Підсумки діяльності Юрія Гусєва в "Укроборонпромі": від вертольотів Iroquois в Одесі, до втрачених підприємств та "Мрії"

Якщо характеризувати те, чим запам'ятався Гусєв на посаді очільника "Укроборонпрому", то перше, що спливає - це недолугий піар, часом ціною життів, але насправді, на жаль, ситуація значно гірша

Юрій Гусєв пробув на посаді очільника ДК "Укроборонпром" з 3 грудня 2020 року, по 27 червня 2023 року, що становить другу за тривалістю каденцію посадовців у цьому кріслі після Романа Романова, який протримався найдовше - з липня 2014 по лютий 2018 року.
Але кількості скандалів, які генерував Юрій Гусєв легко вистачить на всіх попередніх директорів Концерну.

Попри гучний старт з обіцянки ліквідувати ДК "Укроборонпром" до кінця 2021 року, саме її Гусєв не виконав. Більше того, фактично був звинувачений Урядом у тому, що нічого суттєвого не робив на цій ниві взагалі. Бо тепер перед новим очільником вже АТ "Українська оборонна промисловість" Германом Сметанним стоїть офіційна задача реформувати "Укроборонпром" але тепер "по-справжньому", тобто раніше було "по-іграшковому".

"Золоті заступники" Гусєва

А перший серозний маркер того, що щось не так із Гусєвим взагалі з'явився майже одразу. Гусєв пообіцяв розібратися з усіма заступниками колишнього очільника "Укроборонпрому" Айвараса Абромавичуса, які отримували по третині мільйона гривень за місяць.

Водночас вагомих кадрових змін не відбулось, на середину 2021 року заступники з "когорти" Абромавичуса - Роман Бондар, Сергій Іванюта та Михайло Морозов продовжували працювати. Позицію Михайла Морозова не змогло навіть похитнути звинувачення на рівні Верховної Ради у приналежності до російських спецслужб, зокрема "Укроборонпром" звітував, що той пройшов внутрішню перевірку.

Вертольоти Iroquois "Укроборонпрому" з Малої Арнуатської

Сам Гусєв у цей час вже встиг прославитись тим, що дав обіцянку запустити на "Одеському авіаційному заводі" ліцензійне виробництво вертольотів UH-1 Iroquois. Чим дуже сильно здивував самого розробника вертольотів Bell Textron, який не тільки не давав дозвіл , а й не отримував відповідний запит.

А сама вся історія більше нагадувала ситуацію із "лижним інструктором", коли замість Bell Textron мова йшла про справжню "скриньку Пандори" з вкрай сумнівною схемою, вживаними вертольотами та маловідомими компаніями. У будь-якому випадку обіцянка Гусєва показати ці вертольоти на День Незалежності виконана не була, а своєї посади лишився лише директор "Одеського авіаційного заводу".

Загалом потрапити у таку ситуацію людині, яка хоча б трошки розуміється на оборонці, чи взагалі промисловості, було складно. Але ще одне досягнення команди Гусєва у вигляді нового сайту держконцерну показало, що проблеми значно глобальніші, бо виявилось, що ані очільник оборонного об'єднання, ані його підлеглі не знають, як виглядають навіть танкові снаряди. Й на новому сайті танк "Оплот" стріляв артилерійським снарядом часів Другої світової війни. І лише скандал із вказівкою на ці та інші "перли", змусила концерн прибрати результат своєї некомпетентності.

"Укроборонпром", "Антонов" та "Мрія"

Ще однією обіцянкою Гусєва було традиційне декларування боротися з корупцією. Але, що можливо було очікувати від нього, коли сам Юрій Гусєв та його команда використовували літаки ДП "Антонов" у вигляді аеротаксі, літаючи "контрабандою" за державний кошт. Такого, до речі, не дозволяв собі ніхто з минулого керівництва. А такі польоти, зокрема на Ан-74Т, були систематичні й здійснювались під виглядом сертифікаційних перевірок та тренувань льотного складу.

Кадрова ж політика Юрія Гусєва також цілком ілюструється тим сами "Антоновим", на якому тодішнього очільника Сергія Бичкова систематично звинувачували у корупції та схематозі навіть у співробітництві з НАТО за програмою SALIS. Попри все це Бичков залишався очільником "Антонова", на що не вплинуло навіть прострочення робіт з імпортозаміщенням Ан-178 для ЗСУ. Останнє проводилось настільки активно та на "справжні 100%", що у літаку залишився, як мінімум, допоміжний газотурбінний двигун ТА18-100 виробництва РФ.

І поки у грудні 2022 року "Антонов" говорив, що це нормально, коли двигун з РФ придбаний через відверту підставну британську компанію з російським керівництвом, наближалась війна. І питання чому не було евакуйовано Ан-225 "Мрія" з Гостомеля можливо цілком закономірно ставити, як Бичкову, так і Гусєву.

ДФТГ замість евакуації підприємств та піар ціною життя

А далі починається найсумніша історія діяльності Гусєва на посаді очільника "Укроборонпрому". Наразі в умовах війни аналізувати, що відбувалось в держконцерні з лютого 2022 року - не найкращий варіант. Бо мова все ж таки йде про значну частину державних оборонних підприємств України. Але справа в тому, що головна задача для керівника - забезпечити збереження підприємств.

Так склалось, що деякі підприємства історично знаходились у безпосередній близькості від кордону РФ, наприклад, на Сумщині, яка доволі швидко опинилась під окупацією. Й тому врятувати "Шосткинський казенний завод "Імпульс" навряд було можливо, якщо не розпочати цей процес ще у січні 2022 року.

Але зовсім інша ситуація з "Ізюмським приладобудівним заводом", фронт до якого наближався декілька місяців. У результаті підприємство було повністю знищено та розграбовано, про що повідомив заступник міського голови Ізюма Максим Стрельник.

Чи була проведена належна евакуація цього підприємства "Укроборонпромом" безперечно має встановити слідство. Як стосовно й деяких інших заводів, які також повинні були бути евакуйовані. Й дуже хочеться вірити, що їх все ж таки евакуювали. Але, на жаль, сподіватися на це об'єктивно важко, бо самі окупанти показали готову продукцію, креслення та іншу документацію захопленого підприємства у Ізюмі.

Втрата цього підприємства для України - дуже болісне, бо саме там вироблялись оптичні системи та системи наведення для ПТРК, бронетехніки та цілий ряд інших ключових компонентів, які використовуються у багатьох зразках українського озброєння.

А поки ЗСУ намагались стримувати рашистів, в "Укроборонпромі" створили ДФТГ та активно піарились. Один з епізодів самореклами коштував життя фахівців одного з оборонних підприємств у Києві. У квітні 2022 року Юрій Гусєв "дав добро" на зйомку та безпосередньо взяв участь у сюжеті про роботу неназваного підприємства. Його точна геолокалізація була здійснена навіть російськими "воєнкорами". А через три доби після сюжету на телемарафоні по конкретному цеху, йде йшли роботи, рашисти завдали ракетного удару. Були знищені не лише виробничі потужності, загинули люди.

І з огляду на це вже дещо по інакшому сприймається продовження піару "Укроборонпрому" на заяві про виробництво дійсно вкрай необхідних боєприпасів для Збройних Сил України. Нібито від заяви про це активність російської розвідки стане менша. Як й повідомлення про розробку дрона з дальністю на 1000-км, який є "багатофункціональною платформою", замість максимально дешевого "літако-снаряда", чи прямого аналога російського "Ланцета".

Але взагалі оцінювати ефективність управління підприємствами "Укроборонпрому" у публічному просторі правильніше буде лише після Перемоги України. А за єдиний умовно "довоєнний" рік Гусєва на посаді очільника держконцерну, говорять фінансові показники, які виявились ближче до антирекордних.

А часом, можливо, деякі речі повинні завершуватись тим, з чого починались, бо поки Гусєв вже у далекому грудні 2020 року давав свої перші обіцянки, СБУ в офісі "Укроборонпрому" проводило обшуки.

defence-ua.com