Презентація діагностики Високопільської громади щодо стану довкілля: звільнена Херсонщина

Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень  (ПЦПСД)  в листопаді 2025 року розпочав роботу над  підготовкою документів для  екологічного  відновлення двох  обраних громад Херсонщини – Високопільської та Тягинської (в межах  проекту «Імпульс»).

Відновлення довкілля вимагає посиленого впливу громадськості та спільної солідарної співпраці місцевих органів влади, активістів громад та експертів громадянського суспільства.  

Аналітичне дослідження – діагностика стану довкілля  в обох громадах проводилось різними методами: виявлення громадської думки (фокус-групи), аналіз місцевої нормативно-правової бази з екологічних питань, медіа-моніторинг. 

На засіданні робочої групи з екологічних питань Високопільської громади  експерти ПЦПСД презентували всі три складові діагностики громади, показали виявлені проблеми та представили бачення їхнього вирішення. 

Олександр Мошнягул, Дементій Білий та Олег Дядюн  - експерти ПЦПСД -  також запропонували   Структуру Плану  управління відходами для Високопільської громади (додаток до статті).  

Питання довкілля в місцевих нормативних документах 

Програма комплексного відновлення громади до 2027 року включає опис екологічної ситуації  в наступних сферах:  клімат, водні ресурси, ґрунти, землі лісового фонду, природоохоронні території, екологічна мережа, забруднення, корисні копалини, шкода, нанесена природі війною.

Стратегічна ціль громади у комплексному відновленні - це екологічно дружній простір громади, це  органічне поєднання людини та природи, плюс зелена енергетика.

План відновлення та розвитку громади включає в тому числі і оперативні  екологічні завдання: розробка стратегії та механізмів сталого розвитку і ефективного використання водних ресурсів; будівництво сміттє-перевантажувальної станції із сортувальним обладнанням в селищі Високопілля; будівництво очисних споруд в селищі Високопілля.

В цілому,  План відновлення та розвитку громади  є збалансованим, логічним і реалістичним,  проте потребує розробки додаткових документів. Експерти ПЦПСД рекомендують  переглянути переліки заходів для оперативних цілей,  наповнити їх зміст розробкою цільової програми з екологія.

Медіа-моніторинг 

Медіа ресурси Високопільської   громади не дуже активно висвітлюють питання захисту довкілля, але такі публікації регулярно з’являються, що показує екологічні пріоритети громади.  Відображення питань довкілля Високопільської громади  в місцевих медіа виявило, що найбільш популярною темою для ЗМІ та соціальних мереж є водопостачання, потім питання забруднення територій різними видами відходів, заходи з благоустрою, заклики не спалювати органічні відходи,  а використовувати їх для компостування. 

По їх змісту та кількості можна зрозуміти екологічні пріоритети громади та бачення громадою способів їх вирішення. 

Фокусоване обговорення екологічних проблеми та шляхів їхнього вирішення

Учасники фокус-групи сприймають екологічні проблеми не як абстрактну «зелену» політику, а як сукупність нагальних практичних викликів, що безпосередньо впливають на якість життя та безпеку мешканців.

Проблеми відходів були визначені громадською думкою як  пріоритетні для вирішення: це  масове поширення стихійних сміттєзвалищ;  відсутність легалізованого полігону твердих побутових відходів; накопичення небезпечних матеріалів,  хаотичне змішування відходів;  поганий вивіз сміття; великі обсяги будівельних відходів після руйнувань житлового фонду та об’єктів інфраструктури. 

Дослідження виявило   низький та фрагментарний рівень екологічної обізнаності у жителів громади, але одночасно  і їхнє бажання навчатися, і високий потенціал готовності людей до змін. 

Рекомендації владі від громади 

Місцеві жителі   виявили своє бачення шляхів вирішення проблем та спільно сформували рекомендації до місцевої влади: 

1.  Система поводження з відходами є тією сферою, де за наявності зовнішньої допомоги можливо досягти відчутного результату протягом року, якщо зробити важливі  речі, а саме: впорядкування та ліквідація стихійних сміттєзвалищ; легалізація місць розміщення відходів; запуск контейнерних майданчиків; налагодження логістики вивозу; розмежування потоків побутових, будівельних та органічних відходів.
2.   Стратегічні та нормативні кроки, які треба зробити: розробити та затвердити Програму поводження з відходами Високопільської громади; оновити або ухвалити Правила благоустрою з чітким блоком відповідальності; прийняти необхідні інфраструктурні рішення щодо легалізації полігону для відходів. 
3.    Фінансова модель, комунікація влади та громади і громадський контроль також були запропоновані  під час сфокусованої дискусії.  

Можна узагальнити, що Високопільська громада демонструє високу чутливість до екологічних проблем і водночас глибоке усвідомлення власних обмежень в умовах війни. Ключовим запитом громади є системне рішення, яке поєднує інфраструктуру, правила, справедливу оплату та активну комунікацію. За умови зовнішньої підтримки та чіткої послідовності дій громада має реальний потенціал перейти від хаотичного реагування до планового екологічного управління.

ДОДАТОК

Структура Плану управління відходами (надалі – План)

1. Вступ.

1. 1. Законодавчі підстави, аналогічні документи національного та регіонального рівня. Мета плану. Опис процесу розробки Плану
   2.  

2. Опис поточної ситуації

2.1. Загальна характеристика управління відходами в громаді та поточна ситуація з відходами різних типів;

2.2. Місця видалення відходів, місця їх розміщення та основні характеристики;

2.3. Наявні та передбачені регіональним планом управління відходами об’єкти оброблення відходів у межах територіальної громади, місця їх розташування, основні характеристики як на території громади, так і поза її межами;

2.4. Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з управління відходами, напрями їхньої діяльності, технічне оснащення;

2.5. Аналіз ефективності наявної системи управління відходами.

3. Очікувані результати - до чого прагне громада й що хоче створити для ефективного управління відходами.

4. План заходів. 

4.1. Запровадження практики компостування (природнього біологічного розкладення і перетворення на гумус) твердих органічних відходів за місцем їх утворення: заходи з популяризації практики, залучення коштів на побудову чи закупівлю компостерів, розробку і укладання договорів позички, розподіл компостерів серед домогосподарств.

4.2. Запровадження практик роздільного контейнерного збирання твердих неорганічних відходів (крім небезпечних і шкідливих): розрахунки одиничної вартості контейнерів, майданчиків, визначення розташування майданчиків. 

4.3. Запровадження практик централізованого регулярного вивезення роздільно зібраних відходів: Визначення потрібної регулярності вивезення відходів; розрахунок одиничної вартості послуги з вивезення твердих роздільно зібраних відходів на 1 виробника відходів на одиницю часу; Громадське обговорення обґрунтованості і соціальної прийнятності розрахункової одиничної вартості розробка та укладання типових договорів із виробниками твердих побутових відходів із застосуванням погодженою громадою розрахункової вартості в якості тарифу. 

4.4. Запровадження додаткових практик управління відходами: досортування, переробки і обробки вивезених твердих побутових відходів: розподіл операцій на комерційні – вилучення, поверхневе очищення, первинна обробка переробного пластику, макулатури, металобрухту, та некомерційні – обробка твердих відходів, що підлягають утилізації, з метою зменшення їх токсичних властивостей, об’єму та ваги; розрахунок вартості додаткових некомерційних практик, їх включення до тарифу; розрахунок вартості комерційних практик, їх включення до фінансового плану надавача послуг з управління відходами; 

4.5. Заходи із утилізації твердих побутових відходів: укладання договорів із органами місцевого самоврядування громад, на території яких залишаються визначені обласним Планом управління відходами полігони для утилізації, а також створюються підприємства з глибинної переробки відходів.  Включення витрат на розміщення відходів, до тарифу. 

4.6. Заходи з управління небезпечними відходами (батарейки, кислотні та лужні акумулятори, автошини та інші гумотехнічні вироби, трупи тварин, у т.ч. з підозрою на вірусні, бактеріальні, паразитарні або пріонні захворювання, використані гігієнічні засоби, шприци та медичне обладнання, засоби стимуляції росту рослин, засоби протидії шкідникам (гербіциди, інсектициди, ратициди, фунгіциди, пестициди тощо): розробка калькуляцій на накопичення, первинну обробку в разі потреби, повторне використання, спеціальна утилізація,  або вивезення небезпечних відходів на спеціалізовані підприємства. Включення відповідних витрат до тарифу, якщо такі відходи виробляються споживачами послуг регулярно необмеженим колом. 

4.7. Заходи з управління будівельними відходами, включно із залишками будівель і споруд, зруйнованих внаслідок російської агресії і тимчасової окупації  2022 року: планування і закупівля техніки для подрібнення відходів, визначення майданчиків для їх зберігання в первинному та обробленому вигляді, напрямків подальшого використання в якості вторинного ресурсу. Розрахунок тарифу на послугу із збирання та вивезення будівельних відходів, а також регресної вартості їх повторного використання. 

4.8. Заходи з управління рідкими  побутовими відходами (впровадження систем локальної і центральної каналізації, модульних очисних споруд, повторного використання хімічно та біологічно нейтралізованого осаду та технічної води.

4.9. Заходи з поверхневого прибирання та рекультивації наявних в громаді полігонів, що підлягають закриттю, стихійних звалищ твердих, полів фільтрації рідких побутових відходів. 

5. Моніторинг і оцінка. Процедури і періодичність звітування в розрізі заходів та відповідальних за їх виконання, а також в цілому; незалежної оцінки; внесення змін і доповнень до Плану.

6. Аналіз відповідності положень. Плану вимогам національної Стратегії управління відходами до 2033 року і Обласному плану управління відходами. 

7. Додатки. 

7.1. Калькуляція одиничних вартостей послуг з управління відходами, передбачених Планом;

7.2. Типовий договір на надання послуг із вивезення, досортування, утилізації попередньо відсортованих ТПВ;

7.3.  Типовий договір позички компостера;

7.4. Мапа розташування контейнерних майданчиків для розміщення попередньо відсортованих ТПВ та графік чи інтервал їх вивезення;

7.5. Калькуляція заставної вартості компостера та контейнерів;

7.6. Звіт Стратегічної екологічної оцінки.

Стаття підготовлена у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. 

Галина Бахматова