«Це механізм знищення мережі шкіл». Освітян Херсонщини обурила нова ініціатива Міносвіти

Не встигла відшуміти резонансна  історія з призупиненням трудових відносин з вчителями і іншими бюджетниками, які залишаються на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), як міністерство освіти і науки України підготувало нові зміни, які в першу чергу торкнуться учнів з окупованих і прифронтових областей. Про це йдеться у проєкті нового наказу Міносвіти «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні».  

Ці наміри обурили освітян Херсонщини, які направляють звернення до державних органів влади. Звернення до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з вимогою відкликати проєкт нового наказу Міносвіти і відмовитись від практики призупинення трудових відносин з вчителями на ТОТ відправила й Асоціація міст України.

Що пропонує Міносвіти?

У проєкті вказаного наказу МОН вказано, що заклади загальної середньої освіти зможуть здійснювати освітній процес за очною (денною) або змішаною формами за умови наявності захисної споруди цивільного захисту у будівлі закладу освіти або на відстані не більше ніж 500 метрів. Самі ж заклади освіти повинні мати достатню матеріально-технічну базу. 

У прифронтових та прикордонних з РФ областях для здійснення навчання за очною формою із застосуванням змішаної, крім наявності укриття, потрібні будуть відповідні рішення ради оборони області або керівника обласної військової адміністрації та педагогічного колективу. 

Учні мають навчатися за очною (денною) та/або змішаною формою у закладах загальної середньої освіти за місцем фактичного проживання.
Заклади, які не відповідають цим вимогам, можуть працювати навчання за дистанційною формою. Мінімальна наповненість дистанційних класів має становити 20 учнів, максимальна – 30. Вказані умови  стосуються учнів з підконтрольних уряду Україні територій і тих, хто перебуває за кордоном внаслідок повномасштабної агресії РФ. 
Діти, які залишаються на ТОТ, зможуть продовжити навчання виключно за екстернатною, сімейною формами здобуття загальної середньої освіти. Такі учні при визначенні наповнюваності дистанційних класів не будуть враховуватися.

Діяльність закладів освіти, що не відповідають вказаним вимогам безпеки має бути призупинена, а їхнє майно передане на відповідальне зберігання юридичим особам, визначеним їхніми засновниками або відповідними органами влади. 

Міносвіти також зобов’яже заклади загальної середньої освіти вносити додаткові дані до електронної системи управління освітою АІКОМ і щотижнево їх оновлювати, що вплине на розрахунок обсягу освітньої субвенції. 

Сам наказ має набрати чинності з дня його офіційного опублікування та діятиме протягом строку воєнного стану в Україні.

«Головна мета – не допомогти дітям, а зекономити бюджетні гроші»

Як порахували в одній з громад Генічеського району Херсонщини, після запровадження запропонованих Міносвіти змін у ній залишиться лише 16 учнів з 3 353 – саме стільки їх було перед початком великої війни. 

«У нашій громаді працювало 26 закладів загальної середньої освіти, 467 педагогічних працівників. Через окупацію тепер у нас працює лише один комунальний заклад – ліцей №1, у ньому навчається 220 дітей. Він працює дистанційно, бо переважна більшість дітей перебувають на ТОТ і за кордоном. Уже нині наш кадровий потенціал зменшився до 87 працівників. Однак впровадження наказу Міносвіти може унеможливити дистанційну форму навчання для наших категорій дітей, що призведе до втрати учнів і, відповідно, до втрати фінансування з державного бюджету і закриття шкіл. А це в свою чергу призведе до звільнення вчителів і до ускладнення відновлення навчального процесу після звільнення нашої громади», – пояснили представники громади Генічеського району.
З ними згодні в Асоціації міст України. Там переконані, що в разі втілення запропонованих Міносвіти змін буде запущений механізм знищення всієї мережі закладів загальної середньої освіти у прифронтових регіонах та звільнення переважної більшості освітян.
 
«Попри те, що наказ Міносвіти ще не набрав чинності, на різноманітних нарадах уже розповідають про вказані у ньому зміни і попереджають, що вони є невідворотними та ось-ось почнуть діяти. Головна мета цих змін – не допомогти дітям, не підтримати вчителів, а лише зекономити бюджетні гроші», – пояснив ЦЖР Михайло Гончар, експерт з питань освіти Асоціації міст України.

За його словами, запропоновані зміни торкнуться дітей не лише з ТОТ, а й з прифронтових територій. Далеко не всі навчальні заклади з обох берегів Херсонщини та інших прифронтових і окупованих областей зможуть виконати нові вимоги. А ті діти, які перебувають за кордоном, зможуть навчатися дистанційно лише в окремо визначених школах.

«Тож вижити зможуть одиниці шкіл», – переконаний Михайло Гончар.
Опитані ЦЖР вчителі з тимчасово окупованої Херсонщини вважають недоречним закриття – або навіть призупинення роботи – шкіл, які змогли налагодити дистанційну роботу.

«Як бути з дітьми, які жодного дня не ходили до російської школи і для яких можливість спілкування з однокласниками і вчителями як ковток свіжого повітря? Як їх можна залишити без дистанційного навчання? І це на тлі заяв про ймовірне переведення українських шкіл на дистанційку через проблеми в енергетиці! Екстернатна ж форма навчання ніколи не замінить дистанційку, бо діти просто не зможуть отримувати нормальні знання», – сказали наші співрозмовники.

В тому, що дії Міносвіти можуть призвести до знищення освітньої галузі в їх громаді, впевнені й освітяни Нової Каховки. 
«Останній 2023/2024 навчальний рік дистанційно закінчили 4 318 учнів закладів загальної середньої освіти Новокаховської міської ради, серед них – 224 першокласники і 221 випускник. За значні досягнення у навчанні 20 з них отримали золоті медалі, а ще два – срібні. Для наших учнів надзвичайно важливою є можливість «живого» онлайн-спілкування з однокласниками, вчителями, друзями, а індивідуальна – сімейна чи екстернатна – форма навчання позбавить їх такої змоги». 

Це цитата зі звернення директорів навчальних закладів Новокаховської громади до Дениса Шмигаля, прем’єр-міністра України, Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, Валерія Брусенського, начальника Новокаховської міської військової адміністрації.
Висновки освітян невтішні: наміри Міносвіти можуть спричинити звільнення переважної більшості вчителів і їхню інтеграцію в інших громадах. А значить, відновити роботу шкіл після деокупації буде значно важче.

«Вимоги Міносвіти спричинять розірвання крихких зв’язків з людьми, які ще не втратили віру в Перемогу України і надію на звільнення тимчасово окупованої лівобережної Херсонщини», – так завершують своє звернення освітяни з Нової Каховки.

На фото зверху: випускний у бериславському ліцеї, червень 2024 року. Фото: Бериславська міська рада