На Херсонщині знаходиться українська Сахара

Знаходяться ці піски у Олешківському районі Херсонської області,за 30 км на схід від обласного центру. Дніпровські піски існували здавна, але Олешківська пустеля у нинішньому своєму вигляді з’явилися порівняно недавно: через випасання величезних отар овець у ХІХ ст., які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися.

Існує цікаве припущення, що створення пустелі стало результатом того, що в долиною стародавнього Дніпра за льодовикової епохи рухався велетенський масив континентального льоду. Він періодично приходив з півночі по руслу Дніпра і приносив із собою сотні кілометрів ґрунтової маси, що залищалася після танення льдовика. Цей ґрунт формував природні дамби, що відмежовували прильодовикові озера від нижньої ділянки русла ріки.

А коли ж льодовик танув, рівень води в цих озерах поступово підіймався і в якусь мить дамба не витримувала напруги і проривалася. Величезний потік води рухався Дніпром до Чорного моря і змивав все на своєму шляху. В районі сучаснії Нової Каховки, швидкість потоку зменшувалася і трильйони тон піску, змитого з берегів Дніпра, осідали на дно, що утворило масивні піщані арени.

Незважаючи на те, що у певному сенсі піски завжди існували в долинах Дніпра, все ж їх поширенню сильно сприяла людська діяльність. У 18-19 століттях тут велося активне тваринництво, а саме вівчарство.

Худоба почала знищувати рослинний покрив, таким чином збільшуючи простір для пісків. До того ж розширення піщаного масиву було підсилене вітровою ерозією.

З кінця 18 століття почалися роботи з метою стримання поширення пісків, було створене Олешківське лісництво для підтримання лісорозведення. Однак у другій половині 19 століття, після наділення селян землею, ліси сильно постраждали від нераціонального природокористування, що призвело до збільшення площі пісків. Аби зупинити цей процес, почалося активне насадження соснових лісових масивів, садів та виноградників. Тому, правильно визначати Олешківські як напівпустелю.

Як і всі пустелі, вона складається з чисельних бахранів заввишки близько 5 м (окремі сягають висоти 20 м), що пересуваються завдяки дії вітру. Влітку температура піску сягає 75°C, крім того тут рідко йдуть дощі, а іноді трапляються навіть піщані бурі.

Глибоко під пісками знаходиться прісноводний пласт, але його використання жорстко обмежується, адже він необхідний для стримування росту пустелі. В пустелі на глибині 300-400 м існує прісне підземне озеро з дуже смачною водою. Проте, науковці дослідили, що масштабно добувати звідси воду не можна, оскільки рівень води знизиться, і ліси не зможуть стримувати піски.

Незважаючи на те, що Олешківські піски часто називають пустелею, це не зовсім правильно. За температурним режимом та кількістю опадів їх можна швидше віднести до напівпустель. Влітку пісок нагрівається до 70 градусів, і гарячі висхідні потоки, що йдуть від пісків, розгонять дощові хмари. Тому дощів тут менше, аніж в самому Херсоні, який знаходиться по іншу сторону Дніпра.

Стримують пустелю, яка в діаметрі має розмір близько 15 км, штучно насаджені густі ліси. За словами місцевих жителів, тут часто трапляються масштабні пожежі, оскільки ліс легко займається через погодні умови, а гасити полум’я важко, адже ліс був посаджений з точки зору науковців неправильно – занадто щільно.

До найближчого населеного пункту від пустелі – біля 7 км.

Раніше в Олешківських пісках знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбування льотчики з країн Варшавського договору. У зв’язку з цим було обмежено наукове дослідження регіону. До сьогодні у пісках ще можна натрапити на снаряди, що не розірвалися.

З 2010 року Олешківські піски стали національним природним парком, що сприяє збереженню природних та екологічних характеристик території.

На території Олешківських пісків можна успішно розвивати майже всі напрямки активного туризму. Цьому сприяє відмінне місце розташування поруч із залізницею. А в 30 км на південь – морське узбережжя, тому туристи можуть вибратися в пустелю, не втрачаючи при цьому багато часу.