Лента новостей
Общество
Школам Херсонщини не вистачає понад 5 тис. вчителів: результати всеукраїнського дослідження
Школам Херсонщини не вистачає понад 5 тис. вчителів: результати всеукраїнського дослідження
Понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року: Освіторія презентувала масштабне дослідженняНестача вчителів — загальносвітовий тренд, який в Україні посилюється впливом повномасштабної війни. Громадська спілка «Освіторія» та дослідницька агенція FAMA провели масштабне дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал», щоб оцінити поточний стан вчительства та спрогнозувати потребу у вчителях до 2030 року. Освіторія, яка вже понад 10 років системно навчає вчителів і допомагає державі впроваджувати реформи в освіті та долати освітні втрати, переконана, що отримані результати дозволять полісмейкерам ефективніше планувати, спираючись на актуальні дані.
Дослідження тривало понад рік, для нього залучили понад 10 000 вчителів та студентів педагогічних спеціальностей. Серед ключових знахідок — вчителів дедалі меншає і в містах, і в селах. Із початком повномасштабного вторгнення учительський склад скоротився на 12%, тобто майже 40 тисяч вчителів. Існує значний розрив між учителями гуманітарних і технічних напрямків — останніх менше у півтора рази.
Зокрема, вже станом на 2024 рік Херсонщині бракує близько 600 вчителів молодших класів та 5 тис. вчителів-предметників за розрахунками, але кадрові потреби до 2030 року лише зростатимуть.
Окрім того, вчителі стають старшими. Середній вік українських педагогів становить 45 років, а понад 30% вчительського складу — педагоги передпенсійного та пенсійного віку. Більшість педагогів — жінки (86%).
«З професії стрімко вимиваються молоді вчителі до 30 років — за останні роки їх кількість зменшилась більш ніж в 1,6 разів! З 2018 по 2023 рік ми втратили 15 тисяч молодих людей, яких не змогли замінити» — коментує засновниця Освіторії Зоя Литвин.
Понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року. І тільки трохи більше половини студентів педагогічних спеціальностей планують працювати вчителем у школі найближчими роками. Варто зазначити, що через низький престиж професії протягом останніх 6 років середній вступний бал на педагогічні спеціальності знижувався.
Математичне моделювання показало: навіть за наповнення класів відповідно до норм законодавства, до 2030 року прогнозований брак вчителів ймовірно складатиме 108 тисяч педагогів, але ця цифра може бути значно більшою.
Тільки 47% вчителів задоволені своєю роботою, а абсолютна більшість педагогів — 80% — вважають, що суспільство не цінує їхню працю. При цьому, вчителі переважно вдоволені стосунками із учнями, колегами та батьками, а головними демотиваторами називають бюрократію, низьку заробітну плату та велике навантаження. Лише 12% задоволені рівнем заробітної плати, а 94% висловились за скорочення бюрократичного навантаження як головного мотиватору.
Учителі продемонстрували високий запит на вдосконалення знань. Найпопулярніші — англійська мова (73%), цифрові навички та запити пов'язані з війною: перша домедична допомога, правила поведінки в надзвичайних ситуаціях та ментальне здоров’я. Окрім того, 43% вчителів визнають, що потребують додаткових знань з української мови, водночас дев'ять із десяти — уникають російської мови, навіть якщо необхідно точніше пояснити матеріал.
«Це дослідження — запрошення всіх освітніх стейкхолдерів до діалогу та до дій на основі реальних даних. Вберегти нашу освіту від занепаду можна лише одним шляхом — через створення умов для вчителів, бо без них жодна освітня реформа чи стратегія не спрацює», — каже Зоя Литвин.
«По перше, бюрократичне навантаження, яке відволікає від суті професії — навчати дітей — має піти. Це не потребує додаткових вливань коштів, але значно розвантажить вчителя! Звичайно, мають бути достойні зарплати. Але молодь відлякує не тільки низька платня — а низький престиж та неготовність до реальної роботи в школі. Шоку введення в професію, який молоді педагоги відчувають у перший рік, могла б запобігти адекватна підготовка із акцентом на практику, як це працює в таких освітніх супер державах як Фінляндія. Педагогічна освіта має йти в ногу з освітніми реформами. Кадровий потенціал у нас є, головна задача — не втратити його!» — підсумовує Литвин.
Литвин та її команда презентували дослідження 13 листопада 2024 року серед широкого кола полісмейкерів в галузі освіти, освітніх експертів та управлінців. До обговорення долучились екс-міністерка освіти та науки України Лілія Гриневич, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, найкращий вчитель України та один із топ-10 вчителів планети за версією Global Teacher Prize, учитель та виконавчий директор Освітньої фундації «МрійДій» Артур Пройдаков та інші.
Доступний запис онлайн-трансляції.
Дослідження також містить аналіз педагогічної когорти, її мотиваторів, потреб у навчанні, ставленні до реформи НУШ, та прогнози щодо кадрових потреб. Ознайомитись із ключовими цифрами на дашборді Power BI та завантажити звіт можна за посиланням.
Інформаційна довідка
Громадська спілка “Освіторія” понад 10 років системно розиває освіту в Україні і є ключовим партнером держави у впровадженні освітніх реформ та подоланні освітніх втрат. Ключові напрямки діяльності спілки —створення інноваційних шкіл та продуктів для початкової та середньої школи, навчання вчителів та надання дітям рівного доступу до якісної освіти.
Дослідницька агенція Fama розробляє дослідницькі рішення у сфері публічного врядування, бізнесу та політики, реалізовує масштабні міждисциплінарні комплексні дослідження спільно з українськими та міжнародними партнерами. Агенція є серед десяти національних компаній, акредитованих Соціологічною Асоціацією України (САУ).
Популярные статьи сейчас
Смотреть все
В Херсоне на Острове наркоман зарезал пожилую херсонку и выбросился с 8-го этажа
На межі Миколаївщини та Херсонщини росіяни кидають техніку
У Херсоні чутно вибухи – ЗМІ
ШАНОВНІ ЖИТЕЛІ ХЕРСОНЩИНИ!
Арестович заявив, що на Херсонщині вночі було знищено значну кількість техніки противника
В Станіславі поховали українських воїнів, котрі загинули в боях за Херсонщину
Читайте также:
Читают
/
Обсуждают
С 1 ноября Нацбанк выводит из обращения купюры номиналом 50 и 200 гривен
В Нацбанке сообщили, что с 1 ноября 2024 года начнется вывод из обращения сразу двух видов купюр. Какие гривны украинцам следует обменять? Национальный банк Украины продолжает заменять купюры старого...
Яке сьогодні, 20 жовтня, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
Сьогодні, 20 жовтня, День працівників харчової промисловості в Україні. Віряни вшановують пам'ять святого великомученика Артемія. До Нового року залишилося 72 дні.20 жовтня 2024 року — неділя. 970-й д...
Как выбрать идеальные серьги с бриллиантами: от огранки до стиля
Бриллиантовые ювелирные изделия считаются воплощением элегантности, роскоши и женственности. Многие такие драгоценности относятся к ювелирной классике и даже базовым украшениям. Например, элегантные б...
Окупант родом з України розповів, наскільки її ненавидить
Голова окупаційної адміністрації Каланчацького «муніципального округу» Петро Мустіянович заявив пропагандистському агентству «РИА «Новости» про те, що «в українців немає громадянської свідомості на ві...
На Херсонщине регистрируют сельхозтехники вдвое больше, чем снимают с учета
Специалисты сектора регистрации сельскохозяйственной техники Главного управления Госпродпотребслужбы в Херсонской области за 9 месяцев 2024 года зарегистрировали 193 единицы сельскохозяйственной и дру...
Деньги за регистрацию в казино: как получить и вывести?
Бонусы в онлайн-казино – это стандартный метод поощрения новичков и регулярных посетителей. Поэтому деньги за регистрацию можно найти практически в любом заведении. Отличается они размером, условиями...
Топові об’єкти нерухомості та майнові комплекси: кому дісталися вкрадені на Херсонщині активи
Vodafone, "Епіцентр", "Чумак" та інші. Розслідувачі дослідили, кому російські окупанти передали вкрадені на Херсонщині активи.Сорок п’ять ласих об’єктів нерухомості і майнових комплексів захоплені і п...
Українці стали економити на їжі: найбільш розпачлива статистика серед літніх людей
Українці стали більше заощаджувати на їжі. Менше грошей на їжу вони не витрачають, але якість та обсяг харчування стали нижчими. Найбільше ця тенденція простежується у середовищі літніх людей – передп...