Лента новостей
Экология
Каховське водосховище знову з водою: що це означає?
Каховське водосховище знову з водою: що це означає?

"По супутникових знімках видно, що від лютого цього року вода почала стрімко з'являтися. Особливо процес інтенсифікувався в березні. Це пов'язано з сезонністю, коли випадає висока кількість опадів, тане сніг і були скиди води з інших водосховищ вище по каскаду Дніпра. Хоча, звісно, об'єми не ті, що були до підриву ГЕС, і глибини не ті, але вода у водосховищі є", - розповів DW завідувач лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.

Вода до Каховського водосховища повертатиметься щороку
Утім, за його словами, влітку, коли встановиться спека, рівень води у водосховищі падатиме через випаровування, і значна його частина знову осушуватиметься. Така циклічність повторюватиметься щороку, тому подальше використання водосховища потрібно планувати, виходячи з цього. Разом з тим, є окремі частини водосховища, які не заповнюються навіть за сезонного підняття рівня води. На таких частинах вже спостерігається заліснення, де дерева досягли більше трьох метрів у висоту. На думку науковця, якщо війна затягнеться і статус-кво Каховського водосховища не зміниться, то близько п'яти відсотків площі водойми за відсутності активних бойових дій можна буде рекультивувати й використовувати в сільському господарстві."Десь п'ята частина водосховища точно буде заростати лісом і майже ніколи не підтоплюватиметься. А понад 50 відсотків площі водойми будуть регулярно, у певні періоди, підтоплюватись водою. І для якихось нових цілей - сільського господарства чи відновлення природних систем - його використовувати буде не можна", - зауважує Сергій Гапон.

Вчені міркують, що робити з Каховським водосховищем
Науковці НАН України вже розробляють кілька варіантів подальшого використання Каховського водосховища, виходячи з економічних та соціальних потреб. Одна з умов - це збереження культурної спадщини, яку дослідники відкривають після катастрофи на дні водойми."Один з варіантів - залишити все, як було сто років тому, не відновлювати греблю та ГЕС, як дехто пропонує. Але розрахунки показують, що води буде занадто мало, аби можна було ефективно впроваджувати сучасне сільське господарство з глибокою переробкою зерна та продавати закінчений продукт. А саме цього хочуть люди, які живуть на тих територіях та залишилися без роботи після підриву Каховської ГЕС", - сказав DW директор українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Володимир Осадчий.
Ще один з варіантів, який розглядається, - зробити дамбу на річці Конка, яка є лівою притокою Дніпра, аби залишити 500 квадратних кілометрів природного формування ландшафту, яким він був до побудови Каховської ГЕС та греблі. Однак цей варіант має свої мінуси, зазначає Осадчий.
"Там - глобальні зміни клімату. Вода річки Конка дуже солена. Вміст солі - три грами на літр води, тому вона не придатна для питного водопостачання та поливу. А ґрунти, відповідно, через посуху не придатні для використання", - підсумовує науковець.
Третій варіант, який розглядають вчені, - поновити Каховську ГЕС та греблю після закінчення війни та знову повністю заповнити водосховище дніпровською водою. На переконання Володимира Осадчого, це найбільш прийнятний варіант для того, аби південний регіон міг розвиватися з огляду на доступ людей до питної води та можливості меліорації.

Питна вода - критичне питання для жителів півдня України
Наразі питання з питною водою вдалося вирішити лише частково - та й то тільки на підконтрольній уряду території. За словами Сергія Гапона, супутникові знімки показують, що Північнокримський канал, який живився з Каховського водосховища, повністю пересох, тож населення Криму залишилося без води, а аграрії Херсонської області - без зрошення. Натомість Каховський канал, який живив прісною водою Приазов'я в Херсонській та Запорізькій областях, пересох частково."Частина Каховського каналу наповнена водою, проте пити цю воду небезпечно. Через застійні процеси, коли немає протоку, можуть розвиватися інфекційні хвороби. Найбільше нестачу води відчувають люди на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей", - констатує Гапон. Він зазначає, що люди на окупованих територіях у південних областях та Криму наразі залежать від опадів, яких там і так обмаль.

Жителі лівобережної частини Херсонської області, яка перебуває під окупацією РФ, на умовах анонімності розповіли DW, що окупаційна влада ще у травні обмежила людей у споживанні питної води з Каховського каналу, запровадивши жорсткі графіки та ліміти. Люди змушені розконсервовувати чи пробивати свердловини у пошуках питної води, однак водні горизонти з питною водою там надзвичайно засолені.
Лілія Ржеутська, DW
Популярные статьи сейчас
Смотреть все
Юг Украины может превратиться в пустыню
Херсонський вчений пояснив причину нашестя гусені, яка знищує фруктові дерева
В Украине хотят запретить бесплатные одноразовые пакеты в супермаркетах
Очередной мусороперерабатывающий завод предлагают создать в Новой Каховке: все предыдущие инвесторы “растаяли” в воздухе
Тротуарная плитка: характеристики и технологии производства
Жителей Херсонщины предупреждают об оползнях на склонах Днепра
Читайте также:
Читают
/
Обсуждают
З 1 квітня в Україні хочуть підвищити мінімальну пенсію та мінімальну зарплату – названі суми
Верховна Рада зареєструвала законопроект №12462 „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік”. Проектом передбачається поступове підвищення прожиткового мінімуму, мін...
Зеленський заявив, що відмовляється від гарантій безпеки: The Guardian розкриває подробиці
Гарантії безпеки без участі в них США не є справжніми гарантіями безпеки, заявив президент України Володимир Зеленський. За його словами, він "чує голоси", які говорять про те, що Європа могла б узяти...
Погрожувала медикам підвалом. Оксану Міняйло, ексзаступницю директора лікарні в Білозерці на Херсонщині, засудили на 12 років тюрми з конфіскацією
«Вона завжди хотіла керувати», – так свідки розповіли в суді про 51-річну Оксану Міняйло, колишню заступницю директора КНП «Білозерська лікарня», що в Херсонському районі Херсонщини. Під час окупації...
Хто здав Південь? ВВС з’ясувала деталі найрезонанснішого розслідування війни з Росією
Рано-вранці 24 лютого 2022 року російські війська швидко перебралися через перешийок з Кримом на материкову частину України. До опівдня вони проїхали вглиб понад 200 кілометрів і вже були біля Антон...
“Одна консерва на трьох бійців”, – росіяни спростовують слова своїх журналістів про доставку провізії дронами на острови в дельті Дніпра
Російські військові, що намагаються закріпитись на дніпровських островах в районі Херсона, відверто голодують. Звісно, якщо встигають до цього дожити. Попри заяви місцевих пропагандистів про те, що пр...
Українцям платитимуть за повернення з-за кордону – як заохочуватимуть
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення виділити 150 мільйонів гривень на нову програму, яка має сприяти поверненню українців з-за кордону.За офіційними даними, понад 6 мільйонів українців нині пере...
Яке сьогодні, 22 лютого, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
Сьогодні, 22 лютого, Міжнародний день бойскаутів. Віряни вшановують пам'ять віднайдення мощів святих мучеників, що в Євгенії. До Нового року залишилося 312 днів.22 лютого 2025 року — субота. 1095-й де...
Діти з Херсонщини, які вимушено переїхали до Одеси, відвідали вистави театру юного глядача
За ініціативи благодійної організації «Фонд Відродження та Єдність» та за сприяння Департаменту соціального розвитку Херсонської ОВА юні переселенці побували в Одеському театрі юного глядача імені Юрі...