Тут буде голий степ: Сіленков пропонує розділити Херсонщину між сусідніми областями

Біля 70% території Херсонської області знаходиться в окупації. Але обласна військова адміністрація уже вимагає від керівників міських, селищних і сільських адміністрацій плани відновлення громад після закінчення бойових дій. Які перспективи Херсонщини на відновлення, NovaKahovka.City розпитала у колишнього губернатора області (2005-2010 роки), кандидата економічних наук Бориса Сіленкова.

Борисе Віталійовичу, ви вже писали про те, що після війни Херсонщина буде депресивним регіоном. Чому ви в цьому впевнені?
Що таке статус депресивності? Депресивність території визначається Міністерством економіки. Для цього є формула розрахунку. Херсонщина і до війни за цими розрахунками була депресивною територією. І це не образливий епітет, а один із чинників оцінки розвитку регіону.

А за моїми оцінками, після війни Херсонська область уже буде в статусі злиднів. Це коли рівень життя нижче прожиткового мінімуму. Для України за визначенням ООН прожитковий мінімум — це сукупний місячний дохід на одну людину в розмірі 50 доларів. Тобто, така сума потрібна для задоволення мінімуму матеріальних і духовних потреб. А на Херсонщині після перемоги сукупний дохід буде до 40 доларів. Це уже рівень злиднів.
У цьому випадку треба приймати нестандартні рішення, які не вкладаються у класичні критерії розвитку громад і регіонів.

А як Нова Каховка? Вона все-таки була більш розвинена, ніж сільські громади.
Ніхто не хоче казати правду, як формувався останніми роками бюджет міста. Найбільшим його сегментом був податок на доходи фізичних осіб із військовослужбовців 57-ої бригади. Також суттєво наповнювали міську казну такі підприємства як Каховська ГЕС, Херсонські магістральні енергосистеми. Далі йшла бюджетна сфера та інші компанії і фірми.

Після війни військова частина навряд чи дислокуватиметься в Новій Каховці. Каховська ГЕС зруйнована, ХМЕМ не буде генерувати такої кількості електроенергії, виноробне господарство Князя Трубецького і коньячний завод “Таврія” розграбовані. У заводу “Укргідромех” власником був росіянин, підприємство підлягає націоналізації. Те саме буде з електромашем і хлібозаводом.

Зараз навіть важко сказати, які підприємства реального сектору економіки можуть відразу запрацювати. Я не бачу в місті суб'єкта економіки, який щось вироблятиме.
А середній і малий бізнес?
Знову ж таки: за канонами макроекономіки, малий і середній бізнес — це сфера обслуговування. Кав'ярні, перукарні тощо додадуть якийсь плюс, але вони не сформують такий бюджет Нової Каховки, який був до війни.

Будь-які країни, регіони, громади розвиваються тільки за рахунок реального сектора економіки, тобто виробництва продукції.
Якщо у Новій Каховці будуть суб'єкти, які вироблятимуть електроенергію, продукцію машинобудування, підприємства переробної сфери, тоді буде зрозуміло, на чому ґрунтуватиметься розвиток економіки міста.

Комунальні та газорозподільчі і енергорозподільчі підприємства — це сфера послуг. А потрібно виробництво. Я не бачу наразі виробництва ні в Херсоні, ні в Новій Каховці.

Шо в такій ситуації має робити влада міста і області: апелювати до уряду, розробляти план розвитку реального сектора, шукати інвесторів?
Я єдиний в області маю перший ранг державного службовця. У вересні на публічній зустрічі вручив свій проєкт постанови Кабінету міністрів із 26 пунктів по стабілізації ситуації на Херсонщині начальнику обласної військової адміністрації Олександру Прокудіну. Поки що влада ніяк не зреагувала на це.

Тобто, після війни наш регіон чекають великі випробування?
Якщо відверто, я не бачу перспективи цього краю. Це буде голий степ.

А якщо залучити міжнародну допомогу, якісь грантові програми...
Я двічі був у якості спікера на презентаціях різних платформ і можливих реформ після закінчення воєнного стану. Пояснював модераторам, що у світі є відповіді на будь-які питання. Світ пережив корейську війну, де було зруйновано 60% ВВП країни, югославський конфлікт у центрі Європи, який тривав 10 років, арабські конфлікти з “Бурею в пустелі” та багато іншого. Тобто, уже накопичений досвід того, як різні країни виходили із військових конфліктів і відновлювалися. Є чимало позитивних прикладів, що треба робити.

Якщо навіть пофанатазувати, що 300 мільярдів доларів російського капіталу, які є у США, будуть передані Україні, то будь-який прем'єр передовсім відновлюватиме індустріально-промислові центри — Дніпропетровську, Харківську, Запорізьку, Київську області тощо. Тобто, ті регіони, які дадуть економічний поштовх для стабілізації держави.

Аграрна Херсонщина є як територія, але у ВВП країни її частка становить всього 1,6 відсотка. Якщо навіть після війни влити в неї 100 мільярдів, вона не дасть стабілізаційних чинників. У найближчі 10 років після перемоги будуть відновлюватися ті центри, які стануть стабілізаційними для держави. Це класика — так піднімалися всі країни після війни.

А конкретні розрахунки у вас є?
Так, я подаю у різні інстанції чимало своїх розрахунків і бачення потенціалу нашого краю. Можливо, їх читають. Але в роботу поки що не беруть. Я багато разів казав різним політикам: зупиніть популізм. Двічі просив владу зібрати голів місцевих військових адміністрацій. Мені потрібно 15 хвилин, щоб дати дуже просту інформацію.

Будь-які зміни, які нас чекають, мають бути прив'язані до людини, а не до території. Нарешті тиждень тому Міністерство інфраструктури прийняло принципи формування стратегії розвитку до 2028 року. На першому місці в будь-якій стратегії має бути людський капітал. Основа будь-якого розвитку — трудовий ресурс. Якщо у громадах буде нестача працездатних людей, то про жоден розвиток говорити не варто.

Наприклад, на сьогодні в Бериславі 8 тисяч пенсіонерів і громадян, які потребують соціального захисту. Тож для нормального розвитку міста в ньому повинно бути 24 тисячі працездатних людей. Якщо такої чисельності нема, то перспектив у такої громади не буде.Чому, скажімо, в Німеччині такий високий рівень життя. Бо на її території проживає понад 80 мільйонів людей. Площа України — майже удвічі більша, але у нас сьогодні рахують приблизно 32 мільйони. То звідки візьмуться трудові ресурси?

Тому я кажу відверто: Херсонщина будо просто степом. Каховське море було джерелом життя. Його у найближчі 10 років не буде. Сьогодні у степових районах бурять свердловини. Але там солончаки. Тому ставлять біля свердловин станції очистки води. Я вже не кажу про бюджетну складову, бо за все це треба буде платити, адже держава виділила на це 62 мільйони.

Але люди не будуть жити в степах, де нема доріг, води, шкіл, дитячих садків. На правобережжі області зруйновано 22 тисячі будинків.
Той же Берислав уже зруйнований на третину. Іще кілька таких місяців війни — і у нього не буде перспектив. Бериславський машзавод розгромлений. Така ж доля хлібозаводу, елеватора тощо. Де адмінбудівлі, школи, будинки культури, училища, будівля поліції? У руїнах.
Я ставлю питання різним експертам, які складають плани відновлення: звідки ви будете все написане моделювати? Мовчать, бо нема чого сказати. Відбуваються загальною фразою: “Ми все відбудуємо”.

Шановні, Херсонщина розбудовувалася 200 років — по цеглині. А ви збираєтеся за 5 років все відновити? За рахунок яких джерел і потенціалу? У реальності все дуже-дуже складно.
А ви бачите вихід?
Коли регіон переходить у статус злиднів, то треба приймати нестандартні рішення. Варто було б розробити проєкт нового адміністративно-територіального устрою з наступними змінами в Конституції. Можливий варіант: розділити територію Херсонщини між Миколаївською, Запорізькою і Дніпропетровською областями.

Каховське море давало можливість зрошувати 260 тисяч гектарів. В основному, на лівобережній частині області. Його вже не буде. А тут — суглинок і солончак. Без зрошення — це просто степ. Жодних врожаїв не буде, бо кліматичні умови за останні десятиліття суттєво змінилися. Для того, щоб обробляти богарі при таких температурах, аграрії мають використовувати зовсім інші технології.

Тож становище Херсонщини дуже складне. Уряд і влада області замовчують цю ситуацію, але вона реально критична. Якби я був прем'єром, то ініціював би розділ області на три частини і приєднання до сусідніх областей.

Олександр Гунько
NovakahovkaCity