Що криється за звітами, або Ремонт укриттів по-херсонськи

Міська влада регулярно звітує в соцмережах про облаштування в багатоквартирних будинках Херсона найпростіших укриттів, де люди можуть перечекати обстріли. Однак за втішними картинками звітів іноді приховуються недоробки й низька якість ремонтних робіт. Журналісти Вгору побували в одному з проблемних укриттів і поспілкувалися з мешканцями.

Дірява гофра, іржава труба…

В одному з багатоквартирних будинків Центрального району ще влітку за бюджетні кошти відремонтували підвальне приміщення, яке за радянських часів проєктували як бомбосховище. Комісія, до якої долучилися представники влади та співробітники ДСНС, роботи прийняла.

На незадовільний стан укриття нам поскаржилися мешканці будинку, які щодня рятуються там від обстрілів. Вони кілька разів зверталися з проханням усунути в сховищі купу недоробок до начальника відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради Олександра Горіна, який контролював ремонт. Від першого звернення минуло вже кілька місяців, але нічого не змінилося.

До речі, цей будинок розташований неподалік від берегової зони й інтенсивно обстрілюється росіянами з лівого берега. І хоча в будинку зараз мешкає лише близько 10 містян, більшість із них час від часу змушені рятуватися в підвалі. А подружжя Тетяна та Олег після прильоту на прибудинкову територію взагалі перебралися туди жити. Ремонтні роботи в сховищі проводили, можна сказати, в них на очах.

Тетяна визнає, що після ремонту приміщення стало кращим, адже раніше його заповнювало будівельне сміття. Однак вони з чоловіком відзначають: все робилося так сяк. В одній з кімнат одразу після ремонту завалилася стеля. Правда, майстри її укріпили, і принаймні поки вона тримається. Але в деяких місцях по стінах побігли тріщини. Олега найбільше вразила дірява гофра нещодавно встановленого в укритті унітаза, з якої підтікала вода. Олег, намацавши купу дірок на гофрі, дійшов висновку: так зноситися за пару місяців вона не могла, вочевидь була вже не нова.

Щоб вона до такого стану дійшла, треба ходити в туалет гравієм, – намагається жартувати Олег, хоча йому не до сміху.

Він замінив гофру, витративши власні гроші. Бо й на суттєвіші скарги мешканців ніхто з представників влади не зважав. Скажімо, в одній з кімнат підвалу труба опалення у двох місцях проржавіла. Робітники це бачили, але міняти її не стали. Мовляв, вона веде до кафе і щось робити з нею проблематично. Натомість обіцяли ізолювати проблемні місця якимись сучасними матеріалами. Запевняли, підтікати не буде.
Обіцяли, – констатує мешканка будинку Ксенія Михайлівна, яка провела для нас екскурсію укриттям.

Цих обіцянок, за її словами, ніхто не дотримався. Відколи до будинку дали тепло, труба, зрозуміло, почала протікати. Мешканці примотали до неї мотузки, щоб гаряча вода стікала по них у відро, а не заливала підлогу. Але ж будь-якої миті трубу може прорвати.

Відремонтувати чи замінити трубу наймані міською владою робітники не спромоглися, зате встановили в укритті сучасні двері з сигналізацією. За задумом, під час повітряної тривоги ці “розумні” двері мали відчинятися автоматично, однак у підвалі доступу до зв’язку нема, і сигналізація через це не спрацьовує. Довелося її вимкнути. Кому були потрібні такі “розумні”, двері мешканці не розуміють. Адже в іншому під’їзді, де розташований другий вхід до укриття, дверей з під'їзду взагалі нема. Їх вибило під час одного з обстрілів, а ті, що ведуть до укриття, не зачиняються. На пропозицію перенести “розумні” двері туди, мешканцям відповіли: цього не дозволяють технічні умови. Так все й залишилося, з одного боку майже бункер – а з іншого вітер свище.

Не телефонуйте пану Мрочку, бо він дуже зайнятий

А ось що розповіла журналістам пані Ірина, яка ініціювала проведення ремонту в сховищі. За її словами, вона близько пів року оббивала пороги військової адміністрації з проханням впорядкувати підвал, який був спроєктований як бомбосховище. Дім збудували в повоєнні 50-ті роки. Та її заяву не хотіли приймати, бо вона не зареєстрована в цьому будинку й лише винаймає там житло. Достукатися до влади вдалося лише через звернення в соціальних мережах, привернувши увагу спільноти. Ремонт розпочався влітку й тривав близько трьох місяців. Після його завершення представники влади пообіцяли, що реагуватимуть на кожне звернення мешканців, й усуватимуть можливі недоліки чи несправності.

Зазвичай, до нас приходив Горін. Він казав, не телефонуйте пану Мрочку, він дуже зайнятий. Я буду приходити й виправляти ці помилки. Та ніхто нічого не робить. Як ремонт завершили наприкінці літа, так про все й забули, – розповідає Ірина.

Вона підтверджує скарги інших мешканців і згадує ще про погану вентиляцію – у підвалі дуже вогко. Люди вимушені використовувати обігрівачі, щоб просушувати вологу постіль, що пахне цвіллю.

Ми намагалися розібратися в ситуації, з 12 лютого кілька разів телефонували Олександру Горіну, з проханням дати коментар про стан укриття за вказаною адресою. Однак він спочатку відказував, що в нього конференція, мовляв, телефонуйте завтра, а потім не відповідав на дзвінки. Щоб все ж таки дізнатися, чи планують усувати недоробки й коли саме мешканцям чекати на майстрів, надішлемо Олександру Горіну офіційний запит.

Так хто ж відповідальний?

Цікаво, за висновками колеги з іншого видання – журналіста-розслідувача Петра Коберника, який ще восени досліджував тему ремонтів укриттів у Херсоні, пан Горін підписував договори з підставними особами, а ремонтні роботи виконували інші люди.

Наводимо фрагмент публікації з сайту Центру Журналістських Розслідувань за 11 листопада 2023 року:

Наприклад, договір на ремонт в одному з укриттів пан Горін підписав із фізособою-підприємцем Юрченко Наталією Павлівною із Броварів. Вона зареєструвалась як ФОП буквально за місяць до отримання трьох підрядів у Херсоні на загальну суму в майже 6 мільйонів гривень. Водночас пані Наталя шукала роботу на Work.ua. Засумнівавшись у її спроможності ремонтувати три укриття за власний кошт, – адже аванси не передбачені договором, – ми їй зателефонували. Однак у відповідь почули, що вона ремонтами не займається – передала підряди своїй сестрі. Сестру Наталі Юрченко ми також знайшли, однак вона зазначила, що про ремонти херсонських підвалів вона дізналася від нас.

І хоча мешканці цього будинку, як і герої нашої статті, загалом задоволені тим, що укриття відремонтовано, факт залишається фактом: незрозуміло хто відповідає за виконані роботи, а витрачені за звітами суми найімовірніше мають мало спільного з реальними витратами.