У Музиківці ліквідували стихійне сміттєзвалище

На околиці Музиківки, що в 11-ти кілометрах від Херсона, щоліта виникало стихійне звалище. Поблизу кинутої ферми люди викидали весь непотріб у яму діаметром 10 на 30 метрів. А багато хто залишав сміття поблизу, тож у спеку – все це перетворювалось на смердюче джерело інфекції, яку жителі села весь час вимагали ліквідувати. Папір та поліетиленові пакети вітром розносило по населеному пункту.

Ліквідувати проблему не допомагали ні сувора заборона зі штрафом звозити туди сміття, ні огородження будівельними матеріалами самої ями. Звалище лище розросталося. Тому місцева влада прийняла рішення – засипати його, але як тільки у цьому місці з’явились вантажівки, які почали засипати яму шлаком і рівняти землю, активісти забили на сполох. 17 лютого Олександр Шумей навіть опублікував гнівний пост у "Фейсбук", а також повідомив про звернення до Мінекології №655, в якому йшлося про порушення природоохоронного законодавства.

Суть обох публікацій – відходи, якими засипали яму, містять небезпечні для навколишнього середовища і людини метали. За роз’ясненнями ми звернулись до голови Музиківської об’єднаної територіальної громади Олександра Лейбзона.

«Механічний завод», з яким ми підписали угоду, має всі документи, до якої категорії належать ці відходи. У нас була необхідність – знищити стихійне сміттєзвалище. Завод засипав яму і гарантував, що це абсолютно безпечно. Коли почався процес, активісти підняли питання про те, що цей шлак отруйний. Виїжджала екологічна інспекція на місце і зробила висновки. До речі, громада задоволена, що стихійне сміттєзвалище засипане, бо це була справжня біда», – прокоментував Олександр Лейбзон.

Чи можуть залишки від переробки алюмінію нести загрозу екології? Комерційний директор «Механічного заводу» Василь Аблов повідомив, що відходи алюмінія-24, за постановою уряду, віднесені до категорії «зелених».

«Їх можна транспортувати і утилізувати на території України. Це дозволено і в інших країнах. Взагалі, цей шлак ми продаємо, його використовують у чорній металургії для напилювання. На початку 2000-х ми продавали його за кордон. У рамках соціального партнерства з Музиківською сільською радою ми засипали ці відходи у яму зі сміттям. При цьому був присутній землевпорядник та інженер з екологічної безпеки», – розповів Василь Аблов.

По факту, великий смітник знищений, засипаний зверху землею, але залишився політичний популізм. А місцеві жителі задоволені і, навіть, примудрились повизбирувати шматочки металу, що залишились на поверхні.