Учень 10 класу з Херсону став переможцем конкурсу листів підтримки дітям в окупації 

З 11 червня по 1 вересня 2024 року ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда” провела Всеукраїнський конкурс учнівських есе «Я тебе чую»: лист однолітку в окупації», за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. За умовами конкурсу учні 8-11 класів писали листи підтримки своїм одноліткам в окупації. 

Учасниками конкурсу стала 241 дитина з різних куточків України, в тому числі з Херсонщини. 

І третє місце в конкурсі зайняв мешканець Херсону, учень 10го класу – Євгеній Гогін, який мав досвід життя в окупації, про що ділиться в самому листі під назвою “Чую”: 

“Адже я мимоволі чув. Чув теплими червневими вечорами, коли сам був у Херсоні під окупацією. Чув кроки патрулів на вулицях, чув гуркіт техніки вночі, чув страх у голосах сусідів. Але знаєш, що я чув найгучніше? Я чув підтримку. Чув, як люди з вільної України передають нам надію через радіохвилі, через повідомлення, через пісні. Я чув їхню віру в нас, і це давало сили триматися. Зараз я на свободі, але частина мене досі там, з тобою. Тепер моя черга стати тим самим голосом надії, який колись підтримував мене”. 

Як зазначив хлопець під час церемонії нагородження переможців, цей лист він написав не конкретній людині, а більше як собі в минулому: “Я хотів донести ті слова, які мені тоді (автор. – під час окупації) б допомогли”.

Євгеній зазначив, що тема була для нього емоційно складною. Але він відчував, що зробити щось подібне, написати лист підтримки – це важливо: “Донести голос дітей, які пережили чи переживають окупацію. Тематика конкурсу була мегавижлавою та дуже відгукнулась мені”.

На питання про що мріє хлопець, Євгеній згадав про свої мрії під час окупації: “На той час моя мрія була – зустрітися з друзями, підтримувати контакт з іншими, попри цензуру, відключення світла та інтернету. Тому мені здається, що моя мрія на той момент була – спілкування з моїми однолітками”.

Як зазначають організатори, вони провели цей конкурс з метою формування розуміння та емпатії в українському суспільстві, до реалій, в яких живуть 1,6 млн дітей на ТОТ. А також для того, щоб діти на окупованих територіях відчули, що про них памʼятають, що Україна з ними.

Тому ЦГП “Альменда” запрошують всіх небайдужих поділитися листами з тими, кому вони адресовані. 

Інші листи переможців були написані особисто своїм друзям в окупації – в м. Золоте (Луганської області), м. Рубіжне (Луганської області) та м. Маріуполь (Донецька область).

Прочитати повні версії листів переможців ви можете за цим посиланням. 

А ось і частина листа Євгенія:

Привіт, друже!

Знаєш, мене не полишає відчуття, що прислухаюсь. Ніби намагаюсь почути тебе крізь відстань і час. І здається, що іноді справді чую.

Чую, як ти зітхаєш, коли прокидаєшся вранці і на мить забуваєш, де ти і що коїться навколо. А потім реальність накриває з головою, і ти робиш глибокий вдих, готуючись до нового дня.

Я чую твої кроки - обережні, виважені. Уявляю, як ти йдеш вулицями нашого міста, такого знайомого і водночас чужого тепер. Може, проходиш повз нашу стару школу або улюблену кав'ярню. Цікаво, вони ще стоять?

Часом мені здається, що я чую твій сміх. Пам'ятаєш, як ми реготали до сліз з дурних жартів? Той твій заразливий сміх, від якого не можна було втриматись. Я бережу ці спогади як найбільший скарб.

Я чую твою тишу. Ту напружену тишу, коли ти стримуєш слова, ковтаєш емоції. Знаю, як це важко - мовчати, коли хочеться кричати. Але я чую навіть те, чого ти не говориш.

Буває, я ніби чую твій голос у натовпі. Обертаюсь, але це, звісно, не ти. Проте на мить серце завмирає від надії.

Я чую, як ти намагаєшся бути сильним. Як змушуєш себе вставати щоранку, йти вперед, не здаватися. Твоя сила духу - це щось неймовірне