… А з перевіркою взяли телефони, документи і змусили видалити все відео..” – коротко розповів про закриття мотосезону – 2023 місцевий байкер, який, вочевидь, потрапив під фільтраційні заходи. А все через те, що проїхав, судячи з усього, повз бетоні тетраїди та якусь насип з піска.


Те, що Арабатська стрілка одна з головних артерій, яка живить російську армію на Херснонському і Запорізькому напрямках,  начебто ні для кого не таємниця. З початку окупації було відомо і про те,  що військові розквартируватися майже у всіх готелях і базах на косі.  
Що ж так старанно намагаються приховати росіяни від мешканців Херсонщини? 

Нова “дорога смерті”  для захопленого півдня України 
Як вдалося з’ясувати, від минулого року Росія будує на Арабатці ешелоновану систему фортифікацій, яка тягнеться від адмінкордону Херсонської області з Кримом понад  60 км на південь, де коса з’єднується з півостровом. 

У червні 2023 р. YouTube-блогер з Ялти опублікував відео, де з товаришем вдвох  на авто поїхали з Криму знімати краєвиди південної частини Арабатської стрілки.

У ролику кримчани “засвітили” масштабне будівництво укріплень по дорозі із с. Кам’янське (АР Крим) на Арабатку. 
Проаналізувавши  супутникові знімки і відео, приходимо до неприємного висновку: російські інженерні війська з початку 2023 року облаштували свої укріплення прямо на місці археологічної пам’ятки Арабат-Калє – єдиної татаро-османської фортеці на Азовському узбережжі. Супутникові дані показують, що це укріплення окупантів найбільше, але не єдине. Але про все по порядку.

“Охрі**ти просто. Цього не було нічого? Та що тут взагалі копають? Мішки з піском. Останнього разу, коли тут був торік,  нічого не було цього. Що взагалі відбувається?” – емоційно виголошував ці уривки фраз і  риторичних запитань водій автомобіля Ніколай.  

Коментаторів на відео не менше від фортеці шокувала і  дорога з Ленінського району Криму до селища Соляне на Арабатській стрілці. Не так давно  цей шлях був увесь піщаним. Блогери ж  їхали новою асфальтованою дорогою зі свіжою розміткою, дорожніми знаками і навіть працюючим світлофором посеред степу на  піщаній косі.  
Але з листопада  2022 року росіяни спочатку почали укладати з півдня на північ Арабатки бетоні плити і згодом  прискорено укладати асфальтовану дорогу, яка дуже допомогла після пошкодження ЗСУ двох автомобільних мостів через Чонгар. 

Тоді військова техніка нестримним потоком  пішла саме цим шляхом  з Криму на Херсонщину і Запоріжжя .

У ці дні окупанти ремонтують ще два альтернативні  маршрути до Криму з метою нібито розвантажити шлях на півострів через Чонгар. За словами Алєксєєнка, керівника окупаційного уряду Росії в Херсонській області, планується відремонтувати 110 кілометрів автодоріг. 

Перша – від селища Новотроїцького до Чаплинки, друга – від Асканії Нової через Чаплинку – до  Каланчака і далі – До траси Херсон-Джанкой. 
Тут нам знову росіяни розказують свої казки про “зручності для туристів та курортників, які їхатимуть на пляжі Азовського та Чорного моря.”

Однак хто ж не знає, що всі пляжі окупованого узбережжя Північного Приазов’я зайняті туристами  Путіна. 
 
Секретні російські  опорники на узбережжі Азовського моря
Територію між курортними селищами Щасливцеве та Стрілкове окупанти  взагалі використовують як необлаштований полігон, де відпрацьовують навіть мінометні стрільби.  

Окрім звичайних окопів, протитанкових рвів і так званих “зубів дракона”, фортифікаційна система росіян на Арабатській стрілці налічує шість великих взводно-опорних пунктів. 

Їх облаштували за період з  березня по жовтень 2023 року на кожні 10-15 км дороги від  Соляного до адмінмежі Херсонщшини і Криму. Наприклад, “трикутник” на фото займає приблизно 11 гектарів. Для кращого розуміння, – це площа 15 футбольних полів міжнародного класу.
І до всього вищезгаданого додамо об’єкти, схожі на  військові бази і тренувальні табори біля с.Приозерне і довкола відомої раніше  туристичної та природної пам’ятки – “Рожевого озера”, про які ЦЖР розповідав у серпні 2023 р.
Окупанти створюють систему фортифікацій на Арабатській стрілці не гіршу, ніж у Запорізькій області, ворог поліпшує існуючу і створює нову логістику і на самій  косі, і на альтернативних дорогах сухопутного коридору з Російської Федерації на Кримський півострів. 

Колаборанти радіють новим дорогам, бо вважають, це Путін дбає про людей на  своїх нових “асвабаждьоних” територіях. 

Насправді ж, під колесами  військової  вантажівки “Росія”  і співгромадяни, і зрадники, виглядають  однаково – тупо  м’ясо.