Заробітчани про закриті кордони: грошей немає, роботи немає, де ви тут бачили комфортні умови?

В останні тижні Інтернет вибухнув оголошеннями про термінову роботу в Європі — польським, німецьким, фінським фермерам вже зараз потрібні працівники на збір ягід. Ще пара тижнів і сезон буде в розпалі. Тільки в цьому році, цілком можливо, ягоди залишаться гнити під кущами — збирати їх буде нікому.

Десятиліттями їздять "до родичів"

Першою вихід напередодні аграрної кризи знайшла Фінляндія — вона почала відправляти за українцями чартери. Першим рейсом вивезли 200 осіб, а всього збиралися забрати близько 14 тисяч українців. Зарплати тут приблизно такі ж, як у Польщі. До фінської ініціативи почали придивлятися поляки, але, поки оцінювали прибуток від взяття в найм малооплачуваних працівників і витрати на літак, Кабмін раптом прикрив лавочку і заборонив виїзд українців за кордон на роботу. Їхати можна тільки для зустрічей з сім'єю.

— А як вони перевірятимуть, Куди я їду, - розповідає заробітчанка Мар'яна. - Я і раніше їздила по біометриці нібито до сім'ї. Але у мене насправді там є родичі, яких попереджаю, що можуть зателефонувати з кордону.

— А я вчилася з полькою Агатою - ми досі дружимо, і кожен раз я кажу, що їду до неї в гості. Вона взагалі половину моїх знайомих нібито у себе вдома "приймає" - для прикордонників, - вторить їй ще одна заробітчанка з Луцька Лілія. - Тепер вона може стати мені "родичкою" - по телефону все підтвердить. Чи не стануть ж вони вимагати довести родинні зв'язки.

"Приїхали на карантин-подихайте з голоду"

Втім, така ситуація не у всіх — декому нема на кого спертися в Польщі.

- Коли побачила новину про заборону виїзду на роботу за кордон - просто місця собі знайти не могла, - каже заробітчанка Оксана з Львівської області. - А тут ще й глава МЗС каже, що заборона спрямована на те, щоб люди безпечно пересиділи карантин вдома, в комфортних умовах. Про які умови для заробітчан в Україні він говорить? Грошей немає, роботи немає - він взагалі в Україні живе або де він розглянув "комфортні умови"? У нас лише ті умови, які змусили нас виїхати з країни! Чи Комфортно знати, що у тебе продуктів-лише на тиждень, а роботи в найближчих 50 кілометрах немає взагалі ніякої? Що зібрати дітей в школу-значить розоритися повністю, та ще й в борги влізти? Що вони тільки по великих святах бачать, не кажучи вже про якісь гаджетах? Ми в березні приїхали, коли влада сказала повертатися. Але навіщо кликати назад у злидні? Нам нічого на Батьківщині не було запропоновано, а тепер і виїхати не можна. Приїхали-подихайте з голоду.

Деякі жителі повернулися на стару роботу - в оселедцеві або м'ясні цехи. Все, що заборонено-ті ж квіткові магазини і ринки, працює напівлегально. Продавці весь час злякано озираються - чи не йде поліція.

- Якщо йде, говоримо, що працюємо тільки на доставку, - зазначає Юлія, яка влаштувалася до колишнього роботодавця в квітковий магазин. - Але насправді ми відкриті-і клієнти є. Кожного просимо, якщо поліція запитає, звідки квіти, говорити, що кур'єр доставив.

- Ми не працювали тільки тиждень, коли за день до Великодня закрили базари, - каже продавщиця сиру на ринку Ольга. - Потім відкрилися. А що робити - все зіпсується. М'ясним, овочевим, молочним - ще гірше, у них частина товару вже протухла. Зрозуміло, що працюємо "до першого патруля". Хоча кожен з нас-такий собі маленький продуктовий магазинчик, так що, може, і прокатить.

Пропонують йти в двірники

На ринок запускають по кілька людей — на вході поставили охорону в довтих жилетах. Кожен день тут шикуються величезні черги —на базарі дешевше. Бабусі з молочкою і домашніми яйцями ховають весь свій товар в сумках в кущах або залишають все на "чергового", а самі пристають до перехожих зі словами: "Молока, сиру не треба?". Кожен намагається знайти вихід з чергового етапу" покращення " від нашої влади…

Проте ті, хто зміг насилу знайти підробіток на час карантину, кажуть — зарплати не порівняти. Деякі комунальні підприємства пропонують новоспеченим безробітним піти до них двірниками - за 200-300 гривень на день. Якщо працювати на базарі - з ранку і до ночі, враховуючи не тільки торгівлю, а й розвантаження продуктів, облік, відрахування за вкрадене, а іноді - і зіпсоване, то, може, тисяч 10 заробиш. А в Польщі за той же час заробили б мінімум 20 тисяч.

- У Польщі можна і більше на полуниці або борувці (лохині) заробити. Там платять за кілограм зібраної ягоди. З хвостиками - по 2 злотих, без - 3-4, іноді - 5, - розповідає працювала на ягодах в Польщі Леся. - Деякі і по 30-35 тисяч гривень заробляли, але потрібно бути дуже швидким, витривалим.

Тепер же Польща, Фінляндія і деякі інші країни залишилися без українських робітників. Якісь країни впораються і без нас-Німеччина, наприклад, на збір спаржі та іншого привезла Румунських заробітчан. Але в Польщу з Румунії люди не поїдуть - за їхніми мірками, мало платять. Достатніми зарплатами польські доходи вважалися тільки для українців.

Через кордон з пересадками

- Я не повертався в Україну, інакше б позбувся роботи, - розповідає " КП "в Україні" заробітчанин з Варшави Андрій. - Вожу земляків до пунктів пропуску. У мене машина на українських номерах, і проїхати кордон я зараз можу тільки один раз - такі нові правила. Висаджую біля Краківця, там купа знайомих" бусиків", підсаджую до них, а вони вивозять на територію України. А там підбирає вже інша машина - і везе до Львова чи куди треба.

Андрій не приховує — бере недешево, ціни на проїзд зараз кусаються.

- Від Кракова, що в 300 км від Краківця, менше ніж за 200-250 злотих не поїду, - зазначає Андрій. - Це - до кордону. "Бусик" через кордон коштує недорого - як автобус. Може, 50-100 гривень. А там вже до Львова чи Чернівців, куди вам треба - за скільки домовтеся. Думаю, до Львова-не більше 300 гривень. Зараз так всі їздять.

З України до Польщі їдуть таким же макаром - з пересадками. Заплатити стільки може далеко не кожен - це майже в три рази дорожче, ніж до карантину, коли добиралися автобусами.

- Грошей немає навіть на дорогу-перевізники на бусах накрутили ціни до межі, - лається заробітчанка Оксана з Львівської області. - Ми в березні повернулися - як ввели карантин. Тоді зраділи-побудемо з сім'єю. Заводи наші в Польщі тоді зупинилися. А тепер повернутися не можемо. Всі гроші вже проїли. Після нової заборони Кабміну, я впевнена, перевізники і зовсім в п'ять разів ціну за проїзд піднімуть.