Прокуратура оскаржила вирок Наталії Старостіній з села Високе на Херсонщині, якій суд повернув усе арештоване майно

Херсонський апеляційний суд відкрив провадження за апеляційною скаргою прокуратури на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонщини Наталії Старостіній. Останнім жінку визнали винною в колабораційній діяльності і повернули все раніше арештоване у неї майно, вирішивши, що воно життєво необхідно їй і її родині.

Про це з посиланням на ухвалу апеляційного суду повідомляє Центр журналістських розслідувань.

Бериславська окружна прокуратура оскаржила вирок Великоолександрівського районного суду від 16 квітня Старостіній Наталії Георгіївні з села Високе Тягинської громади Бериславського району Херсонщини. Тож жінці можуть переглянути покарання.

Як повідомляв ЦЖР, Наталія Старостіна визнана винною в колабораційній діяльності за ч. 2 ст. 111-1 КК України. Вирок суду першої інстанції – позбавлення права обіймати посади в органах влади протягом 10 років без конфіскації майна, за ч.2 ст.111-1 КК України.

Великоолександрівський районний суд не став конфісковувати її майно і повернув їй усе, що арештували у неї раніше – житловий будинок, земельну ділянку площею 0,1755 га, автомобіль Renault Duster 2010 року і мотоцикл Musstang  MT125-8 2020 року.

Прокурор наполягав на конфіскації всього цього майна. Однак Наталія Старостіна просила повернути їй арештоване майно. Суд першої інстанції погодився з тим, що транспортні засоби їй потрібні для переміщення по району – без них вони не зможуть у разі необхідності дістатися до лікарні. А якщо у неї конфіскують будинок, то її родині не буде де жити.

Наталія Старостіна працювала діловодом в окупаційній адміністрації села Високе. Вона займалась оформленням і видачею так званої допомоги від загарбників, а також приставок Т2 для перегляду російських телеканалів.

Про те, що Наталія Старостіна була однією з найактивніших колаборанток у селі Високе писали й у місцевих пабліках. Сама вона свою вину визнала і пояснила, що офіційно окупанти її не оформлювали на роботу, хоча зарплату в російських рублях виплачували.

За її словами, вона вимушено пішла працювати на ворога, бо не мала інших джерел доходу і мусила годувати сім’ю, у тому числі неповнолітнього сина. Наталія Старостіна сказала в суді, що вся її робота полягала в наданні односельцям «допомоги» від окупаційної влади.