Як припинення допомоги USAID вплине на сільське господарство Херсонщини

У січні новообраний президент США Дональд Трамп  вирішив призупинити всі програми міжнародної допомоги Америки. Перестала працювати й агенція з міжнародного розвитку USAID, яка роками надавала фінансову підтримку Херсонщині, зокрема, в аграрній сфері.

Що фінансували США 

За повідомленням заступника директора «Центру близькосхідних досліджень» Сергія Данилова, торік наша область отримала 1,5 млрд гривень міжнародної допомоги, і велика частка грошей з цієї суми надійшла саме від USAID.

Херсонські фермери за різними програмами USAID отримували насіння, добрива, мобільні зерносховища, сільськогосподарську техніку. Допомога виділялася й на підтримку тваринництва, ремонт зрошувальних систем, будівництво елеваторів і розмінування.

У 2025 році USAID планувало виділити 110 мільйонів гривень на різні проєкти у Херсонській області, зокрема, на зрошення. Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, наголосив на важливості цієї допомоги та необхідності пошуку альтернативних джерел фінансування.

Як планують розв’язувати проблеми аграріїв, пов’язані з втратою американських грантів, журналісти Вгору дізнавалися в очільника Департаменту сільського господарства Херсонської ОВА Дмитра Юнусова.

Хто підставить плече

Дмитро Юнусов запевнив: темпи розмінування не сповільняться, оскільки основну роботу виконували державні оператори, а внесок іноземних організацій  – лише 500 гектарів звільнених від вибухівки земель. Однак припинення співпраці з USAID негативно вплине на інші програми підтримки аграріїв.

Наприклад, свого часу уклали договір між USAID АГРО та організацією водокористувачів "Лиманецька" про виділення 45 млн грн для відновлення зрошення на 1,5 тис. га земель. На випадок, якщо USAID не відновить підтримку, ведуться переговори з іншими організаціями – FAO від ООН, Mercy Corps, фонд "Жнива перемоги" та Данська рада у справах біженців.

• FAO: У січні 2025 року FAO разом з Мінагрополітики передали херсонським фермерам обладнання для завантаження та розвантаження зернових рукавів.
• Mercy Corps: Організація надає гранти дрібним фермерам ($ 3-8 тис. ), середнім (від $ 75 тис.) та великим ($150 тис. ). У 2025 році планується залучити грантів на понад $2 млн.
• "Жнива перемоги": Фонд надає фермерам сільгосптехніку. 
  Данська рада у справах біженців: підтримує дрібних фермерів грантами до $ 5 тис. 

Чим виручить держава 

Великі фермерські господарства, понад 1000 га, допомогу від благодійників в минулі роки не отримували. Натомість могли скористатися програмою пільгового кредитування 5-7-9,  вона наразі спрощена й більш доступна. Дмитро Юнусов повідомив, що сума залучених кредитів із кожним роком збільшується. 

Також, за його словами, торік запрацювала державна програма допомоги дрібним господарствам на звільнених територіях і тих, де завершені бойові дії. Господарствам до 120 га надавали по 8 тис. грн/га. Ті, кому не дісталися кошти через помилки в реквізитах, можуть отримати їх у 2025 році. Усі інші зможуть подати заявку цього року.  

Фермерам на території можливих бойових дій держава виділила по 1 тисячі грн/га, і 2 тис. грн – тим, хто працює в зоні активних боїв. Дмитро Юнусов каже: до кінця 2024 року майже 400 господарств отримали 165 мільйонів гривень загалом.

У 2025 році фермерам запропонували ще одну державну субсидію – 4 тис. грн на гектар. Проте  через рекордну кількість заявок (майже 15 тис. на суму понад 1,2 млрд грн), приймати їх у Державному аграрному реєстрі завершили в перший же день. Утім, міністр аграрної політики Віталій Коваль зазначив, що це лише перша хвиля програми.

Ще одна  дотація від держави призначена власникам великої рогатої худоби, які доглядають від трьох до ста голів – по 7 тис. грн на корову. А власникам овець та кіз – 2 тис. грн за кожну тварину. Але приймання заявок від 19 лютого  призупинено  у зв’язку з досягнутим рівнем можливого фінансування, передбаченого грантовою угодою.

Аграрії не складають руки

За словами Дмитра Юнусова, ситуація у тваринництві дуже погана: на деокупованій території залишилося лише 5 підприємств, 1700 голів ВРХ (700 корів) та 2,5 тисячі свиней. Племінне тваринництво та птахівництво знищені, основна кількість худоби – у домогосподарствах. 

З вирощуванням зерна та овочів справи кращі. Хоча проблеми у фермерів виникають не тільки через нестачу коштів, а й через небезпеку. Наприклад, деякі підприємства вже обсіялися, але через ворожі дрони не мають змогу підживити поля добривами. Утім, згідно зі словами Дмитра Юнусова, посівна триває. 

Фермери засіяли 100 тис. га озимих зернових і 20 тис. га озимого ріпаку. Запланували засіяти близько 70 тис. га технічних культур, переважно, соняшником, 20 тис. га ярих зернових (пшениця, ячмінь) і 10 тис. га овочів та баштанних. Загальна площа має сягнути 220 тис. га, що в 1,5 раза більше, ніж торік.

Ситуація очима фермера

На думку підприємця й очільника Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини Олександра Гордієнка, для господарів на прифронтових територіях зупинка будь-якої допомоги – болюча втрата. Бо лише за підтримки таких організацій як USAID вдається заново запускати виробництва після деокупації.

"Не можна сказати, що ми працюємо на широку ногу, ми тільки запускаємо виробництва, – наголошує Олександр."

За його словами, на відміну від більшості благодійників USAID допомагало не лише дрібним фермерам, а й господарствам площею 500-600 гектарів. 

Серед організацій, що нині розглядають альтернативними джерелами фінансування, Олександр виділяє фонд Жнива Перемоги. Каже: за 32 роки господарювання, ніхто так не допомагав, як вони, і без техніки, яку фонд безплатно надає в користування фермерам, його господарство відновитися б не змогло.
Щодо грошових допомог від держави він визнає, ці гроші допомагають фермерам перекрити частину власних витрат. Але, вважає, справедливіше було б зосередити допомогу виключно на прифронтових територіях, і збільшити площі господарств, які можуть її отримати, хоча б до 500 га.

Ганна Щидловська, Вгору
На фото зверху: Фермер з Новорайська Василь Штендера на своєму полі Скрін з відео Тетяни Набатової/”Вгору