Віталій Вибранський: шлях від влади до цвяхів, або Як херсонський держслужбовець став російським “факіром”

Екскерівник Управління фізичної культури, молоді та спорту Херсонської облдержадміністрації Віталій Вибранський, що втік наприкінці жовтня 2022 року з Херсона разом із поплічниками окупантів, наразі робить росіянам масажі та вчить їх ходити по цвяхах.

Як держслужбовець обласного рангу,  віцепрезидент Херсонської обласної організації Федерації боксу України, суддя національної категорії з боксу, політик, підприємець, громадський діяч, благодійник та навіть кореспондент “дійшов до такого життя” – з’ясовували журналісти Медіаплатформи “Вгору”. 

Самопрезентація із претензією

У відкритих джерелах вдалося розшукати резюме пана Віталія від 20 липня 2009 року. 

На той час він здобув дві вищих освіти в Херсонському державному аграрному університеті за фахом “Зооінженерія” та Менеджмент організацій”. І вказував, що вже має досвід роботи на 13 різних посадах. 

А саме: 

• навчальний майстер кафедри економічної кібернетики ХДАУ;
• інженер-програміст першої категорії відділу перспективних інформаційних технологій навчально-методичного відділення ХДАУ; 
• старший співробітник інформаційно-аналітичного центру Херсонської обласної організації «Комітет виборців України»;
• редактор інтернет-видання “Політична Херсонщина”;
• кореспондент газети “Херсонський вісник”;
• начальник відділу роботи зі ЗМІ управління громадських зв'язків виконавчого комітету Херсонської міськради (на період навчання основного співробітника);
• головний спеціаліст із роботи зі ЗМІ управління громадських зв'язків виконавчого комітету Херсонської міськради;
• завідувач інформаційно-аналітичного сектору управління громадських зв'язків виконавчого комітету Херсонської міської ради;
• заступник керівника обласного технологічного штабу Блоку Литвина на позачергових виборах до Верховної Ради України;
• помічник директора ТОВ “Правовий центр «Понтифік”;
• менеджер ТОВ “Сіт ін Сет Інтернешнл Ко.”;
• генеральний директор ТОВ «Акцент Еквіпмент»; 
• кореспондент Католицького медіацентру.

Найбільше в цьому переліку журналістів Медіаплатформи “Вгору” здивувала згадка, що Вибранський працював старшим співробітником інформаційно-аналітичного центру Херсонської обласної організації «Комітет виборців України», а також редактором інтернет-видання “Політична Херсонщина”.

Адже не змогли пригадати такого співробітника організації, та й редактором видання завжди вважали голову ХОО КВУ Дементія Білого.

Утім, Дементій Білий підтвердив, що колись давно Вибранський дійсно працював у ХОО КВУ, але. 

Фото зі сторінки ХОО КВУ у Фейсбук, 2004 рік

Так, колись давно, років десять тому, він був нашим волонтером, потім недовго – журналістом на сайті “Політичної Херсонщини”, – пояснив Дементій Білий. – Ми з ним із того часу більше не співпрацювали. Кілька разів у Херсоні на вулиці зустрічалися, віталися і все. У нього з'явився свій сайт, свої інтернет-видання, потім у політику пішов, у владу. Цікава людина, завжди стриманий, спокійний, розумний і такий… цілеспрямований. 

Слуга народу

На політичній арені Віталій Вибранський “засвітився” у 2020 році.  

На місцевих виборах подавав свою кандидатуру в депутати обласної й Херсонської міської ради від партії “Слуга народу”. 

Разом з іншим кандидатом до міськради від цієї ж партії роздавав подарунки школярам свого округу, рекламував “Слуг народу” на власному каналі в YouTube.

На той час Віталій Вибранський значився директором трьох громадських організацій: “Клуб “Боєць”, “Спортивна молодь Антонівки”, “Світ без кордонів”; ще засновником і керівником благодійного фонду “Спортивний Херсон”;  здобував в ХДАУ третій рівень вищої освіти за програмою доктора філософії; був спортивним кореспондентом інформагенції “Херсонці”. 

А в біографії вказував, що є безпартійним та тимчасово не працює. 

До жодної ради херсонці його не обрали. 

Утім, невдовзі Вибранський отримав посаду в облдержадміністрації, став керівником Управління фізичної культури, молоді та спорту ХОДА. 

Фото зі сторінки Юрія Соболевського у Фейсбук

За версією декількох херсонських видань, до призначення на керівну посаду людини, яка до цього не мала жодного досвіду роботи в державних органах, мав стосунок Юрій Соболевський. Він на виборах Президента у 2019 році був представником Володимира Зеленського в Херсонській області, АР Крим, м. Севастополь, керівником обласного виборчого штабу. А з 2020 року й донині – депутат Херсонської облради від партії “Слуга народу”, перший заступник голови – керівник виконавчого апарату ХОР.

І не приховував своїх дружніх стосунків із Вибранським.

Проте на питання журналістів Медіаплатформи “Вгору” щодо причетності до призначення Вибранського на посаду Юрій Соболевський відповів так:

І яким чином я нібито сприяв? В обласній раді він не працював ніколи. Працював в обласній державній адміністрації. Там своя кадрова політика, і ми насправді не маємо на них жодного впливу. Вони самі проводили конкурс на цю посаду, а до цього він, наскільки пам'ятаю, у тому управлінні був виконувачем обов'язків. Щодо партійної історії, ми з ним перестали там, скажімо так, комунікувати ще до того, як це все відбулося. І призначав його на посаду голова ХОДА Сергій Козир, який тоді ще був безпартійним. Це він уже потім, коли пішов у народні депутати, став членом партії “Слуга народу”. А коли Віталій був керівником Управління фізичної культури, молоді та спорту, ми з ним контактували суто з робочих питань, пов’язаних спільними спортивними заходами облдержадміністрації й обласної ради. Так саме контактував із керівниками інших управлінь ХОДА, наприклад, із питань медицини чи освіти. Але попри все, особисто в мене – негативне ставлення до того, як він відреагував на початок повномасштабного вторгнення. Тому що всі наші хлопці та дівчата навпаки згуртувалися для спротиву й щоб людям допомагати. Вибранський, наскільки я знаю, взагалі нічого не робив. Для мене це, скажімо так, має значення. Це був іспит для кожного, і він його не здав.

Я – “не жираф”

Очолював Управління фізичної культури, молоді та спорту ХОДА Віталій Вибранський недовго, з лютого 2021 року по липень 2022 року. 

Його призначення та звільнення пройшли для херсонців майже непомітно. Без гучних скандалів, без кримінальних чи судових справ. Не відзначився він ні в спротиві російським загарбникам, проте й на співпрацю з ними не пішов. 

А коли окупанти оголосили евакуацію, 22 жовтня 2022 року виїхав на лівий берег.

Причини, чому так вирішив, чоловік оприлюднив на своїй тодішній сторінці в Інстаграм – начебто через побоювання вуличних боїв за звільнення Херсона та звинувачення у зраді Україні.

На той час виконувач обов’язків голови ХОДА Дмитро Бутрій уже заявив, що звільнив Вибранського через “дивну поведінку” – очільник Управління відмовився виїжджати на підконтрольну Україні територію, відсторонився від своїх обов’язків, а на зв’язок виходив лише один раз, коли просив доплату за роботу в окупації. Тобто, держслужбовець просто “зник”. 

Так само Віталій Вибранський “зник” із власного каналу в YouTube – останній запис, про перший етап Кубка Херсона з вейкбордингу, датовано червнем 2021 року. 

Його профіль у Фейсбук не просто закритий, а взагалі відсутній. 

Та й сторінка в Інстаграм, як виявилося, уже інша – попередню, за словами самого Вибранського, хтось зламав перед його втечею з Херсона.

Наразі невідомо, хто й чому залякав Вибранського довічним ув’язненням на теренах України за державну зраду, адже українські правоохоронці не повідомляли йому жодного офіційного звинувачення чи навіть підозри, та й підстав для звинувачення, по суті, немає.

Проте відомо, що тепер колишній очільник Управління фізичної культури, молоді та спорту ХОДА перебуває в Новоросійську Краснодарського краю РФ, робить росіянам масажі, водить їх у гори, вчить ходити по цвяхах та б’є в бубон.

Довідково. “Факір (араб. فقیر‎ – бідняк) – спочатку мандрівний прихильник суфізму, пізніше (у розмовній мові) термін став означати бездомного аскета в індуїзмі. Факіри також магометанські релігійні жебраки в Індії, рід бродячих ченців – дервішів.

У сучасній розмовній мові факір – фокусник, йог, дресувальник тварин, заклинач хвороб, тлумач снів, ковтач шпаг.” – цитата з Вікіпедії.

Вікторія Глєбова