Журналісти з Херсонщини розповіли про переслідування в російській окупації на Всесвітньому дні свободи преси ЮНЕСКО

У суботу, 4 травня, команда Лабораторії журналістики суспільного інтересу взяла участь у найбільшій щорічній конференції ЮНЕСКО до Всесвітнього дня свободи преси у столиці Чилі – Сантьяго, яка цьогоріч присвячена питанням довкілля.

Серед сорока запланованих подій дискусія «Атаки на журналістів під час повномасштабного вторгнення», ініційована Лабораторією журналістики суспільного інтересу в рамках The Reckoning Project, що документує воєнні злочини, була єдиною, повністю присвяченою подіям в Україні.

Учасниками стали журналіст-розслідувач з Каховки Олег Батурін, який документує воєнні злочини для The Reckoning Project, свого часу провів 8 днів у російському полоні, журналістка з Херсона Анжела Слободян, історію перебування в полоні котрої зафіксував Олег Батурін, а також Наталя Гуменюк — співзасновниця The Reckoning Project. Розмову модерувала відома радіоведуча Андреа Молетто, яка в травні 2023-го відвідала Україну.

Розмова почалася прем’єрою документальної стрічки «Доступ до інформації. Репортажі з окупації» про ув’язнення і тортури, застосовані проти Олега Батуріна та Анжели Слободян, а також роботу українських журналістів в окупації.

Наталя Гуменюк, українська журналістка, співзасновниця проєкту та виконавча директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу:

«На міжнародних заходах ми часто зустрічаємо журналістів, яких переслідують у власних країнах. Ми маємо солідаризуватися з ними. Водночас, цим окремим заходом нам важливо було наголосити світові, що в Україні свобода потерпає не в абстрактній війні, а саме, що російська окупація не лише позбавляє нас свободи слова, на тих територіях медійники стають жертвами переслідувань, катувань, зрештою воєнних злочинів, однак можуть продовжити працювати там, де території звільнені. Провівши три дні в Чилі нам видалося, що цей меседж було почуто. Ми також наголосили, що попри все, завдяки українським журналістам, які продовжують контактувати з українцями в окупації, ми знаємо, що там відбувається, і не маємо права ігнорувати це і здаватися».

Олег Батурін був журналістом у Каховці. Його незаконно затримали та піддали тортурам у березні 2022-го, але зрештою він зміг евакуюватися на підконтрольну Україні територію. Він продовжує свою журналістську діяльність, розповідаючи про життя в окупації та документуючи воєнні злочини для The Reckoning Project. Під час дискусії Олег розповів про свої переживання, тотальний страх кожного дня окупації, відповідальність кожного окупанта:

«Одне з питань, яке мені часто ставлять: чому я після всього пережитого не боюсь говорити про все це? Чому я не мовчу? Відповідь дуже проста: моя публічність — це моя зброя. Моя журналістська діяльність — це моя зброя. І цю зброю я не випускатиму зі своїх рук. Від усього світу зараз залежить, коли саме настане мир».

Фільмом команда проєкту розповіла не лише про болючий досвід журналістів в окупації, а й водночас про їхню нескореність.

Анжела Слободян, українська журналістка, працювала кореспонденткою ТРК «Україна», а після повномасштабного вторгнення продовжувала вести новини та прямі ефіри під своїм іменем з окупованого Херсона аж до незаконного затримання 5 липня 2022 року. Анжела перебувала в полоні протягом місяця, але зрештою звільнилась та виїхала. У лютому 2023 року вона давала свідчення в Народному суді в Гаазі, де розповідала про російський полон, злочини та порушення прав журналістів у Херсоні.

У виступі на конференції Анжела подякувала своїм друзям за підтримку, бо саме завдяки їм вона вистояла та продовжує свій шлях.

«Ворог хотів розчавити мене. Але моя сила у тому, що всі випробування, які мені довелося пройти, тільки зміцнили мене. Я продовжую розповідати історії, навіть тоді, коли світ мовчить. Полон — це лише перешкода на шляху до правди, але ж не кінець моєї дороги!  Попри намагання окупантів позбавити голосу, справжня сила журналіста — у його  документуванні дійсності та словах, які неможливо стримати. Тут і зараз я говорю про злочини РФ проти моєї країни, тому що тиша — перемога ворога».

Незалежні українські журналісти стали однією з головних цілей окупантів і зазнали переслідувань, викрадень, тортур та вбивств. За інформацією Національної спілки журналістів України та Інституту масової інформації, відомо про 575 злочинів проти журналістів у часі війни, серед них викрадення, вбивства, зникнення безвісти тощо.

За даними Херсонської обласної прокуратури, з часу російського повномасштабного вторгнення на Херсонщині було викрадено або незаконно позбавлено волі 1790 осіб. Серед них було п’ять журналістів, усі вони наразі звільнені. Зниклими безвісти досі рахуються 879 осіб. Слідству відомо про 24 загиблих.

Детектора медіа