Розділив життя на “до” і “після”: 12 фактів про те, як коронавірус змінив життя українців

Мені не дуже подобається фраза "життя ніколи не буде колишнім", що застосовується до карантину. Тому що і без всякого карантину наше життя кожен день і кожну годину стає іншим: ми стаємо старше, переживаємо новий досвід, отримуємо нові знання, заводимо нові знайомства, зміцнюємо або руйнуємо старі зв'язки. Але в той же час не можна заперечувати, що карантин дійсно змінив не тільки звичний уклад життя, але і нас самих. Про негативні сторони (самоізоляція, обмеження свободи пересування, закриття кордонів, банкрутство бізнесів, зростання безробіття і т.д.) було сказано чимало, але, як і в будь-якій іншій події, тут є й інша сторона.

І ця стаття про те, чого навчив нас карантин.

1. Поважати особистий простір

Я ставлюся до людей, для яких важливий особистий простір. Не люблю, коли при спілкуванні співрозмовник підходить занадто близько і буквально дихає мені в обличчя, насилу переношу, коли, наприклад, в черзі супермаркету наступний покупець напирає на мене візком, і вкрай рідко торкаюся людей, якщо вони не є моїми найближчими родичами.

Головне правило карантину — дистанціюватися один від одного – якщо і не навчило людей поважати особистий простір інших, то, принаймні, змусило їх дотримуватися дистанції. І життя тих, кого спілкування "ніс до носа" дратує, стала набагато комфортніше.

2. Мити руки

У багатьох цей пункт викличе сміх — не такі вже ми адепти антисанітарії, щоб змусити нас мити руки могла тільки епідемія.

Більшість з нас і до коронавірусу мили руки після вулиці, після відвідування санвузла, перед їжею. Але давайте будемо відверті і відповімо на питання: а як часто ви мили руки після того, як розклали покупки з магазинів? Або, наприклад, після того, як торкалися до грошей?

Друге питання — як ми руки мили. За статистикою, людина в середньому миє руки 5-6 секунд, а ВООЗ, виявляється, рекомендує не менше 20-ти. Що теж для багатьох стало якимось відкриттям.

Так що, як би там не було, а з гігієною практично в кожній родині ситуація за останні місяці значно покращилася.

3. Протирати гаджети

Кілька років тому з'явилося чергове дослідження, яке багато ЗМІ передрукували з шокуючими заголовками: мовляв, на наших смартфонах мікробів більше, ніж на обідках унітазів! І що ж? Посміялися і забули.

Коронавірус змусив заново переглянути своє ставлення до регулярного очищення гаджетів: знаю не з чуток, що сьогодні багато, прийшовши з вулиці, обробляють антисептиком не тільки руки, але і телефони. І це правильно!

4. Користуватися банківськими картами

Коронавірусу вдалося те, що досі не вдавалося ні уряду, ні банківській системі – відучити українців від готівки. Як ми вже писали раніше, на карантині українці стали в 2,5 рази менше користуватися банківськими касами і знімати готівку в банкоматах.

Тільки за місяць карантину обсяг оплат картками продуктів виріс в 1,8 рази. Якщо на початку березня українці оплачували їжу картами на 285 млн грн на день, то через місяць безготівкою оплачувалося більш ніж на 504 млн грн на добу.

5. Готувати

Нещодавно почула фразу про те, що карантин повернув чоловіків на дивани, а жінок – на кухню. Судячи з мого досвіду і досвіду моїх друзів і знайомих, це вірно лише частково.

Отже, головне: карантин змусив нас готувати частіше і різноманітніше. У кожної господині є набір з пари десятків звичних страв, які вона по черзі готує. Але для багатьох значно розширилися ці горизонти, оскільки кухня стала не тільки місцем "відбування трудової повинності після роботи", а й місцем творчості, експериментів, самовираження і, нарешті, глибокого задоволення.

Другий момент стосується того, що багатьом на кухні стали допомагати чоловіки. Одні, як виявилося, і самі непогано готують, а інші виконують посильну роботу – труть на тертці або ріжуть овочі, миють посуд і навіть замішують тісто, якщо їм покласти в миску всі інгредієнти.

6. Планувати

З переходом на дистанційну роботу співробітники зіткнулися з двома протилежними проблемами. У той час, коли одні далеко від офісу ніяк не могли змусити себе налаштуватися на роботу, інші виявили, що робота в домашніх умовах нескінченна, оскільки "піти з роботи" неможливо.

Зрештою й ті, й інші прийшли до одного висновку: без планів на день не обійтися. І за два місяці ми так навчилися раціонально розподіляти свій час, планувати, ділити справи на термінові і нетермінові, виділяти час на відпочинок і спілкування з близькими.

7. Виносити сміття на вулицю

У нашому під'їзді винести сміття на вулицю для багатьох було непосильним завданням. Скільки разів ініціативна група збирала підписи за закриття сміттєпроводу, та так і не назбирала. А з початком карантину хтось із сусідів і зовсім почав залишати кришку сміттєпроводу відкритою (мабуть, з тих міркувань, щоб її зайвий раз не торкатися руками), при цьому нітрохи не турбуючись, що це стало джерелом моторошного запаху на поверсі, не кажучи вже про загрозу появи щурів.

На щастя, сміттєпроводи в наших будинках заварили за рішенням місцевої влади, і залишається тільки сподіватися, що така ситуація збережеться і після карантину. Тим більше, що багато хто на своєму досвіді переконалися: немає нічого складного, щоб спустити сміттєвий пакет вниз і кинути його в бак.

8. Підтримувати порядок

Докарантинне життя — просто вир нескінченних подій: робота, спорт, зустрічі, свята, насичені вихідні, подорожі. Додому багато хто приходив тільки ночувати, а відносний порядок в будинку якщо і був, то поверхневий.

Карантин для багатьох виявився часом для того, щоб навести справжній порядок у своєму маленькому світі: розібрати речі, роздати або викинути непотрібне, очистити полиці і шафи. За минулі два місяці з цим вже впоралися всі, хто хотіли, а тепер все, що залишилося – це із задоволенням і без особливого клопоту цей порядок підтримувати.

9. Фільтрувати інформацію

Хронічні "шокові новини" призвели до того, що на карантині у багатьох нарешті з'явилося розуміння: не варто вірити всьому підряд, що почув в телевізорі або побачив в Інтернеті.

Не можна сказати, що всі поголовно навчилися працювати з інформацією, фільтрувати новини, відсікати сумнівні джерела, Шукати першоджерела, але, тим не менш, початок покладено. Ще пара карантинів — і читачів буде не впізнати!

10. Проводити час наодинці

Карантин відкрив очі на те, наскільки нам цікаво самим з собою, і для багатьох це стало справжнім відкриттям. У той час як одні чудово проводять вільний час за книгами, фільмами, домашньою роботою, рукоділлям, вивченням англійської і т.д., інші відчувають себе, як в тюремних катівнях.

І це привід для останніх задуматися: якщо ви нецікаві навіть самому собі, то чим ви можете бути цікаві іншим?

11. Приділяти увагу близьким

"До карантину ми з 16 – річним сином практично не спілкувалися - у кожного свої справи, — пише учасниця одного з форумів. — І коли ми опинилися фактично замкнені в чотирьох стінах, обидва відчули дикий дискомфорт. Я не знала, що йому сказати, крім чергового питання "обідати будеш?", а він постійно був у своєму телефоні, і, здавалося, моя присутність його тільки дратує. Звичайно, ці відносини, а точніше, їх відсутність, могли б на карантині посилитися, але нам пощастило: ми почали перекидатися фразами за сніданком і обідом, зав'язалися кілька розмов, і раптово я зрозуміла, що взагалі нічого не знала про власного сина. З одного боку, це було жахливим відкриттям, а з іншого – я відчула полегшення, що цей карантин трапився так вчасно і ми зуміли зблизитися".

Дійсно, сьогодні багато хто зізнається, що карантин навчив їх цінувати близьких людей і приділяти їм більше уваги. У той час, коли навіть на вулицю зайвий раз не вийдеш, у людей з'явилася можливість поговорити з рідними, разом подивитися і обговорити фільм, пограти в настільні ігри або влаштувати сімейне чаювання.

12. Цінувати прості речі

Про те, як важливо вміти цінувати прості речі, ми, звичайно, чули, але вважали це порожнім звуком. Прокинулися, поснідали, поїхали на роботу – ну і що? Так, погода хороша, весна, птахи співають, дерева цвітуть — але чому тут особливо радіти?!

Сьогодні не тільки Україна, а й весь світ навчився радіти простим речам. Задоволення доставляє буквально все: можливість погуляти в парку без маски, похід в перукарню і на манікюр, стаканчик кави у вуличному кафе.

Ми всі отримали можливість не "заковтувати" блага і враження в прискореному режимі, а зупинитися, озирнутися, задуматися і прийняти самі звичайні речі із задоволенням і вдячністю.

КП в Украине