В Херсоне умерла археолог краеведческого музея

Об этом сообщил медиа-центр ХерсонЦБС:

«З сумом сповіщаємо про смерть, після тривалої недуги, відомого херсонського науковця і музейника Марини Йосипівни Абікулової (1946-2018 рр.).

Новітня історія музейної археології в Херсоні пов’язана в першу чергу саме з її іменем. Марина Йосипівна почала працювати у Відділі історії дореволюційного періоду Херсонського обласного краєзнавчого музею 13 лютого 1976 р. Від самого початку своєї праці вона опікувалася переважно польовими археологічними дослідженнями музею.

Дослідниця провадила дослідження переважно античних та постскіфських (пізньоскіфських) пам’яток на території Херсонської області. Протягом своєї багаторічної музейної праці М. Й. Абікулова здійснила більше двадцяти лише розвідувальних досліджень на території Херсонщини і десятки планових археологічних розкопок.

У 1980-ті рр., паралельно з результативними польовими дослідженнями, Марина Йосипівна керувала роботою археологічних гуртків Херсонського обласного краєзнавчого музею. В цих гуртках формувалися нові покоління херсонських істориків та краєзнавців.

В музеї вона була ініціатором та організатором побудови ряду виставок археологічних матеріалів, зокрема виставок «Античність і сучасність» (1993 р.), «Захоплююча археологія» (2011 р.), «Степова Еллада» (2016 р.) та інших.

Протягом своєї багаторічної праці в Херсонському обласному краєзнавчому музеї Марина Йосипівна була чуйним наставником кількох поколінь пов’язаних з музеєм науковців-істориків.

Підсумки багаторічних досліджень античної колекції археологічних фондів Херсонського обласного краєзнавчого музею вона виклала у книгах, надрукованих у 2015-2016 рр. у співавтостві з іншими херсонськими науковцями: «Антична колекція Херсонського краєзнавчого музею» та «Антична колекція Херсонського обласного краєзнавчого музею. Історія становлення (1890-1963 рр.)».

До останніх днів життя Марина Йосипівна не полишала роботу в музеї, дбаючи про збереження і популяризацію музейних археологічних експонатів.

Відхід Марини Йосипівни у засвіти є непоправною втратою для херсонської історичної науки та музейної справи».