Масштабна пенсійна реформа в Україні: коли впровадять накопичувальні пенсії, скільки треба платити й скільки повернуть

В Україні вже цього року можуть проголосувати за масштабну пенсійну реформу. Перша її частина стосується солідарної системи – це ті пенсії, які зараз забезпечуються Пенсійним фондом. Друга частина реформи має запустити обов'язкові пенсійні накопичення. Вже впродовж двох десятиріч за цей час різні представники уряду пропонували українцям свою версію пенсійної реформи.

Свою версію накопичувальної пенсійної системи запропонували й чинні очільники Мінсоцполітики. Про те, які рішення пропонують і як це може працювати, – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Скільки доведеться платити й скільки можна отримати

"Внески роботодавця та громадянина не збільшаться й будуть виокремлені з поточного ЄСВ і ПДФО. За власним бажанням працівник зможе сплачувати додатковий добровільний внесок", – пояснюють у Мінсоці. І це дійсно так: навантаження на зарплату не зростатиме, тобто платити більше не доведеться. Але є певна кількість нюансів.

На додатковий добровільний внесок діє щорічний автозапис, а якщо відмовитись, то з четвертого року внесок роботодавця не відбуватиметься. Тобто зараз роботодавці за кожного співробітника платять 22% єдиного соцвнеску (ЄСВ). За новими правилами, частину ЄСВ (3%) мають переказувати на персональний пенсійний рахунок. А ще 19%, як і зараз, йтиме у Пенсійний фонд. Але якщо, починаючи з четвертого року, українець відмовляється від добровільного накопичення, то вся сума (22%) йтиме до ПФУ.Перший рік (3%):

• 1% – обов'язковий внесок;
• 1% – обов'язковий внесок роботодавця;
• 1% – додатковий внесок.

Другий рік (6%):

• 2% – обов'язковий внесок;
• 2% – обов'язковий внесок роботодавця;
• 2% – додатковий внесок.

Третій і наступні роки (9%):

• 3% – обов'язковий внесок;
• 3% – обов'язковий внесок роботодавця;
• 3% – додатковий внесок.

Але обов'язковий внесок роботодавця (3%) платиться, починаючи з четвертого року тільки у тому випадку, якщо робітник робить додатковий внесок. Якщо ж не буде додаткового внеску, то замість 3% на персональний рахунок ці ж 3%, як і до впровадження накопичувального рівня, платитимуться у Пенсійний фонд на солідарний рівень.

Додатковий внесок – добровільний. Це відсоток від зарплати, який роботодавець забиратиме й автоматично переказуватиме на пенсійний рахунок свого співробітника. Якщо ви не хочете, щоб частину зарплати відкладали на пенсію, то від додаткового внеску треба письмово відмовлятися щороку.

"Щороку 1 січня роботодавець поновлює нарахування, утримання і сплату додаткового накопичувального внеску в розмірах, які визначені в абзаці першому цієї частини, за працівників, які відмовилися від його сплати, про що не пізніше ніж за два місяці повідомляє таких працівників. Поновлення сплати накопичувального внеску здійснюється в разі, якщо працівником у період із дня повідомлення роботодавцем про поновлення сплати додаткового накопичувального внеску до дати поновлення його сплати не буде подано заяву щодо припинення сплати внеску, зазначену в абзаці другому цієї частини. Працівник може відмовитися від сплати поновленого додаткового накопичувального внеску шляхом подання відповідної заяви роботодавцю", – йдеться в проєкті закону.

Тобто, з одного боку, розробники реформи дали можливість не платити за додаткові накопичення, а з іншого – за замовчуванням пропонують робити такі накопичення для всіх. Якщо ви вважаєте, що вам не треба робити додатковий внесок, готуйтесь щороку писати заяви про відмову. Така практика діє і в низці інших країн. Це дозволяє залучити якомога більше внесків у накопичувальний рівень, однак одночасно дає можливість примусово не збільшувати фіскальне навантаження.

Наприклад, допустимо, що ви маєте середню зарплату (станом на зараз це близько 22 тис. грн) і при тому ви не плануєте відмовлятися від добровільних внесків. У результаті з 22 тис. грн після запуску накопичувального рівня вам доведеться платити: перший рік на 220 грн більше, другий рік – на 440 грн (якщо зарплата не збільшиться), третій рік – на 660 грн більше щомісяця (якщо зарплата не збільшиться).

У Мінсоці вважають, що накопичувальний рівень дозволить збільшити пенсію на 15-20% від середнього за життя заробітку. Тобто, якщо припустити, що ви впродовж життя отримували середню зарплату, то станом на зараз йдеться про 3300-4400 грн, на які може зрости загальний розмір пенсії. Однак насправді все значно складніше.

По-перше, якщо ви плануєте отримувати пенсію, наприклад, упродовж 20 років, то в ідеальній ситуації накопичувати кошти варто впродовж 40 років. У такому випадку дійсно можна розраховувати на те, що відкладаючи 9%, можна буде отримувати в старості додаткову пенсію у розмірі близько 18%, розповідає OBOZ.UA експертка з питань фінансового забезпечення Лідія Ткаченко.

"Розмір виплат у накопичувальній системі безпосередньо залежить і від розміру щомісячного внеску, і від дохідності. Ми живемо у складний час, й економічна невизначеність дуже велика", – розповідає експертка. Якщо врахувати, що дохідність компенсує інфляцію, а також витрати на утримання Пенсійного фонду, то з накопиченнями впродовж 40 років дійсно можна отримати відчутну надбавку. Однак, якщо накопичувати 9% упродовж 20 років і при тому ви плануєте провести на пенсії ті самі 20 років, розраховувати на виплату, яка буде значно більшою за розмір внеску, не варто.

Куди підуть гроші й чому вирішили запускати накопичувальний рівень

Перші три роки після реформи накопичувальні внески йтимуть до державного фонду, який матиме корпоративну структуру управління. Цей державний фонд ще необхідно створити. А вже з четвертого року українці зможуть самі обирати, у який приватний пенсійний фонд спрямовувати свої внески.

Приватними пенсійними фондами вже користуються близько 900 тис. працюючих українців. Один із перших пенсійних фондів, який упродовж 20 років працює в Україні, на своєму сайті зазначає дохідність у розмірі 17,1% річних. Така дохідність мала б компенсувати рівень інфляції, а також видатки на утримання фонду. Проте навіть періоду у 20 років замало для того, щоб говорити про стабільну роботу накопичувального пенсійного фонду.

Накопичувальний рівень пенсійного забезпечення, згідно з проєктом закону Мінсоцу, має запрацювати через рік після завершення війни. Головні проблеми, які Мінсоцполітики у своєму законопроєкті вирішити не може, – економічні умови, на які варто очікувати після війни.

Без накопичувального рівня пенсійного забезпечення розраховувати на значну пенсію не доводиться. Уже зараз в Україні 10,7 млн працівників (з яких 1,9 млн декларує мінімальну зарплату) утримують 10,3 млн пенсіонерів. І ситуація із солідарною системою кращою не стане. Тож єдиний спосіб розраховувати на пенсію, розмір якої може забезпечувати хоча б базові потреби, – мати приватний накопичувальний рахунок.