Херсонщина «поза зоною досяжності»
В розпал літа під гарячим південним сонцем на вулицях Херсона щодня можна зустріти по п’ятдесят, сто, а іноді й двісті людей. Ще місяць тому вони стояли в величезних чергах за товарами першої необхідності, а тепер — гуртуються в пошуках Wi-Fi, щоб послати вісточку рідним. З 30 травня зловити сигнал українського оператора тут надзвичайна рідкість.
Фото з відкритих джерел
Постоявши годину-дві біля незапаролених точок вай-фаю, стаєш невільним свідком чужих розмов: ось жіночці з п’ятого чи шостого разу вдалося додзвонитися до дітей в Одесу, ось дідусь телефонує онучці й витирає хустинкою скупу чоловічу сльозу. І практично всі вимовляють «Слава Богу, я чую твій голос».
Фото автора
Згодом в деяких населених пунктах все ж став іноді «пробиватися» зв'язок від українських операторів. А от жителям облцентру «пощастило» випробувати на собі двотижневий такий собі інфодетокс. І жоден з херсонців не знає, як довго ще доведеться по кілька разів на день бігати до точок вай-фаю, аби оновити новини та прочитати, що коїться навкруги. Не можна не взяти до уваги й кількість постраждалих від невчасно наданої медичної допомоги через банальну нездатність викликати «швидку». Про один з таких критичних випадків нам розповіла містянка Ольга, матір якої хворіє на аритмію серця.
— Після прогулянки мамі стало зле, а зателефонувати в Службу «103» ніяк не вдавалося. Бачу, що їй все гірше, біжу до сусідів, у яких є авто, прошу відвезти в лікарню. На щастя, цього разу все минулося, ми встигли, і лікарі швидко стабілізували стан мами, — говорить Ольга.
Про ще один випадок з більш трагічною долею згадує херсонка Марина, котра стала очевидицею смерті пасажира маршрутки.
— Незнайомий чоловік помер в нас на очах. Я тоді їхала на роботу, в салоні задуха, потім люди як почнуть кричати «Води, чоловіку погано». Водій зупинився, всі в паніці намагаються допомогти. Один пасажир побіг в сторону лікарні за допомогою. За хвилин 15 приїхали медики, але було запізно, — каже Марина.
Задля уникнення подібних інцидентів жителі Херсона тепер мають можливість викликати «швидку» зі стаціонарних телефонів. В переважної більшості людей таких пристроїв давно немає, тож їм пропонують звернутися до охоронника або чергового найближчої загальноосвітньої школи.
З тривожністю і сумом люди починають звикати до нових реалій та знаходити вихід у кожній проблемі. Відсутність зв’язку «б’є» по моральному стану, тож херсонці щодня прокидаються з надією знову побачити на екранах своїх телефонів індикатор підключення до оператора.
Фахівці «VodafoneUkraine»,«life» та «Київстар» на сторінках своїх соціальних мереж повідомляють, що роблять усе можливе для поновлення стабільної роботи зв’язку.
За словами пресофіцерки компанії «Київстар» Ірини Леліченко, спеціалісти посилюють сигнал радіомережі в сусідніх областях.
— На жаль, у тимчасово окупованих населених пунктах виникають складнощі з послугамизв’язку, або зв’язок зовсім відсутній. Обладнання українських телеком-операторів відключають або руйнують. Спеціалісти Київстар роблять все для покращення зв’язку, зокрема посилюють сигнал радіомережі у сусідніх областях. Також завдяки національному роумінгу абоненти можуть користуватись послугами різних українських мобільних операторів, якщо вони доступні. Київстар не стягує плату з абонентів, які залишаються на тимчасово окупованій ворогом території. Номери мобільних телефонів абонентів зберігаються за ними в інформаційних системах компанії, — зазначає Ірина Леліченко.
А поки Херсонська область живе поза зоною досяжності, в режимі очікування… Нехай зараз навіть і доводиться спостерігати за чужим нав’язаним кіно, купувати сім-картки «На связи» білого кольору невідомого походження для хоч якогось спілкування з рідними. Усе мине, і це також — переконані херсонці. Наш регіон зовсім скоро повернеться додому.