Херсонщина «пасе задніх»
Останнім часом особлива увага була прикута до корупційних схем у цій сфері на вищому рівні. Предметом детального аналізу та розголосу з боку громадськості та ЗМІ ставали закупівлі, які проводили міністерства, державні комітети, державні підприємства, але фактично ніхто не звертав уваги на закупівлі, які проводять місцеві органи влади та комунальні підприємства малих міст.
Не так давно Державна фінансова інспекція України звернула увагу і на такі установи. У держвідомстві підбили проміжні підсумки перевірок доцільності використання бюджетних коштів у сфері держзакупівель. Так, протягом січня – червня цього року територіальні органи Держфінінспекції попередили зайві витрати державних грошей на загальну суму майже 1 млрд 600 млн. грн. Через виявлені фінансові порушення було скасовано закупівельні торги на загальну суму близько 1 млрд 300 млн. грн., укладених угод було розірвано на загальну суму понад 263 млн грн.
Найбільше порушень та зловживань у сфері виділення державних коштів було виявлено у західних та східних областях. Зокрема найбільше зайвих витрат під час держзакупівель у сумі майже 463 млн. грн. було попереджено на Львівщині. У Луганській області сума відвернених фінансових зловживань склала 404,5 млн. грн, у Донецькій – 125,5 млн. грн. У список порушників у сфері держзакупівель потрапила і Херсонщина, де були попереджені зайві витрати бюджетних коштів у сумі майже 55,5 млн. грн.
Досвід західних країн свідчить, що в контролі над державними закупівлями повинні брати участь, поряд з контролюючими органами, преса і громадські організації, особливо неприбуткові асоціації та експертні установи. У Європі функція контролю сфери держзакупівель частково надана асоціаціям та інститутам, які формуються самими бізнес-структурами для відстоювання своїх інтересів у цій сфері. Прикладами таких міжрегіональних, недержавних, некомерційних структур є Public Procurement Network та United Nations Procurement Division.
Можливо, настав час і в Україні створити Асоціацію учасників ринку тендерних закупівель, яка б відстоювала принципи відкритості, рівності і прозорості в цьому сегменті, а також займалася освітою та підвищенням культури проведення та участі в тендерах. Це, швидше за все, допоможе Антимонопольному комітету України та Рахунковій Палаті ефективно і професійно взаємодіяти з учасниками тендерних закупівель та успішно виконувати регулювання у цій сфері, однак не красти.
Красти буде вже набагато важче.