Турбуватись про окупантів на Херсонщині змушують поневолених

Традиційна для окупантів «схема» реалізується нині на окупованій частині Херсонщини, де турботу про російських військових переклали на плечі українців, яких вони окупували. І якщо колаборанти роблять це з радістю (принаймні, на показ), то основній масі населення це робити, м’яко кажучи, неприємно.

У Генічеському ПТУ № 27, наприклад, яке у окупантів називається «Генічеським коледжем сфери обслуговування» колаборантка Поліна Кушакевич провела для учнів «майстер-клас» з виготовлення окопних свічок і сухих душів для окупантів. «Найголовніше у цьому заході – це виховання причетності до процесів, які відбуваються у країні», – написали окупаційні «Новости Херсонщины».

В окупованій Чаплинці окопні свічки для окупантів з 2 гаубичної батареї 28 полку росармії змусили робити студентів аграрного технікуму.

«У бліндажах зараз дуже вогко, – розповів один з окупантів «єдиноросам», які передавали зроблене дітьми. – А хлопці з допомогою таких свічок і їсти готують і опалюють бліндажі».

В окупованому «Альошкінському муніципальному окрузі» окупанти змусили дітей, як повідомила окупаційна адміністрація, «усвідомити, що їх маленькі, але важливі дії можуть приносити світло і тепло у життя тих, хто захищає нашу країну». Під керівництвом колаборантів діти теж робили окопні свічки.

В окупованій Круглоозерці Голопристанського «муніципального округу» окупаційний директор центру культури і дозвілля Олександр Гулеватий разом зі школярами «виготовили більше 20 окопних свічок, які будуть передані на передову».

Більше 25 таких свічок діти під керівництвом колаборантки Анни Володимирівни, яка «засоромилась» назвати пропагандистам своє прізвище і сфотографуватись, виготовили в окупаційному центрі культури і дозвілля у Рубанівці Великолепетиського «муніципального округу».

В окупованій Малокаховці колаборант Роман Назаров кличе земляків, яких окупанти залишили без світла і води, у «територіальне управління», де все це є, але потрібно плести маскувальні сітки для окупантів. Відгукнулись поки що одиниці.

Богдан СТРАЖАК, Новий день