У цілодобово обстрілюваному Херсоні процвітає мародерство

Покинуті або пошкоджені обстрілами будинки та квартири у прибережних районах Херсона стали місцями, де орудують мародери. В їх полі зору також дроти обірваних контактних мереж тролейбусів та все, що можна здати у пункти прийому металобрухту. «Працюють» навіть вдень, не ховаючись

Періодично у соціальних мережах з’являються повідомлення херсонців, які на власні очі бачать, як мародери грабують закинуті гуртожитки, будинки. Вони телефонують у поліцію, але, зазвичай, на такі виклики швидко ніхто не приїздить через обстріли та дронові полювання за транспортом. А крадії «працюють» швидко.

Наприкінці лютого, а вірніше, 24 лютого, тобто у третю річницю початку повномасштабного вторгнення, в одній з херсонських груп було оприлюднено відео, як на безлюдній вулиці Перекопській мародери крадуть контакту мережу. Пересуваються на мопедах чи велосипедах, навіть не ховаються. Нічого святого, ніяких моральних принципів, писали херсонці під відео.

«Сховалась, щоб не дали по голові»

Насправді мародерство у Херсоні набуло вже масштабів катастрофи. Херсонка Альона Маляренко пише:

«Мародери, про котрих ми неодноразово розповідали і з якими просили щось удіяти місцеву поліцію та владу, самі “вийшли на зв’язок”. Не буду довго тягти інтригу, скажу просто: єдине ціле вікно в моїй потонулій хаті виламали і залізли всередину. Через зашиті плівкою і дошкою лізти не схотіли. Естети. Що ж, моя така доля пережити з Херсоном все, що дає йому життя… Що пропало у мене – поки сказати важко. Бо із моїх речей там не було нічого, крім ящика посуду і тканини та старих терезів для музею. Там з літа був інструмент, інвентар, будматеріал, складені з надією на перемогу і відбудову – все надане волонтерами та вами, мої дорогі друзі, придбане за вашої підтримки. Цікаво, чи щось уціліло…».

До початку повномасштабного вторгнення поняття «мародерство» більше асоціювалось з діями корупціонерів. Мародерами називали, наприклад, тих, хто краде фінансування у людей похилого віку, або тих, хто ставить завищені ціни на продукти чи товари, навколо яких створюється штучний дефіцит. Громадська активістка Ольга Чернишова стала свідком пограбування гуртожитку поблизу парку Слави. Вона викликала поліцію, знімала на відео те, що відбувалось, каже, що побоювалася, щоб не отримати по голові. Поліція приїхала, але за час, що минув від виклику, злодюги встигли забрати речі, які вони зносили у схованку та втекти.

Пані Ірині пощастило трохи більше. Вона розповіла: «Нашу квартиру теж пограбували. Вони взагалі замки поміняли і свій поставили. Мабуть, збирались ще навідуватися. Але, на щастя, побачили, і заявили у поліцію. Хочу віддати належне, вони спрацювали оперативно, знайшли тих хто це зробив, і вже навіть посадили їх. Але всі речі не знайшли, на жаль, і дистанційно складно визначити, що ж украли. З часом лише з’ясовується, що то одного, то іншого немає. Гидко навіть від того, що хтось чужий ходить по твоєму житлу і торкався твоїх речей».

Пані Альона у своєму дописі підіймає дуже актуальну тему: взаємодію влади та поліції у питанні збереження майна херсонців, що з різних причин покинули свої домівки. Принаймні вона пропонує консервувати приміщення:

«У нас не хочуть закривати вскриті помешкання, якщо нема господарів. Проблема! А це неправильно.
Дивіться, якщо половина багатоповерхового будинку не заселена, а в приміщення на нижніх поверхах (квартира, офіс чи крамниця – не важливо) проникли крадії, це не лише кримінал, а й розгерметизація.
Що я маю на увазі?
Приміщення з вибитими вікнами втрачає тепло, туди потрапляє волога й опади, починають псуватися електромережа, водні труби, газогін, батареї тощо. А значить, цілісність і комфорт горішніх, заселених, поверхів теж буде під загрозою – будинок втрачає тепло і стійкість.
Марно опалювати дім з розбитими вікнами – він промерзає, поки ми витрачаємо енергоносії та бюджетні кошти на глобальне потепління й гріємо атмосферу.
Щоб не страждали інші жильці, ТРЕБА ЗАКРИТИ ці розбиті вікна та двері, кому б вони не належали».

Але досі це питання не вирішено. Як пояснив очільник Херсонської громади Роман Мрочко, комунальні служби міста безкоштовно зашивають вибиті вікна та проводять тимчасову консервацію пошкоджених дахів лише в багатоповерхових житлових будинках. Однак у приватному секторі вони цього робити не можуть.

«На рівні законодавства ми обмежені в такій допомозі приватному сектору. Тому ще 2023 року ми розподілили роботу таким чином: наші працівники беруть на себе багатоповерхівки, волонтери та благодійники – приватні будинки», – пояснив він.

Більше того, немає повноважень у комунальних підприємств закривати/зашивати й комерційні об’єкти. Про що свідчить нещодавній випадок з приватною медичною клінікою.

Тим часом херсонці розповідають про ситуацію у Дніпровському районі у багатоповерхівках біля «Салюту». В них вже майже ніхто не живе.

«Дуже багато відкритих квартир. Регулярне мародерство вночі. Деякі з них населені вуличними тваринами. Справжній постапокаліпсис  Будинок регулярно потрапляє під ворожі обстріли. Найбільше пенсіонерів залишилося в цьому районі. Мародери знають про це і користуються ситуацією вночі», – розповів Валерій.

Злочинців не зупиняє нічого: ані можливе покарання, ані небезпека. Ба більше, коли йдеться при вирізання дротів, зрізання чавунних батарей та збір іншого брухту, то постає питання, а куди мародери збувають награбоване. І місцеві точно знають відповідь: в Херсоні, навіть у прибережних районах діють нелегальні пункти прийому. А раз знають місцеві, то знають і правоохоронці.

Наших та росіян об’єднує безкарність

Всі пам’ятають стовпи сорому, до яких у перші дні повномасштабного вторгнення прив’язували мародерів, які розграбовували ТРЦ «Фабрика», супермаркети, офіси, склади, аптеки… Вони тягнули додому все, до чого могли дотягнутися… За цим було дуже боляче спостерігати. Більшість мародерів залишились безкарними, хоча у соцмережах містяться гігабайти відео, де видно обличчя грабіжників та їхню здобич.А потім Херсон окупували. У місті з’явилися солдати, які не гребували нічим, просто вивозили чуже майно. 

За визначенням, мародерство – це злочинна діяльність, пов’язана з розкраданням майна в умовах війни, стихійного лиха чи інших кризових ситуацій. Мародери – це особи, які займаються цими злочинами, користуючись безладом, відсутністю контролю або ослабленням влади.

Під час тимчасової окупації Херсона мародерство було частиною дій російських військових та колаборантів. Вони викрадали майно підприємств, лікарень, шкіл, державних установ, музейних колекцій, вивозили обладнання, сільськогосподарську техніку, транспорт (згадайте, як на лівий берег був повністю переміщений парк швидких допомог). Також окупанти грабували житлові будинки, квартири, магазини.

Ці дії були масштабними, систематичними та мали на меті як збагачення конкретних осіб, так і знищення цілого міста.

Зараз ми знову повернулись до побутового мародерства, На промисел виходять місцеві – наші сусіди по вулиці чи навіть по сходовій клітці. Це ганебна сторінка в історії міста… Чи зможемо ми її швидко перегорнути, доки Херсон знаходиться у червоній зоні? Чи зможуть влада та правоохоронці знайти дієвий метод протидії?

Дарина Лапіна, Гривна​
Головна світлина зі сторінки Альони Маляренко у Фейсбук.