Окупанти провалили строки будівництва технопарку під Феодосією в Криму й успішно розпилили виділений на нього бюджет

В окупованому Криму чиновники похвалились звітом про те, що будівництво “індустріального парку “Феодосія”, яке затягнулось аж на п’ять років, ось-ось буде завершено. Проте є нюанс.

Наскільки готовий цей об’єкт до експлуатації, яку суму обійшлося створення автостоянки та складських приміщень, хто поживився мільярдними бюджетними вкладеннями і наскільки потрібний такий “парк” сьогодні – детально розповіли “Inжир.медіа”.

Перепланували, але не випланували

Вперше про унікальний інвестиційний майданчик біля траси “Таврида” з усією необхідною інфраструктурою стало широко відомо сім років тому, коли російська експертиза затвердила будівельну документацію. Очікувалося, що зведення комплексу розпочнеться у червні 2018 року, а здадуть в експлуатацію готовий об’єкт вже через півтора роки. Проте, фактично роботи почалися лише через рік, а терміни закінчення були зрушені на серпень 2020. Далі на вересень наступного року. Потім на серпень 2022. Потім з’явилася інформація про кінець 2023 року, а зараз обіцяють точно закінчити до кінця поточного року.

Цікаво, що чиновники, які відповідають за фінансування цього довгобуду із засобів “федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму”, стверджують про небувалі темпи будівництва. У лютому 2021 року йшлося про третину від обсягу виконаних робіт, у березні цього року дотягли до 55 відсотків. Тобто виходить, що будівництво велося із середньою швидкістю – 7 відсотків на рік. А потім за півроку одразу вийшли на рівень 85 відсотків. Це за даними кримського окупаційного уряду. Через три дні, за даними замовника “будови століття”, готовність становила вже 95 відсотків. Водночас, за оцінками незалежних експертів, які проаналізували суми виплат на порталі державних закупівель, півроку тому було виконано лише 27 відсотків контрактних робіт.

Особливу пікантність історії додає аспект постійного перегляду ціни проекту, який перетворив створення складської території на невиправдано дороге задоволення. Спочатку цінник якось непомітно зріс на 211 мільйон. Потім один підрядник пішов, інший прийшов і несподівано сума зросла ще на 114 лямів. А в процесі добудови непомітно додалося ще 279 мільйонів. Загалом від запланованого прайсу відхилення склали 604 мільйони рублів, таким чином загальна вартість за п’ять років зросла у півтора рази.

Мільйони в подарунок замість неустойки

Пояснення всієї ситуації із затягуванням термінів виконання, подорожчанням кошторису, замінами виконавців і чехардою з рівнем готовності об’єкта федеральної цільової програми легко пояснюється, якщо придивитися, хто будував технопарк. Перший договір було укладено з групою компаній “Моноліт”. Фірму в пропагандистській пресі представили як “забудовник, який непогано зарекомендував себе як сумлінний “постачальник” житлового фонду та комерційної нерухомості”. Про те, що ця структура тісно пов’язана із сім’єю “Глави Криму” Сергія Аксьонова, у кримських медіа згадувати чомусь не стали.

Коли «Моноліт» не витримав термінів будівництва індустріального парку та умов договору не виконав, пішли штрафи та неустойки. Усі вони були приблизно з однаковими формулюваннями: “неналежне виконання зобов’язань, передбачених контрактом”. А наприкінці 2022 року, коли минули всі терміни, контракт був тихо розірваний за згодою сторін. Внесок компанії Аксьонова в будівництво індустріального парку оцінили в 567 мільйонів рублів, але виплатили на мільйон більше. Потім ще одинадцять “лямів” порахували як нібито недоплачені раніше.

Пізніше замовник – “Служба капітального будівництва Республіки Крим” – навіть подала судовий позов із наміром стягнути з “аксенівських” понад чотири мільйони рублів за неналежне виконання зобов’язань. Проте минулого року арбітражний суд Криму визнав “неможливість виконання контракту у Феодосії у зв’язку з поширенням нової коронавірусної інфекції” та відмовив у задоволенні позовних вимог держструктури до “Моноліту”.

Дорого і не до обіду

Спочатку будівництво парку починалося під розміщення оптово-роздрібного та логістичного комплексу, заводу з виробництва виробів з полімерів, комплексу з переробки та зберігання фруктів, транспортно-логістичного центру для зберігання овочів, а також підприємства з виробництва морозива. “За цим парком на сьогоднішній день укладено чотири меморандуми з інвесторами із заявленою сумою інвестицій 2,3 мільярда рублів і створенням 955 робочих місць”, – заявляли в “державній корпорації розвитку Криму”.

Як пишуть російські медіа, підприємство з виробництва морозива “Славиця” давно перебралося до Севастополя та вже налагодило випуск продукції. У Сімферополі за ці роки відкрилося, попрацювало та збанкрутувало ТОВ сортувально-промислове підприємство “Полімер” з виробництва пластмас та синтетичних смол. У низці регіонів Криму вже давно відкрилися великі комплекси із зберігання овочів та фруктів.

Залишився хіба що потенціал транспортно-логістичного центру, проте тут уже є конкуренція з аналогом, який добудовується під Сімферополем. Причому для будь-якого інвестора очевидно, що вкладення до складу під Феодосією безпосередньо пов’язані з вантажною пропускною спроможністю Керченського мосту. В умовах, коли “все йде за планом” та “Крим під надійним захистом”, такі вкладення розглядаються у категорії “високого ризику”. Однак навряд чи кримський уряд буде готовий робити на це знижку, коли виставить на аукціон оренду площ технопарку. Якщо його звісно, взагалі добудують.

ipc.org.ua